115

---

§ 4. Джерела цивільного процесуального права

Джерелами цивільного процесуального права є нормативні акти, в яких закріплені правила, що врегульовують порядок організації і здійснення правосуддя в цивільних справах. Таким джерелом, насамперед, є Конституція України (28.06.1996 р.)1, якою встановлені основи організації і діяльності суду, правовий статус громадян у цивільному судочинстві. Для правильного застосування норм Конституції та законів України важливе значення мають рішення Конституційного Суду України.До джерел цивільного процесуального права належать: Цивільний процесуальний кодекс України (18.03.2004 р.)2, яким врегульовано порядок судочинства в цивільних справах, Закон України «Про судоустрій України» (07.02.2002 р.)3, яким встановлені мета і завдання правосуддя, методи і форми його здійснення, система органів правосуддя, основні засади організації і діяльності органів правосуддя в Україні. Джерелами цивільного процесуального права виступають інші кодекси і закони України, де визначені окремі положення цивільного процесу: Цивільний кодекс України (16.01.2003 р.)4 встановлює окремі правила допустимості доказів у цивільних справах, склад осіб, які мають право на порушення справи в суді про визнання правочину недійсним, окремі аспекти цивільної юрисдикції суду та ін.; Сімейний кодекс України (10.01.2002 р.)5 визначає склад осіб, які мають право на порушення справи в суді про позбавлення батьківських прав, обов'язкову участь органів опіки і піклування у деяких справах із сімейних правовідносин, тощо; Кодексом законів про працю України (10.12.1971 р.)6 визначається юрисдикція суду у трудових справах; Закон України «Про адвокатуру» (19.12.1992 р.)7 врегульовує форми адвокатської діяльності в цивільному судочинстві; Закон України «Про прокуратуру» (05.11.1991 р.)8 регламентує питання участі прокурора в цивільному процесі тощо.Джерелами цивільного процесуального права виступають також укази Пр

езидента та постанови Кабінету Міністрів України, інструкції міністерств і відомств, міжнародні договори і угоди, які визначають порядок співробітництва між національними й іноземними органами юстиції. Важливе значення для однакового розуміння і правильного застосування норм цивільного процесуального права мають роз'яснення, що даються постановами Пленуму Верховного Суду України, які не мають нормативного характеру, але є обов'язковими для судів, інших органів і посадових осіб, котрі застосовують норми права, щодо яких зроблені такі роз'яснення.Дія норм цивільного процесуального права у часі, просторі та за колом осіб. Дія в часі полягає в тому, що провадження в цивільних справах ведеться відповідно до цивільних процесуальних законів, які діють під час розгляду справи, здійснення окремих процесуальних дій. Цивільний процесуальний закон може мати зворотну силу у випадках, встановлених законом (ст. 58 Конституції України, ст. 2 ЦПК). У просторі – провадження в судах України ведеться за цивільними процесуальними законами України. В окремих випадках, на території України може застосовуватися норми права іноземної держави і, навпаки, норми права України – судами іноземної держави. Щодо осіб – цивільний процесуальний закон поширюється на усіх фізичних осіб (ст. 5 ЦПК), на юридичних осіб (ст.ст. 11, 28 ЦПК), на іноземців, осіб без громадянства, іноземні юридичні особи (ст. 111, глава 5 розділу ІV, розділи VIІІ, Х ЦПК) та інших суб’єктів цивільних процесуальних відносин на засадах рівності.

 

1 ВВР. – 1996. - № 30. – Ст. 141.2 ВВР. – 2004. - № 40-41, 42. – Ст. 492.3 ВВР. – 2002. - № 27-28. – Ст. 180.4 ВВР. – 2003. - №№ 40-44. – Ст. 356.5 ВВР. – 2002. - № 21-22. - Ст. 135.6 ВВР. – 1971. - додаток до № 50. – Ст. 375; 1992. - № 22. – Ст. 302; 1993. - № 49. – Ст. 461; ОВУ. – 2003. - № 32. – Ст. 1680.7 ВВР. – 1993. - № 9. – Ст. 62.8 ВВР. – 1991. - № 53. – Ст. 793.

< Попередня   Наступна >