62
§ 6. Усиновлення
Судовий порядок усиновлення є порівняно новою у цивільному процесуальному законодавстві. Він запроваджений Законом України «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім’ю України» від 30.01.1996 р., у процесуальному законодавстві відповідні доповнення внесені Законом України «Про внесення доповнень до Цивільного процесуального кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім’ю України» (зміни щодо порядку усиновлення дітей)» від 12.07.1996 р. Введення таких норм зумовлене необхідністю всебічного забезпечення інтересів дитини та законності при здійсненні усиновлення.Підстави, порядок усиновлення та процесуальні питання, пов’язані із порядком розгляду та вирішення справ про усиновлення визначаються гл. 18 СК та ст.ст. 251-255 ЦПК.Предметом судової діяльності є перевірка підстав проведення усиновлення, відповідність такого усиновлення інтересам самої особи для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, а також для того, щоб не порушувалися інтересів інших осіб. Суд встановляє також наявність згоди усиновлюваного, адже відповідно до ст. 218 СК згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові. При цьому при виявленні її згоди на усиновлення повинні бути вжиті заходи щодо забезпечення таємниці усиновлення від самої дитини у випадку приховання факту усиновлення від дитини, яка усиновляється.Право на звернення мають особи, які бажають усиновити особу. Заява до суду може подаватися особисто однією особою або подружжям (спільна заява), подання заяви через представника не допускається.Заява до суду, крім загальних вимог, визначених ст. 119 ЦПК, повинна містити: ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну пр
ізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.До заяви додаються наступні документи:1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;2) медичний висновок про стан здоров’я заявника; 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням.До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави, окрім цього додаються згода законного представника дитини та згода компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в’їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави, зобов’язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною. Відповідно до ст. 252 ЦПК усі документи, складені іноземною мовою повинні бути легалізовані у встановленому порядку, перекладені українською мовою і нотаріально засвідчені. У разі усиновлення повнолітньої особи заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити: ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини, а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути додані: копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя, а також згода особи на усиновлення.При підготовці справи до розгляду суддя вирішує питання про участь у справі відповідного органу опіки і піклування, а у справах за заявами іноземних громадян – Центру з усиновлення дітей Міністерства освіти і науки України. Участь органів опіки і піклування у справах про усиновлення дітей справ є обов’язковою (ст. 19 СК, ст. 254 ЦПК) і вони повинні представити до суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. До висновку органу опіки та піклування мають бути додані: акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання; свідоцтво про народження дитини; медичний висновок про стан здоров’я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток; у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров’я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення (ст. 253 ЦПК). Розгляд справи. Справа про усиновлення розглядається судом за місцем проживання усиновлюваної дитини або повнолітньої особи, колегіального у складі одного судді та двох народних засідателів. Для забезпечення таємниці усиновлення за клопотанням заявника (заявників) проводиться закритий судовий розгляд.Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов’язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров’я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих осіб. При усиновлені повнолітньої особи обов’язковою є участь заявника (заявників) та усиновлюваної особи.Судове рішення. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, при ухваленні якого враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:§ стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;§ мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; § мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;§ взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; § особу дитини та стан її здоров'я;§ ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити (ст. 224 СК).Ухвалене рішення проголошується публічно, за винятком проведення закритого судового розгляду. У разі задоволення заяви суд зазначає про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За наявності клопотання заявника (заявника) судом може бути здійснено зміну імені, прізвища, по батькові усиновлюваного, дати та місця народження усиновлюваної дитини, про запис усиновлювачів батьками. Судом вирішується питання про судові витрати, які покладаються на заявника (заявників). Рішення набирає законної сили у загальному порядку і з моменту вступу рішення у законну силу усиновлення вважається таким, що відбулося. Однак, законом встановлено, що до вступу рішення суду у законну силу воно може бути скасоване судом, який його постановив. Це допускається у разі:а) відкликання батьками дитини своєї згоди на усиновлення. У такому разі суд поновлює розгляд справи і може відмовити в усиновленні, у зв’язку з цією підставою.б) відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення. У цьому випадку заява залишається без розгляду, що не перешкоджає заявнику (заявникам) звернутися до суду у загальному порядку в подальшому (ст. 255 ЦПК).Рішення суду, яке набрало законної сили надсилається органам опіки та піклування, а у разі усиновлення іноземними громадянами – і Центру з усиновлення дітей.У судовому порядку також вирішуються справи про скасування усиновлення та визнання його недійсним, однак такі справи вирішуються порядком позовного провадження.
< Попередня Наступна >
Підручники