Радник

---

В умовах розвитку ринкової економіки і реформування трудо­вого законодавства спостерігається тенденція розширення сфери договірного регулювання трудових відносин. Це стосується і відносин з оплати праці.

Договірне регулювання заробітної плати здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому, регіональному та виробничому (колективний договір) рівнях.

Стаття 8 Закону "Про колективні договори і угоди" перед­бачає, що генеральною угодою встановлюються гарантії праці, мінімальні соціальні гарантії оплати праці, які забезпечували б достатній рівень життя найманих працівників. Цією ж угодою визначаються тарифні ставки робітників 1 розряду, а також умови зростання фондів оплати праці та встановлення між­галузевих співвідношень в оплаті праці.

У генеральних угодах сторони, як правило, передбачають перелік доплат і надбавок до тарифних ставок та посадових окладів, що мають міжгалузевий характер.

Галузеві угоди регулюють нормування праці, мінімальні гарантії заробітної плати, мінімальні розміри доплат і надбавок з урахуванням специфіки конкретної галузі, умови зростання фондів оплати праці, міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвід­ношення в оплаті праці тощо. При цьому галузева угода не може погіршувати умови оплати праці працівників порівняно з генеральною угодою.

Одним з найважливіших регуляторів відносин із заробітної плати є колективний договір.

Колективний договір не може передбачати умов оплати праці, які погіршували б становище працівників порівняно з за­конодавством і угодами вищого рівня. Натомість відповідно до ст. 14 Закону "Про оплату праці" у колективному договорі допускається зниження умови оплати праці порівняно з гене­ральною, галузевою чи регіональною угодами, але не нижче, ніж це передбачено законодавством, на період подолання фінан­сових труднощів підприємства і не більше, ніж на 6 місяців.

У тих випадках, коли колективний договір не

укладено, ро­ботодавець зобов'язаний погодити питання заробітної плати з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво органом. < Попередня   Наступна >