64. Вихідна допомога при звільненні працівника
Трудове право - Трудове право України: Навчальний посібник |
У деяких випадках при розірванні трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога. Розміри вихідної допомоги диференціюються залежно від підстави, за якою проводиться припинення трудового договору.
Стаття 44 КЗпП передбачає, що вихідна допомога виплачується в розмірі середньомісячного заробітку у випадках припинення трудового договору у зв'язку з:
• відмовою працівника від переведення в іншу місцевість разом з підприємством, а також його відмовою продовжувати роботу через зміну істотних умов праці (п. 6 ст. 36);
• змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40);
• виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі (п. 2 ст. 40);
• поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40).
При припиненні трудового договору у разі призову або вступу на військову службу чи направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36) вихідна допомога виплачується у розмірі не менше 2-місячного середнього заробітку, а при звільненні працівника у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору — в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше 3-місячного середнього заробітку. Працівник має право на вихідну допомогу у таких розмірах як при припиненні строкового трудового договору, так і при припиненні трудового договору, укладеного на невизначений строк.
Відповідно до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які віднесені до 1 і 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, при припиненн