Радник

Для класифікації джерел трудового права застосовують най­різноманітніші критерії.

За видами відносин, які вони регулюють, джерела трудово­го права можна розподілити на такі, що регулюють трудові відносини, і на такі, що регулюють відносини, тісно пов'язані з трудовими. За сферою дії нормативних актів — на загальні і локальні.

Найпоширенішим є поділ нормативно-правових актів джерел трудового права залежно від юридичної сили актів, що містять норми трудового права. Класифікація за цим критерієм дає змогу найбільш повного з'ясування характерних ознак і особ­ливостей джерел трудового права. Це — традиційний поділ на закони і підзаконні акти. Закони при цьому можна розподілити на загальні (Закон України від 19 вересня 1991 р. "Про госпо­дарські товариства") і спеціальні (закони України від 14 жовтня 1992 р. "Про охорону праці" (в редакції Закону від 21 листо­пада 2002 р.) та від 24 березня 1995 р. "Про оплату праці"). Окремо слід виділити спеціалізований кодифікований закон — КЗпП. Підзаконні акти, у свою чергу, поділяються на акти Президента України, Кабінету Міністрів України, відомчі нор­мативні акти і акти локально-правового характеру.