Радник

---

Законом "Про відпустки" передбачена можливість надання деяким категоріям працівників щорічних відпусток, що не передбачені цим законом. Такі види щорічних відпусток можуть встановлюватися як спеціальним законодавством, так і колек­тивним договором.

Законом "Про державну службу" передбачено, зокрема, що державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу. Крім щорічної основної відпустки, тим державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, надається щорічна додаткова відпустка тривалістю 5 календарних днів, а почина­ючи з другого року вона збільшується на 2 календарні дні за кожен наступний рік. При цьому тривалість додаткової оплачу­ваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів. Аналогічно надається відпустка посадовим особам органів місце­вого самоврядування.

Прокурорам і слідчим прокуратури згідно із Законом "Про прокуратуру" надається щорічна відпустка тривалістю 30 кален­дарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку і у зворот­ному напрямку. Цим же особам за стаж роботи в органах про­куратури надається щорічна додаткова відпустка за наявності стажу роботи понад 10 років тривалістю 5 календарних днів, понад 15 років — 10 календарних днів, понад 20 років — 15 календарних днів.

Посадові особи митних органів залежно від вислуги років мають право на щорічну відпустку за наявності стажу до 10 років — ЗО календарних днів, від 10 до 15 років — 35 ка­лендарних днів, від 15 до 20 років — 40 календарних днів, понад 20 років — 45 календарних днів. Це врегульовано Поло­женням про порядок і умови проходження служби в митних органах України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993 р. № 97.

Законом України від 17 листопада 1992 р. "Про статус народ­ного депутата України" (в редакції Закону від 22 березня 2001 р.) врегульовано право народних депута

тів на щорічну відпустку у міжсесійний період тривалістю 45 календарних днів з випла­тою допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати.

Громадянам України, які проходять альтернативну (невій­ськову) службу, надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. За перший рік такої служби вказана відпустка надається після відпрацювання 11 календар­них місяців.

Членам добровільних пожежних дружин Закон України від 17 грудня 1993 р. "Про пожежну безпеку" передбачає можли­вість надання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати за активну участь у роботі цих дружин тривалістю до 10 робочих днів на рік. Така відпустка надається за рішенням роботодавця. Аналогічна відпустка тривалістю до 5 календар­них днів за рішенням трудового колективу може надаватися членам громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону за поданням керівників цих органів. Мож­ливість надання такої відпустки передбачена Законом України від 22 червня 2000 p. "Про участь громадян в охороні громад­ського порядку і державного кордону".

Законами України від 22 червня 2000 р. "Про позашкільну освіту" і від 10 лютого 1998 р. "Про професійно-технічну освіту" передбачено право педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти на щорічну основну відпустку тривалістю не менше 42 календарних днів. Порядок надання цих відпусток врегульований постано­вою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календар­них днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним пра­цівникам та науковим працівникам".

Закон України від 23 вересня 1997 р. "Про державну під­тримку засобів масової інформації та соціальний захист жур­налістів" передбачає право журналістів незалежно від форми власності засобу масової інформації, у якому він працює, на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів. До журна­лістів за цим Законом належать працівники, які професійно збирають, одержують, створюють і займаються підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконують посадо­ві (службові) обов'язки у засобах масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах).

Ще один вид відпустки передбачено Законом України від 12 грудня 1991 р. "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" (в редакції Закону від 3 березня 1998 p.). Зокрема, медичні працівники, які були заражені вірусом імунодефіциту людини або захворіли на СНІД внаслідок виконання професійних обов'язків, мають право на щорічну відпустку загальною три­валістю 56 календарних днів з використанням її у літній або інший зручний для них час.

Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які пост­раждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" врегулював тривалість надання щорічних відпусток працівникам, які працю­ють або перебувають у відрядженні на територіях радіоактив­ного забруднення. Особам, які працюють на території зони відчуження і безумовного відселення, відпустка надається три­валістю 44 календарні дні, а тим працівникам, що зайняті в зоні гарантованого добровільного відселення, — 37 календарних днів. Ті ж, хто працює в зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають відпустку 30 календарних днів. Ці відпустки надаються пропорційно відпрацьованому на зазначених територіях часу. Якщо працівник має право на щорічну додаткову відпустку, то вона надається понад основну, передбачену Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

< Попередня   Наступна >