66

---

2.4. Апеляційні суди

Апеляційні суди є другим рівнем (ланкою) в системі судів загальної юрисдикції, які призначені реалізувати конституційний принцип щодо забезпечення апеляційного оскарження рішень суду. В Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.

Судові округи (територія, на яку поширюється юрисдикція суду) в загальних і спеціалізованих апеляційних судах не співпадають. Окрім того, в підсистемі загальних судів назва суду і межі судового округу визначені законом. Щодо спеціалізованих судів, то вирішення вказаного питання віднесено до компетенції Президента України.

Так, закон визначив, що апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово­Морських Сил України, а також Апеляційний суд України.

Закон дозволив у разі необхідності замість апеляційного суду області утворювати апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області.

Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указів Президента України.

Вказаний порядок повністю відповідає Конституції України, яка наділяє Президента України повноваженнями з утворення судів. Однак оскільки в системі загальних судів (на відміну від спеціалізованих) завжди існували три ланки, закон зберіг їхній перелік, лише наділивши їх іншими повноваженнями. В системі спеціалізованих (спочатку в госпо­дар­ських, а потім і в адміністративних) судів вказану ланку потрібно було створювати вперше. На момент прийняття Закону України «Про судоустрій України» цієї ланки в го

сподарських судах не існувало.

Визначення місцезнаходження апеляційного суду, меж судового округу, який має охоплювати декілька областей, потребує ретельного вивчення і, за необхідності, швидкого виправлення недоліків з метою забезпечення оптимальності функціонування суду. Після внесення змін до законодав­ства, викликаних завершенням п’ятирічного строку дії низки статей Перехідних положень Конституції України, Президентом України в системі господарських судів було утворено апеляційні господарські суди, первісна чисельність яких налічувала сім: Дніпропетровський, Донецький, Ки­ївський, Львівський, Одеський, Севастопольський та Хар­ківський. Одночасно було визначено території, на які поширювалися повноваження апеляційних судів, тобто судові округи. Згодом було визнано за доцільне утворити Житомирський та Запорізький, Київський міжобласний та Луганський апеляційні господарські суди з одночасною зміною судових округів.

Суддівський склад апеляційного суду утворюють судді, як правило, об­рані безстроково.

З суддів цього суду призначаються голова суду і його заступники, один з яких є першим заступником. Вони, як і голови та заступники голів місцевих судів, призначаються на посаду строком на п’ять років і звільняються з посади Президентом України. Вони також можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.

Апеляційні суди є внутрішньо структурованими. На відміну від місцевих су­дів, де внутрішня структурованість (спеціалізація) залежить від можливостей кожного суду окремо, структурованість апеляційних судів не тільки закріп­лена в законі, ним визначений і порядок утворення цих структур.

Для розгляду судових справ в апеляційних судах утворюються судові палати. Для вирішення організаційних питань в апеляційних судах діє прези­дія апеляційного суду.

Назва судових палат, яка випливає з їх предметної юрисдикції, визначе­на лише щодо загальних апеляційних судів, а саме: у складі загального апе­ляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах (ч. 5 ст. 25 Закону «Про судоустрій України»).

Відносно спеціалізованих (господарських та адміністративних) апеляційних судів законом надано право самим судам визначати необхідність створення, кількість та назву судових палат: у складі спеціалізова­ного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судо­вої юрисдикції.

Так, наприклад, у Харківському апеляційному господарському суді, кі­лькість суддів котрого досить значна, утворено три судові палати з розгляду окремих категорій справ:

— по спорах за участі податкових та інших контролюючих органів;

— по справах про банкрутство;

— по спорах, пов’язаних з укладанням, зміною, виконанням договорів.

В кожній судовій палаті утворено по три судові колегії, що складають­ся з головуючого та суддів цих постійних колегій.

Судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови апеляційного суду.

Повноваження апеляційних судів поділяються на судові, аналітичні та методичні. До перших належать повноваження по розгляду справ у апеля­ційному порядку та по розгляду справ по першій інстанції.

До другої групи повноважень належать аналіз судової статистики, ви­вчення та узагальнення судової практики. До третьої — надання методичної допомоги місцевим судам у за­стосуванні законодавства. Перелік повноважень апеляцій­них судів, закріплений у ст. 26 Закону, не є вичерпним. Вони можуть здійснювати й інші повноваження, що мають бути передбачені законом.

Підставою для розгляду справи у порядку апеляційного провадження є апеляція, подана на рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили. Судове рішення у даному випадку — це вирок, рішення, постанова, ухвала су­ду першої інстанції.

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів, один з яких є головуючим. Усі питання, що виникають у судовому засіданні, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден з суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення, причому головуючий голосує останнім.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;

5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Окрім виконання повноважень суду апеляційної інстанції апеляційні суди можуть виконувати також повноваження суду першої інстанції. Вказані повноваження притаманні лише загальним апеляційним судам. Ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Кодекс адміністративного судочинства України не наділяють апеляційні суди повноваженнями з розгляду справ по першій інстанції. Кримі­нально­процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України такі норми містять. Так, апе­ляційним загальним судам підсудні кримінальні справи:

— про злочини проти основ національної безпеки України (ст. ст. 109–114 Кримінального кодексу України);

— про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі;

— про злочини, у вчиненні яких обвинуваченим є суддя (Закон України «Про статус суддів»).

Апеляційним загальним судам можуть бути підсудні цивільні справи, де однією зі сторін є місцевий суд.

Повноваження голови апеляційного суду мають ту ж природу, що й го­лови місцевого суду. Але їхній зміст дещо відмітний, обумов­лений рівнем суду та, природно, повноваженнями суду, який він очолює.

Голова апеляційного суду наділений повноваженнями, які також можливо поділити на суд­дівські, адміністративні, організаційні та представницькі.

І якщо суддівські, адміністративні та представницькі повноваження здебільшого тотожні аналогічним повноваженням голови місцевого суду, то організаційні повноваження мають певну відмін­ність. Так, у голови апеляційного суду відсутні повноваження щодо забезпечен­ня формування складу народних засідателів, оскільки згідно з процесуальним законодавством народні засідателі мають залучатися до розгляду справ лише у місцевих судах.

Одночасно голова апеляційного суду має такі організаційні повноваження, якими не наділений голова місцевого суду. Він організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд питання і головує на засіданнях президії; поряд з організацією ведення та аналізу статистики організує вивчення та узагаль­нення судової практики, у зв’язку з чим він має право витребувати з відпові­дного суду справи, рішення в яких набрали законної сили; організовує під­вищення кваліфікації як працівників апарату суду, так і суддів; вносить про­позиції Голові Верховного Суду України чи голові відповідного вищого спеціалізова­ного суду щодо кандидатур для призначення на посади голів місцевих судів та їх заступників; надає пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційне забезпечення його діяльності.

Голова апеляційного суду має першого заступника та заступників голови суду — голів судових палат. У разі відсутності голови його обов’язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови апеляційного суду — голова судової палати.

Перший заступник голови апеляційного суду відповідно до розподілу обов’язків бере на себе виконання частини повноважень, що належать голо­ві, зокрема, здійснює організаційне керівництво роботою структурних під­розділів суду та виконує інші обов’язки, визначені головою суду.

Повноваження заступників голови апеляційного суду зосереджені на організації роботи судових палат, які вони очолюють. Голови судових палат формують колегії суддів для розгляду справ, самі головують у судових засіданнях або призначають для цього суддів; організують ведення судової статистики, аналіз та узагальнення судової практики у справах, віднесе­них до компетенції палати. Тому вони теж мають право витребувати з відповідного суду справи, рішення в яких набрали законної сили. Голови судових палат інформу­ють президію суду про діяльність судової палати.

До президії апеляційного суду входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається рішенням загальних зборів цього ж суду. Персональний склад президії (за винятком осіб, що входять до складу президії за посадою) формується через обрання суддів теж на загальних зборах шляхом таємного голосування.

Оскільки президія суду створюється для вирішення лише організаційних питань, останні також можливо згрупувати за їх функціональним призначен­ням на: організаційно­розпорядчі, аналітично­методичні та контрольні. Задля виконання вказаних функцій президія наділена певними повноваженнями, які закріплені у ч. 2 ст. 30 Закону України «Про судоустрій України».

Реалізуючи організаційно­розпорядчу функцію, президія розглядає пи­тання організації діяльності суду, судових палат та апарату суду; затверджує за поданням голови апеляційного суду персональний склад судових палат; визначає кількість заступників голів судових палат; заслуховує інформацію голів судових палат щодо діяльності палат; розглядає питання організаційно­го забезпечення діяльності суду та виробляє пропозиції щодо його поліпшен­ня; розглядає питання кадрової роботи з суддями і працівниками апарату суду та підвищення їх кваліфікації, забезпечує виконання рішень зборів суддів від­повідного суду.

Аналітична, методична та контрольна функції президії покликані сприяти удосконаленню організації та діяльності не тільки апеляційного суду, а й місцевих судів, які входять до апеляційного округу. Вказані функції характеризують позапроцесуальні відносини між місцевими та апеляційними судами.

Так, президія розглядає матеріали узагальнення судової практики та ана­лізу судової статистики, приймає з цього приводу відповідні рекомендації. В останні роки президії загальних апеляційних судів аналізували стан судимос­ті неповнолітніх, практику розгляду справ, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, порушенням митних правил, обранням запобіжного за­ходу у вигляді взяття під варту. Щоквартально узагальнюється практика ска­сування та зміни судових рішень у кримінальних, цивільних справах. За результатами аналізу місцевим судам даються рекомендації, проводяться семі­нари із суддями.

У зв’язку з прийняттям нових Кримінального, Цивільного, Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України президії апеляційних судів про­вели значну роботу з надання методичної допомоги місцевим судам з ме­тою правильного застосування ними законодавства.

Контрольна функція випливає з принципу автономності та самостійності судової влади. Ніякий інший орган, окрім органу судової влади, не може контролювати виконання головою місцевого суду його повноважень з організаційного керівництва діяльністю суду. Таким органом судової влади відносно місцевих судів є апеляційний суд, а саме — президія цього суду, якій надано повноваження заслуховувати інформацію голів місцевих судів щодо організації діяльності судів, які вони очолюють. Предметом інформування є, як правило, питання забезпечення строків розгляду судових справ, складання статистичних звітів, звернення до виконання судових рішень, стан ведення журналів судових засідань та своєчасне передавання справ до канцелярії суду тощо.

Вказані повноваження президії дають змогу голові апеляційного суду мати повне уявлення про організаційні здібності голів місцевих судів при ви­рішенні питання про внесення пропозицій щодо кандидатур на призначення на посаду голови суду.

Засідання президії апеляційного суду проводяться не рідше одного разу на місяць. Вони є повноважними, якщо на них присутні не менше двох тре­тин її складу. Постанови президії приймаються відкритим або таємним голо­суванням більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні, і підпису­ються головою суду, який головував на засіданні.

У загальних апеляційних судах передбачено функціонування суду при­сяжних. Створення суду присяжних є виконанням конституційного принципу щодо участі народу у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Вирішення питань щодо видів судочинства, в яких справи можуть роз­глядатися судом присяжних, а також визначення рівня судової системи, де можуть бути утворені суди присяжних, Конституція віддала на вирішення судоустрійного та процесуального законодавства.

Закон України «Про судоустрій України» визначив, що суди присяжних утворюватимуться в загальних апеляційних судах, тобто тих, що розглядають ци­вільні та кримінальні справи. Новий Цивільний процесуальний кодекс не пе­редбачає такої форми участі народу у здійсненні правосуддя як присяжні. Суд присяжних передбачений тільки у проекті Кримінально­процесуального кодексу України, який регламентує порядок їх участі у здійсненні правосуддя по певній категорії кримінальних справ.

Статус присяжних та порядок їх залучення до виконання обов’язків у суді закріплені у Законі «Про судоустрій України».

 

< Попередня   Наступна >