§ 3. Основні напрямки діяльності і повноваження органів Служби безпеки України

Правове положення Служби безпеки України визначене Законом України «Про Службу безпеки України». Відповідно до вимог Закону в роботі органів Служби безпеки виділяють три основних напрямки: контррозвідувальна діяльність, боротьба зі злочинністю і розвідувальна діяльність.

Контррозвідувальна діяльність являє собою виявлення, запобігання і припинення розвідувальної або іншої дія­ль­ності спеціальних служб й організацій іноземних держав, а також окремих осіб, спрямованої на заподіяння шкоди безпеці України. Найбільш характерною формою ворожої діяльності з боку спецслужб іноземних держав є шпигунство, пред­мет якого становлять відомості про оборону й еконо­міч­ний потенціал держави, про нові досягнення української науки, про Збройні Сили України.

У процесі контррозвідувальної діяльності органи Служби безпеки можуть використовувати гласні та негласні методи і засоби, особливий характер яких визначається умовами цієї діяльності.

Боротьба зі злочинністю відповідно до законодавства України ведеться по виявленню, запобіганню, припиненню і розкриттю терористичної діяльності, організованої злочинності, корупції, незаконного обігу зброї і наркотичних засобів, контрабанди та інших злочинів органами дізнання та досудового слідства Служби безпеки. Крім того, проводиться робота по виявленню, запобіганню, припиненню і розкрит­тю діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань, злочинних організацій, окремих осіб і громад­ських об’єднань, які ставлять за мету зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

Розвідувальна діяльність здійснюється СБУ в межах своїх повноважень органами зовнішньої розвідки з метою одержання інформації про зовнішні загрози безпеці У

Органи Служби безпеки України в межах названих основних напрямків діяльності мають широке коло обов’язків, визначених у ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки України»:

1) здійснювати розвідувальну та інформаційно­аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовніш­ньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально­еконо­мічного будівництва, науково­технічного прогресу, еко­логії та інших питань, пов’язаних з національною безпекою України;

2) здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов’язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовніш­ньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном;

3) виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України; проводити дізнання і досудове слідство у цих справах; розшукувати осіб, які переховуються у зв’язку з вчиненням зазначених злочинів.

Обов’язки, якими наділені органи СБУ, дозволяють у повному обсязі виконувати завдання із захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково­технічного і оборонного потенціалу держави, її законних інтересів та прав громадян від розвідувально­підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп і осіб.

Для виконання покладених на органи Служби безпеки України обов’язків її органам і співробітникам надаються широкі права, в тому числі:

а) вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Служби безпеки України, перевіряти у зв’язку з цим документи, що посвідчують їх особу, а також проводити огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза вте­чі пі­дозрюваного або знищення чи приховування речових доказів злочинної діяльності;

б) подавати органам державного управління обов’язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки України, в тому числі про припинення робіт, пов’язаних з державною таємницею, які виконуються з порушенням встановлених правил;

в) входити у порядку, погодженому з адміністрацією під­приємств, установ та організацій і командуванням військових частин, на їх територію і в службові приміщення;

г) використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадянам (окрім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і органі­зацій), транспортних засобів спеціального призначення для виїзду на місце події, припинення злочинів, переслідування та затримання осіб, які підозрюються в їх вчиненні, доставлення до лікувальних установ осіб, які потребують термінової медичної допомоги;

д) виключно при безпосередньому припиненні злочинів, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, переслідувати осіб, які пі­дозрюються в їх вчиненні, заходити в житлові, службові, виробничі та інші приміщення, на території і земельні ділянки та оглядати їх з наступним повідомленням прокурора про­тягом 24 годин;

е) проводити гласні і негласні оперативні заходи у порядку, визначеному Законом України «Про оперативно­розшукову діяльність», та деякі інші.

Перелік прав органів Служби безпеки України цілком забезпечує виконання ними завдань, які визначені Законом України «Про Службу безпеки України».