12.8. Адвокат у кримінальному процесі

Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудногоКонституційні принципи забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист та презумпції невинуватості є важливою гарантією об’єктивного розслідування і судового розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинних осіб.Право вказаних осіб на захист включає як право захищатися від підозри чи обвинувачення, так і право на захист особистих і майнових інтересів. Функція захисту виникає одночасно з функцією обвинувачення і здійснюється паралельно з нею на всіх етапах руху кримінальної справи, поки існує обвинувачення.Оскільки сторони обвинувачення й захисту обстоюють кожна свою позицію, свій процесуальний інтерес, кримінальний процес набирає змагального характеру, що забезпечує повне, всебічне й об’єктивне дослідження всіх обставин справи та її правильне вирішення з урахуванням законних інтересів сторін. Змагальність сторін, свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості є однією з основних засад судочинства.Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист полягає в тому, що закон:• наділяє їх як учасників процесу такою сукупністю процесуальних прав, використання яких дає можливість їм особисто захищатися від підозри чи обвинувачення у вчиненні злочину, обстоювати свої законні інтереси;• надає згаданим особам право скористатись юридичною допомогою адвоката-захисника;• покладає на особу, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суддю і суд обов’язок до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного роз’яснити їм право мати захисника і скласти про це протокол;• надати їм можливість захищатися встановленими законом засобами від пред’явленого обвинувачення, забезпечити охорону їхніх особистих і майнових прав.Найефективнішим засобом забезпечення підозрюваному, обвинуваченому

, підсудному права на захист є участь у кримінальному процесі захисника.Закон визнає участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції обов’язковою, крім випадків добровільної відмови підозрюваного, обвинуваченого і підсудного від захисника, причому в окремих випадках добровільна відмова від захисника не може бути прийнята (ст. 45 КПК України).Як захисники до участі у кримінальних справах допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; фахівці з галузі права, які за законом мають право пода-вати юридичну допомогу, а за згодою і близькі родичі підозрюваного, обвинуваченого та підсудного, його опікуни та піклувальники. На практиці захисниками є переважно адвокати.Закон передбачає участь захисника у справі за запрошенням і за призначенням.Захисник запрошується за угодою підозрюваним, обвинуваченим чи підсудним, його законними представниками, родичами або іншими особами за їх дорученням або на їх прохання.Захисник за призначенням (причому лише з числа адвокатів) залучається до участі у справі особою, яка здійснює дізнання, слідчим, суддею чи судом, через адвокатське об’єднання у випадках, коли відмова від захисника не може бути прийнята і він не запрошений підозрюваним, підсудним або іншими переліченими посадовими особами. На прохання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного участь захисника у справі забезпечується особою, яка здійснює дізнання, слідчим, суддею чи судом. Основні положення про роль адвокатів передбачають, що особа, яка не має адвоката, у випадках, коли інтереси правосуддя потребують цього, повинна бути забезпечена допомогою адвоката, який має відповідну компетенцію й досвід ведення справ, щоб забезпечити їй ефективну юридичну допомогу без оплати з її боку, якщо у неї немає необхідних коштів. У ч. 1 ст. 59 Конституції України також встановлено, що кожен має право на правову допомогу, а в передбачених законом випадках ця допомога подається безоплатно.У разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та звільнення громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Слідчий орган, суддя й суд не мають права відмовити в допуску захисника за угодою під тим приводом, що у справі бере участь захисник за призначенням.Підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право в будь-який момент провадження відмовитись від захисника. Така відмова допускається лише з їх ініціативи, має бути добровільною за наявності реальної можливості участі адвоката у справі й не може бути перешкодою для провадження участі у справі прокурора, а також захисників інших підозрюваних, обвинувачених чи підсудних.Відмова від захисника не може бути прийнята особою, яка здійснює дізнання, слідчим, судом чи суддею, у таких випадках:• у справах осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні злочину, у віці до 18 років;• у справах про злочини осіб, які через фізичні чи психічні вади (німі, глухі, сліпі та ін.) не можуть самі реалізувати своє право на захист;• у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство;• коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, — довічне позбавлення волі;• при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру;• при застосуванні примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітніх.За загальним правилом захисник допускається до участі у справі з моменту пред’явлення обвинувачення і може, таким чином, брати участь у справі на стадії досудового розслідування і на усіх судових стадіях кримінального процесу, включаючи стадію виконання вироку. Але у трьох випадках захисник допускається до участі у справі й до пред’явлення обвинувачення:• у разі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, або застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до пред’явлення обвинувачення з моменту оголошення їй протоколу затримання або постанови про застосування цього запобіжного заходу, але не пізніше 24 годин з моменту затримання;• у справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особами у стані неосудності, а також про злочини осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину, з моменту отримання доказів про душевне захворювання особи;• у справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, з моменту ознайомлення неповнолітнього та його батьків або осіб, що їх замінюють, з постановою про закриття справи і матеріалами справи, а в разі поміщення неповнолітнього до приймальника-розподільника — не пізніше 24 годин з моменту поміщення.Адвокат не має права відмовитися від захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.Визначаючи свою правову позицію, адвокат не має права ігнорувати думку підзахисного, його показання, ставлення до пред’явленого обвинувачення. Адвокат не вільний у визначенні позиції (крім випадків, коли підзахисний обмовляє себе), але у вирішенні питань правового характеру, виборі тактики та методики захисту є незалежним. Процесуальна самостійність адвоката не виключає необхідності узгодження з підзахисним лінії захисту загалом і позиції в окремих процесуальних питаннях, зокрема при заявленні клопотань.Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідачаПраво на захист законних інтересів у кримінальному процесі забезпечується також потерпілому, цивільному позивачу і цивільному відповідачу. Ефективним засобом забезпечення цього права є участь адвоката у кримінальній справі як представника цих суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.Про визнання потерпілим, цивільним позивачем, а також про притягнення як цивільного відповідача особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу. З цього моменту вони стають учасниками кримінального процесу, набувають процесуальні права для захисту своїх законних інтересів, у тому числі й право мати захисника.Представниками потерпілого, цивільного позивача й цивільного відповідача можуть бути і адвокати. Представники користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють, тобто на відміну від захисників вони не є такими ж самостійними учасниками процесу, не мають своїх особливих процесуальних прав і діють поряд з потерпілим, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або замінюють їх, але не мають права діяти на шкоду своїм довірителям.Потерпілий і адвокат як його представник мають право подавати докази: заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також на вирок та ухвали суду і постанови судді.У процесі судового розгляду справи потерпілий та його представник мають право заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи, ставити запитання свідкам, експерту, спеціалісту і підсудним, брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів.Цивільний позивач або адвокат як його представник має право подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого, суддю і суд про вжиття заходів забезпечення заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді й суду, а також на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову.Цивільний відповідач і адвокат як його представник обстоюють позиції захисту, оскільки заінтересовані в тому, щоб факт вчинення злочину, матеріальна шкода, винність обвинуваченого в їх вчиненні не були доведені і, отже, у задоволенні позову було відмовлено. У своїй промові під час судових дебатів вони повинні торкатися лише питань доведеності та вчинення злочину і його цивільно-правових наслідків.Адвокат як представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача має право оскаржити вирок в апеляційному порядку тільки за згодою свого довірителя, а також брати участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції і давати там пояснення, підтримуючи свою скаргу чи скаргу свого довірителя і заперечуючи за наявності підстав проти подання прокурора і скарг інших учасників процесу.Адвокат не може бути допитаний як свідок про обставини, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням ним обов’язків представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.Закон передбачає низку обставин, що виключають участь адвоката у справі як представника зазначених учасників процесу: якщо він брав участь у цій справі як слідчий або особа, що здійснювала дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, захисник чи допитувався або підлягав допиту як свідок.Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у кримінальній справі мають право на забезпечення їх безпеки. Рішення про застосування заходів безпеки приймається органом дізнання, слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких перебуває кримінальна справа. < Попередня   Наступна >