172

---

§ 5. Галузі правової статистики і їх взаємозв`язок з іншими правовими науками

Правова статистика вивчає різні правові явища. Залежно від характеру, обсягу і органів, які одержують і подають статистичну інформацію, правову статистику можна поділити на такі галузі: 1) статистика конституційного судочинства; 2) кримінально-правова статистика; 3) цивільно-правова статис­тика; 4) адміністративно-правова статистика; 5) статистика дисциплінарних правопорушень; 6) статистика прокурорського нагляду; 7) господарсько-пра­вова статистика; 8) митна статистика.

В деяких літературних джерелах можна зустріти і інший розподіл право­вої статистики на галузі. Вважаємо, що виділення наведених галузей є найбільш вдалим і відповідає дійсному рівню розвитку правової статистики на сучасному етапі, а також структурі правоохоронних і правозастосовних органів держави.

Статистика конституційного судочинства характеризує своїми показни­ками діяльність Конституційного Суду в Україні: скільки було виявлено порушень конституційного законодавства, скільки справ було розглянуто Конституційним Судом і які рішення були прийняті.

Кримінально-правова статистика характеризує увесь комплекс заходів по боротьбі зі злочинністю; дає кількісно-якісну характеристику всіх вчине­них злочинів; осіб, які вчинили злочини; а також покарань. Своїми показни­ками вона характеризує і відтворює усі стадії кримінального процесу, дає ха­рактеристику рівня, структури і динаміки злочинності. Кримінально-правова статистика є основною інформаційною базою кримінології. Слід звернути увагу на те, що кримінально-правова статистика характеризує не усі вчинені злочини, а лише ті, які були виявлені, зареєстровані і по яких провадилися ті чи інші слідчі дії або застосовувалися заходи адміністративного чи громадсь­кого впливу.

tify;">Кримінально-правова статистика залежно від стадій кримінального про­цесу складається із таких розділів, органічно пов`язаних між собою: а) ста­тистика органів дізнання та досудового слідства; б) статистика кримі­нального судочинства; в) статистика виконання вироків.

Статистика органів дізнання та досудового слідства характеризує різні сторони діяльності державних органів, які займаються розслідуванням зло­чинів і виявленням осіб, що їх вчинили. До них відносяться органи дізнання, які функціонують відповідно до статі 101 Кримінально-процесуального ко­дексу України; органи досудового слідства, які функціонують відповідно до статі 102 Кримінально-процесуального кодексу України. До цього розділу кримінально-правової статистики входять показники про кількість зареєст­рованих злочинів, кількість виявлених осіб, які вчинили злочини, а також облік заходів по розслідуванню злочинів, строки розслідування, кількість розкритих злочинів, характеристика застосування запобіжних заходів тощо.

Статистика кримінального судочинства досліджує роботу органів суду по розгляду кримінальних справ. Завдяки цьому розділу можна охарактери­зувати кількість кримінальних справ, які надійшли до суду; кількість підсуд­них; кількість засуджених осіб; кількість виправданих осіб; кількість поданих апеляцій, кількість справ, які були розглянуті в касаційній інстанції, і наслід­ки цього розгляду; строки розгляду справ; а також процесуальні дії суду.

Статистика виконання вироків дає уявлення про діяльність органів, які виконують визначені судовими вироками покарання. Цей розділ харак­теризує облік усіх засуджених з розподілом за видами покарань; облік діяльності органів суду і виправно-трудових закладів по умовно-достроко­вому звільненню від покарань і заміні покарання більш м`яким, а також рішення про переведення з одного виправно-трудового закладу до іншого тощо.

Таким чином, показники кримінально-правової статистики, з одного боку, характеризують рівень, структуру і динаміку злочинності та судимості, а з іншого – діяльність органів дізнання, органів досудового слідства, органів суду, органів виконання вироків по здійсненню кримінальної право­застосовної практики.

Цивільно-правова статистика характеризує облік усіх цивільних справ, які знаходилися на розгляді в судових органах, облік наслідків судової діяльності по розгляду цивільних справ, а також облік цивільних правовідносин, що засвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безперечному судовому впровадженню (наприклад, засвідчення нотаріусом заповіту, засвідчення судом стажу роботи і т. п.).

Відповідно до вимог цивільного процесу і характеру установ, які його здійснюють цивільно-правова статистика розділяється на такі два підрозді­ли: а) статистика цивільного судочинства; б) статистика виконання судових рішень.

Статистика цивільного судочинства відображує роботу органів суду по розгляду цивільних справ, які надійшли до них; облік основних процесуаль­них дій; строки розгляду цивільних справ; кількість винесених судових рішень; облік кількості справ, які були розглянуті апеляційними судами і судами касаційної інстанції, і які рішення по ним були прийняті; облік діяль­ності нотаріальних органів і тощо.

Статистика виконання судових рішень відображує діяльність держав­них виконавців по виконанню рішень суду з цивільних справ.

Адміністративно-правова статистика характеризує кількість виявлених і зареєстрованих правопорушень; кількість осіб, які вчинили ці правопорушен­ня; види адміністративних стягнень, які були накладені на осіб; а також по­казники діяльності різних державних органів, які мають право накладати ад­міністративні стягнення.

Статистика прокурорського нагляду характеризує діяльність органів прокуратури по нагляду за додержанням законності в різних сферах життя держави.

Статистика дисциплінарних правопорушень відображає трудову дисцип­ліну на державних підприємствах. Ці данні повинні подаватися керівниками підприємств, вони обов`язково вносяться до статистичної звітності різних міністерств і відомств.

Господарсько-правова статистика характеризує діяльність господарсь­ких судів по розгляду господарських спорів між юридичними особами.

Митна статистика своїми показниками характеризує інформацію про пе­реміщення товарів через митний кордон України шляхом збирання, форму­вання, опрацювання, узагальнення, всебічного аналізу та зберігання статис­тичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами. Вона складається з митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної мит­ної статистики. Митна статистика зовнішньої торгівлі являє собою узагальне­ну та відповідним чином систематизовану інформацію про переміщення то­варів через митний кордон. Спеціальна митна статистика складається з таких частин: статистики декларування; статистику справляння податків і зборів; статистика з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних пра­вил; статистика пасажиропотоків; статистика міжнародних перевезень та ін­ші види, які містять відомості з кадрових питань, з питань боротьби з право­порушеннями в митних органах, з адміністративно-господарських питань та інші відомості.

Схематично усі зазначені галузі правової статистики з урахуванням їх значення можна представити у вигляді наступної схеми.

Таким чином, правова статистика, поділяючись на наведені галузі, дає змогу вивчати правові явища з різних сторін, але завжди галузі правової ста­тистики пов`язані між собою і їх комплексне застосування дозволяє вивчати закономірності в розвитку правових явищ.

Наведені галузі правової статистики дають змогу дійти до висновку, що правова статистика тісним чином пов`язана з усіма науками кримінально-правового, цивільно-правового та адміністративно-правового циклів. Цей зв`язок проявляється у тому, що конструювання системи показників правової статистики базується на теоретичних узагальненнях і положеннях різнома­нітних правових наук, з одного боку. А з іншого – висновки, які здобуті в на­слідок статистичного аналізу правових явищ, дають змогу оцінити ефектив­ність дії правових норм, практики їх застосування і більш обґрунтовано робити теоретичні висновки і законодавчі пропозиції про необхідність їх зміни.

Таким чином, результати статистичних досліджень широко застосову­ються усіма юридичними науками при вирішенні своїх специфічних зав­дань.

 

< Попередня   Наступна >