170

---

§ 7. Значення даних правової статистики для зміцнення правопорядку в країні

Статистика взагалі – це барометр соціального життя країни. Правова статистика своїми показниками завжди характеризує тенденції і характер за­конодавчої, правоохоронної та правозастовної діяльності державних органів. Тому вона має велике наукове і практичне значення при вирішенні різноманітних проблем розбудови правової держави.

Статистичні дані – це джерело для оперативного керівництва правоохо­ронними органами, тому що вони дають характеристику їх діяльності. Це дає змогу керівництву відповідного міністерства або відомства систематично контролювати діяльність підвідомчих органів, виявляти позитивні та негативні сторони статистичної роботи та приймати відповідні рішення для її вдосконалення та покрашення.

Так, наприклад, показники, які характеризують роботу органів внутріш­ніх справ, дають змогу встановити, які недоліки мають місце в їх роботі, які досягнення вони мають в справі розкриття злочинів, які тенденції в тому чи іншому регіоні стосовно зниження або зростання криміногенної обстановки і які заходи необхідні для її покрашення.

Дані статистики органів суду дають змогу встановити обсяг і якість ро­боти судів по здійсненню правосуддя: тривалість судочинства, навантажен­ня на кожного окремого суддю, тривалість розгляду справ, якість їх розгляду, характер судової ре­пресії, застосування тих чи інших видів покарань.

Відомості статистики органів виконуючих покарання характеризують склад засуджених за різними показниками (наприклад, за статтю, віком, кіль­кістю попередніх засуджень і т.п.), про кількість засуджених до різних видів покарань, а також про наповнюваність місць позбавлення волі засудженими і т.п.

Статистичні звіти дають змогу кері

вним органам встановлювати основні тенденції в діяльності органів суду, прокуратури, міліції та виправно-трудо­вих установ, виявляти типові недоліки в їх діяльності і застосовувати міри по їх ліквідації та недопущенню в майбутньому.

Статистичні дані мають дуже велике значення в справі контролю і ви­значенню напрямку діяльності органів правосуддя. Зрозуміло, що це не єдина форма такого контролю, але разом з іншими матеріалами (обстежень, ревізій та вивчення окремих категорій справ) статистичні показники зображують собою найважливіше джерело для контролю за роботою цих органів.

Реально статичний аналіз діяльності правоохоронних органів прово­диться головним чином на базі існуючої статистичної звітності, яка охоплює своїми показниками усі стадії кримінального, цивільного та адміністратив­ного процесу.

Наприклад, для оцінки якості роботи районних судів можна використа­ти такі показники, як кількість відмінених та змінених вироків і рішень, вста­новлення реальності виконання судових рішень, особливо про відшкоду­вання збитків, види та розміри покарань.

Показники правової статистики широко використовуються при узагаль­ненні судової та прокурорської практики. Статистика дає, наприклад, змогу визначити основні напрямки в розвитку судової репресії, виявити наскільки типові недоліки при встановленні кримінальних покарань (наприклад, вивче­ні нами кримінальні справи про економічну злочинність в Україні дали змогу встановити таку закономірність, що при значному їх зростанню (вони скла­дають зараз в структурі злочинності 2/3) значна кількість осіб звільняється від кримінальної відповідальності. Так, з 34,3 тисячі осіб, які вчинили госпо­дарські, посадові та інші корисливі злочини, лише 11,7 тисяч (34,1%) при­тягнуто до кримінальної відповідальності, останні (60,9%) від неї звільнені.

Тому важливо постійно використовувати такі дані, що дають змогу ви­явити основні недоліки в роботі, а також їх причини та прийняти заходи до їх усуненню.

Але обмежуватися при оцінці роботи правоохоронних органів лише да­ними правової статистики було б невірним. Вони завжди повинні підсилюва­тися поглибленим вивченням конкретних кримінальних справ. Тому керівні органи, особливо Верховний Суд України, часто запитує через апеляційні су­ди кримінальні, цивільні та адміністративні справи по окремих категоріях для узагальнення практики.

Виключно велика роль правової, в першу чергу, кримінально-правової статистики, при вивченні та попереджені злочинності. Кримінально-правова статистика дає вичерпну науково-обґрунтовану інформацію про стан злочин­ності, її структуру та динаміку, про причини та умови, які сприяють злочин­ності, про особу злочинця, про позитивні та негативні моменти в діяльності міліції, прокуратури, суду та установ виконання покарання, про прогнозуван­ня динаміки злочинності. Статистичний метод – це один із основних методів кримінологічних досліджень. Науково-обґрунтоване вивчення проблем зло­чинності – це вивчення статистико-кримінологічне. Відрив цих наук може привести лише до схоластичних побудов завдань і програм боротьби зі злочинністю.

Статистичні дані дають змогу вирішити питання про матеріально-фі­нансове забезпечення правоохоронних органів, про вірну дислокацію судо­вих, слідчих та виправно-трудових установ, для проектування штатів, прове­дення фінансування та підготовки кадрів судово-слідчих працівників, підви­щення їх кваліфікації і т.п. Усі ці питання можна вирішити лише на базі да­них статистики. Так, наприклад, встановивши обсяг роботи слідства або суд­ді якогось району, можна вирішити питання про зміни в штатному розкладі.

Наступна форма використання правової статистики – це сфера законо­давства. Розробка проектів законів не може проводитися без аналізу цілого ряду показників правової статистики. Статистичні дані в деяких випадках об­ґрунтовують необхідність введення змін до того чи іншого закону, тобто під­тверджують доцільність або недоцільність дії в даний термін часу конкрет­ного закону та його ефективність.

І остання форма використання правової статистики – це область науко­во-теоретичного дослідження. Правова статистика має велике значення при науково-дослідницькій роботі по вивченню злочинності та інших питань кри­мінології, кримінального, цивільного та адміністративного права та процесу, криміналістики і інших правових наук. Дані правової статистики як би ілюст­рують відповідні положення та обґрунтовують висновки цих наук. Правова статистика таким чином є одним із важливіших джерел, які забезпечують юридичну науку фактичним матеріалом для теоретичного узагальнення.

Таким чином, основними формами використання даних правової стати­стики є: загальна характеристика рівня, структури і динаміки правових явищ; характеристика правоохоронної діяльності; оперативне керівництво право­охоронними органами; контроль за їх діяльністю та напрямками цієї діяльно­сті; узагальнення судової, слідчої і прокурорської практики; вивчення та по­передження злочинності і інших правопорушень; вирішення питань мате­ріально-технічного і фінансового забезпечення діяльності правоохоронних органів; вирішення питань внесення змін до чинного законодавства; прове­дення наукових досліджень.

Недостатнє використання кримінально-правової статистики в недалеко­му минулому, її таємність та закритість стали однією із суттєвих причин від­риву правової науки від практики боротьби зі злочинністю і іншими право­порушеннями. Тільки застосовуючи масові дані статистичного спостережен­ня можна виявити основні тенденції в розвитку кримінально-правових, ци­вільно-правових та адміністративно-правових явищ в країні і окремих її регіонах.

Значним досягнення всієї юридичної науки можна вважати прийняття у 2001 році Кримінального Кодексу України, який вступив в дію з 1 вересня, а також інших правових актів, рівень їх значно вищий, ніж раніш діюча законодавча база.

 

< Попередня   Наступна >