150

---

§ 3. Вибірковий метод та його значення для вивчення правових явищ

Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження, який застосовують при вивченні різноманітних закономірно­стей суспільного життя. Відмінність його від інших видів несуцільного спостереження полягає в тому, що його проведення і поширення результатів на всю масу досліджуваних явищ спирається на знання математики. Застосу­вання його дає можливість значно швидше з меншими витратами часу і ма­теріальних засобів одержати результати. Вибірковий метод дає змогу обсте­жити сімейні бюджети населення, вивчити громадську думку. При дослід­женні деяких явищ взагалі можна застосувати тільки його. Наприклад, вив­чення якості електричних лампочок, якості вина, міцності взуття або схожо­сті зерен.

Сутність вибіркового спостереження полягає в тому, що з усієї сукуп­ності за певними правилами відбирається заздалегідь обумовлена частина су­купності (кожна четверта, або п'ята, або десята одиниця), яка ретельно вивча­ється. Результати цього часткового спостереження поширюються на усю ге­неральну сукупність з урахуванням похибки репрезентативності. При відборі одиниць у вибіркову сукупність повинна бути забезпечена рівна можливість потрапити у вибірку кожної з одиниць сукупності. Порівняно з суцільним спостереженням вибіркове спостереження має переваги, оскільки воно по­требує менше коштів і часу для його проведення, при цьому також зменшу­ються й помилки реєстрації.

При проведенні вибіркового спостереження завжди присутня помилка (похибка репрезентативності), оскільки частина завжди відрізняється від ці­лого. Інакше кажучи, похибка репрезентативності визначає розбіжність між одержаними даними і тими, які б ми мали, якщо б вивчали всі одиниці сукуп­ності без винятку. Причому вона існує завжди. Спираючи на формули, що розроблені теорією імовірності, можн

а заздалегідь розрахувати її величину.

Отже, основною вимогою до вибіркових спостережень є його репрезен­тативність – властивість вибіркового масиву відтворювати характеристики всієї сукупності. Теорія і практика проведення вибіркового спостереження показує, що вибіркове спостереження при правильному його організації дає достовірні дані, які цілком придатні для використання. Середні та відносні показники, що отримані при вибірковому спостереженні, досить точно відт­ворюють відповідні показники всієї сукупності. До вибіркового спостережен­ня в силу випадковості відбору одиниць сукупності можуть бути застосовані закон великих чисел і теореми теорії ймовірностей, що дають можливість обчислити межу помилок, допущених при вибірковому спостереженні.

Вибірковий масив представляє лише зменшену модель усієї сукуп­но­сті. Для правильної організації вибіркового спостереження необхідно визна­чити, яким способом будемо відбирати одиниці у вибіркову сукупність, який буде обсяг вибірки і яка за розміром нас задовольнить похибка репрезента­тивності.

Кількість одиниць сукупності, які відбираються для вибіркового спо­стереження, повинна бути досить велика. Якщо спостереженню піддається занадто мало одиниць, то результати будуть неточні, нерепрезентативні, і в такому випадку можуть бути зроблені неправильні висновки про всю сукуп­ність. Якщо ж відбирається занадто багато одиниць, то відбувається зайва витрата сил і засобів для проведення вибіркового спостереження (в цьому ра­зі нівелюється основний зміст вибіркового спостереження). Причому кіль­кість відібраних одиниць для вибіркового спостереження залежить від того, наскільки однорідна чи різнорідна сукупність. Чим більш різнорідна сукуп­ність, тим більше відбирається одиниць і навпаки.

Вибіркові дослідження в силу ряду своїх переваг широко використову­ються в різних галузях статистики. Останнім часом усе ширше і ширше вони починають застосовуватися при дослідженнях різних правових явищ. Це обу­мовлено, у першу чергу, тим, що суцільне спостереження, яке існує у формі звітності, при усіх своїх перевагах має деякі недоліки. Вона містить лише ті показники, що необхідні для повсякденної оперативної роботи. Але, якщо не­обхідно поглиблене вивчання окремих видів злочинів, цивільних і адмініст­ративних правопорушень і особливості осіб, їх що вчинили, то доцільно при­бігати до вибіркового спостереження.

Ґрунтуючись на апробованих можливостях вибіркового методу в соці­альних дослідженнях, представляється доцільним і важливим його застосу­вання і для вирішення таких задач, як визначення характерних тенденцій, які виявленні при правовому аналізі правових явищ; одержання представлення про невідображені ознаки генеральної сукупності правових явищ і деякі ін.

Вибіркове спостереження може використовувати різні джерела: архівні карні та цивільні справи; картки на підсудних, картки на цивільні й адмініст­ративні справи, розглянуті у судових органах і т.п. Єдине обмеження при від­борі джерел інформації – відібрана частина для вибіркового спостереження повинна відображати всю сукупність. Це обмеження обов'язково для будь-якого вибіркового спостереження, у якій би з галузей господарства воно не проводилося.

Сучасна соціальна обстановка в країні характеризується тим, що ми все частіше й частіше зіштовхуємося з окремими унікальними правовими явищами. Тому безперечно необхідно усе більше і більше уваги приділяти методам вибіркового спостереження, особливо теорії і практиці застосування методів малої вибірки, коли кількість одиниць менше 25. Необхідність її застосування при дослідженні правових явищ зв'язана з тим, що її можна використовувати в умовах обмеженої інформації. Використовуючи метод малої вибірки, можна відшукувати методи оцінки явищ, інваріантних до законів розподілу випадкової величини.

 

< Попередня   Наступна >