Головне меню
Головна Підручники Житлове право Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболев О.В § 5. Особливості договору найму житла у гуртожитках

§ 5. Особливості договору найму житла у гуртожитках

Житлове право - Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболев О.В
125

§ 5. Особливості договору найму житла у гуртожитках

1. Поняття гуртожитку

Діюче законодавство не містить в собі поняття гуртожитку, тому це питання постає перед теорією права. В юридичній літературі вже були спроби дати визначення гуртожитку як об'єкту цивільних правовідносин.

У свій час найбільш повною дифініцією була та, що сформульована С.Н. Ландкофом, А.М. Фельдманом, І.М. Бур-штейном. Вона вказувала - під гуртожитком розуміється жиле приміщення, надане за плату підприємством, установою, організацією або учбовим закладом на певний строк тим, що працюють чи навчаються в них для проживання у спільних кімнатах. Сьогодні також робляться спроби дати визначення гуртожитку. П.І. Седугін сформулював його таким чином: «Гуртожиток - спеціалізоване жиле приміщення призначене для нетривалого проживання, як правило, самотніх громадян, що поселились у зв'язку з роботою на підприємстві (установі, організації) чи навчанням в навчальному закладі, яким належить даний гуртожиток.

Вважаємо, що найбільш вдалим є визначення, дане М.М. Сібільовим. Він вказує, що гуртожиток - це житлове помешкання, що відповідає санітарним вимогам і зареєстроване в якості такого у виконкомі, у якому одиноким особам, у зв'язку з трудовими відносинами чи навчанням в навчальному закладі, за плату, надається по ордеру, що видається власником гуртожитку у тимчасове користування жила площа, меблі, постільні речі та інший інвентар за існуючими нормами і яке обслуговується спеціальним персоналом1 . Необхідно зазначити, що не дивлячись на вдалість останнього визначення сьогодні воно не зовсім відповідає вимогам часу та не повністю розкриває сутність об'єкту. По-перше, відповідність санітарним вимогам можна виключити із змісту визначення, оскільки гуртожиток - це житлове приміщення і тому, звичайно, повинно відповідати вимогам, що ста

вляться до вказаного об'єкту, у тому числі і санітарним вимогам. По-друге, відомо, що жила площа у гуртожитку може надаватися не тільки одиноким, а й сімейним особам. Такі речі як меблі, постільні речі, інший інвентар не повинні включатися в поняття гуртожитку, оскільки вони є предметом самостійних цивільно-правових відносин, хоча і близько пов'язаних між собою. По-третє, обслуговування спеціальним персоналом може бути елементом договору, але не ознакою гуртожитку як об'єкту.

Виходячи із вищевказаного, під гуртожитком необхідно розуміти спеціалізоване житлове помешкання, що зареєстроване в якості гуртожитку виконкомом, призначене для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Відповідно до ст. 127 ЖК України та п. З Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від З червня 1986 р. № 2082, для цього надаються спеціально збудовані або переобладнані житлові будинки, тобто мають бути забезпечені необхідні умови для проживання, занять, відпочинку і проведення виховної роботи серед мешканців. Не допускається розміщення гуртожитків у підвалах і цокольних поверхах, а також використання під гуртожитки приміщень у жилих будинках, призначених для постійного проживання громадян. Останнє правило встановлене для того, щоб не ущемлювати житлових інтересів громадян, що мешкають у житловому будинку відповідно до договору найму, не створювати їм додаткові незручності при проживанні в будинку. Для посилення гарантій прав громадян, що мешкають у гуртожитку, встановлено, що неприпустимо надавати під гуртожиток частину житлового будинку, наприклад, одну секцію або один поверх багатоповерхового будинку.

Гуртожитки підрозділяються на два види:

- для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках);

-для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні окремої сім'ї).

Як правильно зазначається у правовій літературі, відносини, що складуються між мешканцем гуртожитку і його власником, є договірними і відносяться діючим правом до різновиду договору найму жилого приміщення1. Це свідчить, що коли вони не врегульовані спеціальним законодавством необхідно керуватися загальним. Характеристика договору найму житла розповсюджується і на договір найму житла у гуртожитку.

Предметом договору найму у гуртожитку є не кімната або її частина, а ліжко-місце. Відповідно до діючого законодавства України надане житло не може бути менше 6 кв.м на одну особу. Окрім житлової площі, як зазначалось вище, наймачу надаються меблі, постільні речі, інший інвентар. Таким чином, можна зробити висновок, що між наймодавцем і користувачем укладається комплексний договір на житло, на інші речі, надання послуг, виконання робіт і т.і.

Ліжко-місце надається громадянам у тимчасове користування. Тимчасовим, сезонним робітникам, студентам та учням воно дається на термін, заздалегідь обумовлений у законі: на час виконання тимчасової або сезонної роботи або на час навчання в навчальному закладі. Що стосується постійних робітників та службовців, то хоча договір найму житлової площі укладається з ними на невизначений термін, вони також є по суті тимчасовими користувачами, тому що, по-перше, отримання житлової площі в ньому не задовольняє повністю їх потреби у житлі, по-друге, рано чи пізно трудові відносини припиняться, наприклад, із виходом на пенсію.

Плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується.

Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), встановлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Гуртожитки використовуються для проживання сезонних, тимчасових робітників, осіб, що працюють по строчному трудовому договору, інших робітників, службовців, студентів, що вчаться, а також інших громадян.

2. Надання жилої площі в гуртожитках

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Ордер може бути виданий лише на вільну жилу площу.

Громадянам, які вибули з гуртожитку у зв'язку з призовом на дійсну строкову військову службу, а також офіцерам, які вибули з гуртожитку у зв'язку з призовом із запасу на дійсну військову службу на строк до трьох років, повинна бути знову надана жила площа в гуртожитку, якщо після проходження військової служби вони повернулися на те ж підприємство, в установу, організацію.

3. Форма договору

У законі немає вказівки про обов'язкове письмове оформлення правовідносин найму площі, що пояснюється, очевидно, відсутністю необхідності в письмовому оформленні.

4. Зміст договору найму житла у гуртожитку

Обов'язок наймодавця:

- тому, хто вселяється в гуртожиток, вказати надану жилу площу;

- видати необхідний інвентар (ліжко, матрац, тумбочку, стілець, ковдру, подушку, простирадла, покривало, рушники, наволочки для подушки. Крім того, особам, що мешкають в одній кімнаті, даються предмети загального користування: стіл, шафа, книжкова полиця, вішалка, чайник, світильник, репродуктор, віконний карниз, штора або портьєра на вікно, віконні фіранки, настільна лампа, плафон, перепустка на право входу до гуртожитку);

- ознайомити із правилами внутрішнього розпорядку, правами й обов'язками мешканців гуртожитку;

- укомплектувати його меблями, постільними речами та іншим необхідним інвентарем;

- утримувати гуртожиток відповідно до встановлених санітарних правил, єдиних правил і норм експлуатації та ремонту житлового фонду;

- забезпечувати надання мешканцям гуртожитку побутових послуг і виділення для цих цілей приміщень;

- своєчасно провадити необхідний капітальний і поточний ремонт гуртожитку та ремонт інвентаря;

- забезпечувати своєчасне фінансування витрат на утримання гуртожитку і проведення культурно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи;

- забезпечувати в необхідних випадках виділення приміщень для організації в гуртожитку в установленому порядку їдалень і буфетів, оснащення їх за діючими нормами торговельно-технологічним обладнанням, меблями та посудом;

- проводити поточний ремонт гуртожитків (крім приміщень, що перебувають у відособленому користуванні громадян);

- забезпечити збереження майна громадян, яке знаходиться у відведених їм приміщеннях, хоч це майно, крім грошей і дорогоцінностей, не було особисто здано на збереження гуртожитку;

- проводити виховну, культурно-масову і фізкультурно-оздоровчу роботу в гуртожитку. Наймач має право:

- користуватися приміщеннями культурно-побутового призначення, обладнанням, інвентарем гуртожитку та комунально-побутовими послугами;

- обирати раду гуртожитку і бути обраними до її складу, брати участь у культурно-масовій та фізкультурно-оздоровчій роботі, в обговоренні питань організації побуту в гуртожитку і вносити свої пропозиції щодо поліпшення цієї роботи;

- вимагати своєчасної заміни обладнання, меблів, постільних речей та іншого інвентаря, що стали непридатними, а також усунення недоліків у культурно-побутовому обслуговуванні;

- при проживанні у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, мають право вселити в займані приміщення своїх неповнолітніх дітей. Вселення інших членів сім'ї в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету та письмової згоди членів сім'ї громадянина, які проживають разом з ним.

Наймач зобов'язаний:

- використовувати надану жилу площу відповідно до її призначення;

- забезпечувати схоронність приміщень, обладнання й інвентаря;

- додержувати правил суспільного співжиття і правил внутрішнього розпорядку гуртожитку;

- зберігати чистоту й порядок у жилих приміщеннях, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування;

- ощадливо витрачати теплову й електричну енергію, воду і газ;

- суворо додержувати правил пожежної безпеки при користуванні електричними, газовими та іншими приладами й обладнанням;

- брати участь у благоустрої й озелененні прилеглої до гуртожитку території, охороні зелених насаджень, обладнанні, ремонті і належному утриманні спортивних та дитячих майданчиків;

- поточний ремонт приміщень, які перебувають у відособленому користуванні громадян (побілка стелі, побілка, фарбування або обклеювання шпалерами стін, фарбування радіаторів, віконних рам з внутрішнього боку, підвіконників, дверей та вбудованих шаф і антресолей, вставляння шибок, фарбування або покриття лаком підлог, ремонт електропроводки), провадиться за рахунок мешканців;

- своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги;

- при вибутті з гуртожитку здати все майно, що рахується за ними. При нездачі вказаного майна або його псуванні той, хто вибуває з гуртожитку, відшкодовує заподіяні збитки.

Наймачам гуртожитку забороняється:

- провадити самовільно переобладнання й перепланування приміщень;

- захаращувати предметами домашнього вжитку балкони, пожежні проходи, коридори, сходові клітки й запасні виходи;

- зберігати в жилих приміщеннях, на сходових клітках, балконах легкозаймисті й горючі рідини, вибухонебезпечні матеріали та речовини, що забруднюють повітря;

- установлювати без дозволу керівництва гуртожитку тимчасові електронагрівальні прилади для додаткового обігрівання приміщень;

- кидати в сміттєпровід великогабаритні предмети, не-загашені недопалки й сірники, виливати рідини;

- у період з 23 до 7 години включати на підвищену гучність телевізійну, магнітофонну і радіоапаратуру, грати на

музичних інструментах та створювати інший шум, що порушує спокій громадян;

- самовільно переселятися з одного приміщення в інше.

Специфічною умовою договору найму житла у гуртожитку є те, що воно не підлягає обміну, приватизації, розділу, бронюванню і здаванню в піднайм.

5. Припинення договору найму житла і виселення із гуртожитків

Житлові права громадян, що мешкають у гуртожитках, суворо охороняються і гарантуються чинним законодавством. Особа, що мешкає в гуртожитку, не може бути в односторонньому порядку позбавлена права користування ним без наявності на те законних підстав. Договір найму житла у гуртожитку припиняється у випадках:

- припинення роботи або навчання, у зв'язку з якими було надано таке жиле помешкання;

- знесення будинку чи переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також, якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;

- систематичного псування жилого приміщення або використання його не за призначенням, чи систематичного порушення правил суспільного співжиття, що робить неможливим для інших проживання із ними, а міри попередження і впливу виявилися безрезультатними;

- позбавлення батьківських прав, якщо їх спільне проживання із дітьми, по відношенню до яких вони позбавлені батьківських прав, визнано неможливим.

Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

У разі знесення будинку чи переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, тим, кого виселили, надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення (сім'ї - кімната в гуртожитку для проживання сімей, а одинокому, який проживає в кімнаті, що перебуває в його відособленому користуванні, - така ж кімната).

Громадяни можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення також на підставах, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу України.

З гуртожитку без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено:

1) інвалідів війни та інших інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії; сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісті при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби; сім'ї військовослужбовців; інвалідів з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;

2) осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм жилу площу в гуртожитку, не менше як десять років;

3) осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;

4) пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів сім'ї померлого працівника, якому було надано жилу площу в гуртожитку; інвалідів праці І і II груп, інвалідів І і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;

5) одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Громадян, які самоправне зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Відповідно до чинного законодавства України виселення громадян із гуртожитків провадиться в судовому порядку.

Помешкання, будучи оформлене як гуртожиток, перестає бути таким, якщо воно використовується не як гуртожиток, а як звичайна житлова площа місцевими органами або відомствами.

 

< Попередня   Наступна >