100

---

4.1.2. Попередній розгляд справи суддею

1. Поняття і значення стадії попереднього розгляду справи суддею. 2. Питання, які з'ясовуються суддею попередньому розгляді справи. 3. Порядок досудового розгляду справи. 4. Повернення справи на дослідування, закриття справи, зупинення справи і направлення її за підсудністю. 5. Особливості досудового розгляду в справах приватного обвинувачення. 6. Питання, які підлягають вирішенню суддею в зв'язку з підготовкою справи до судового розгляду.

1. Поняття і значення стадії попереднього розгляду справи суддею.

Попередній розгляд справи суддею – третя стадія кримінального процесу України, в якій суддя, не вирішуючи наперед питання про винність, перевіряє наявність всіх необхідних даних для розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Починається ця стадія з моменту надходження справи до суду і триває від 10 днів до 1 місяця (ст. 241 КПК). Суддя перевіряє повноту, всебічність і об'єктивність дослідження обставин справи і дотримання всіх інших вимог закону при провадженні розслідування.

Перевірка є необхідною передумовою для успішного розгляду справи. Підготовку до основного судового розгляду не можна відносити до формальностей, так як вона має суттєве значення до подальшого розгляду справи. Необхідно звертати увагу і виправляти порушення закону органами слідства, прокуратури, а інколи і закривати справу. Значення цієї стадії:

в охороні прав особи, щодо якої порушена справа;

у підвищеній якості досудового розслідування;

у сприянні успішному виконанню завдань правосуддя. Саме в цій стадії обвинувачений стає іменуватися підсудним.

2. Питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи. У справі, що надійшла від прокурора, суддя з'

ясовує щодо кожного з обвинувачених такі питання:

чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;

чи немає підстав для її закриття або зупинення;

чи правильно складений обвинувальний висновок;

чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;

чи не було допущено під час порушення справи, провадження розслідування вимог КПК, без усунення яких справ ане може бути призначена до судового розгляду.

За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.

За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.

3. Порядок досудового розгляду справи. Попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово з обов'язковою участю прокурора. Про день досудового розгляду справи повідомляються також інші учасники процесу, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в судове засідання з'явилися інші учасники судового розгляду, вони висловлюють свої думки щодо питань, зазначених в ст. 237 КПК, та заявлених ними клопотань.

Прокурор висловлює свою думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті, в разі необхідності може вестися протокол. Про строки вже згадувалось – до 10 днів (якщо справа невелика) і у разі складності справи – не більше 30 днів з дня надходження її до суду Які можуть бути рішення суду:

? про призначення справи до судового розгляду;

? про зупинення провадження у справі;п

? про повернення справи прокуророві;

? про направлення справи за підсудністю;

? про закриття справи;

? про повернення справи на додаткове розслідування.

Щодо першого пункту, то він найпоширеніший в суді. За наявності достатніх підстав суддя виносить постанову про призначення справи до судового розгляду, в якій зазначається:

а) місце й дата її винесення;

б) посада й прізвище судді;

в) прізвище, ім'я і по батькові обвинуваченого;

г) підстави призначення справи до розгляду;

д) стаття кримінального кодексу, за якою пред'явлено обвинувачення;

є) рішення з інших питань, пов'язаних з підготовкою справи до розгляду.

Постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором.

4. Повернення справи на дослідування, закриття справи, зупинення справи і направлення її за підсудністю.

Повернення справи на дослідування. Суддя з власною ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках:

коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду;

якщо необхідно притягнути інших осіб до кримінальної відповідальності;

якщо необхідно перекваліфікувати дії обвинуваченого за статтею КК, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.

У постанові суддя зазначає підстави повернення справи на додаткове розслідування і вказує, які слідчі дії повинні бути проведені при дослідуванні. У постанові також повинно бути вирішено питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Копія постанови протягом 3 діб після її винесення надсилається сторонам.

На постанову протягом 7 діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до суду вищого рівня, а якщо справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом, – касаційні подання чи скарги до касаційного суду (ст. 246 КПК).

Закриття справи. За наявності обставин, передбачених ст. 6, ч. 1 ст. 7, ст.ст. 7', 7-2, 8 , 9, 10 і 1Г КПК, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.

Копія постанови протягом 3 діб після її винесення надсилається сторонам.

На постанову протягом 7 діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до суду вищого рівня, а якщо справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом, – касаційні подання чи скарги до касаційного суду (ст. 246 КПК).

Зупинення справи і направлення її за підсудністю. Коли при попередньому розгляді справи з'ясується, що обвинувачений зник і місце перебування його невідоме, суддя виносить постанову про зупинення провадження у справі до розшуку обвинуваченого.

У разі захворювання обвинуваченого, що виключає можливість його участі у судовому розгляді справи, суддя своєю постановою зупиняє провадження у справі до його видужання.

Встановивши, що справа не підсудна суду, на розгляд якого вона надійшла, суддя виносить постанову про направлення справи за підсудністю.

Постанова про зупинення справи чи направлення її за підсудністю оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором.

Повернення справи прокурору. Якщо прокурором були суттєво порушені вимоги статей КПК:

ст. 228 – перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком;

ст. 229 – рішення прокурора у справі з обвинувальним висновком;

ст. 230 – складання прокурором нового обвинувального висновку;

ст. 231 – зміна прокурором обвинувачення;

ст. 232 – направлення прокурором справи до суду,суддя повертає справу прокурору для усунення виявлених порушень.

Постанова про повернення справи прокурору оскарженню не підлягає, на неї може бути внесено подання прокурором.

5. Особливості досудового розгляду в справах приватного обвинувачення. Скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які встановлені КПК щодо обвинувального висновку:

? ст. 223 – обвинувальний висновок;

? ст. 224 – додатки до обвинувального висновку. Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне із таких рішень:

залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у КПК, та повертає її особі, яка подала скаргу;

за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору;

за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого ч.і ст. 27 КПК, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.

Не пізніше як за три доби до слухання справи підсудному має бути вручена копія скарги потерпілого, копія постанови судді про порушення кримінальної справи та повістка про виклик його у судове засідання.

Зустрічне обвинувачення в справах про злочини, зазначених в ст. 27 КПК, можуть бути об'єднані в одну справу.

На постанову судді про відмову в порушенні кримінальної справи протягом семи діб можна подати апеляцію до апеляційного суду.

6. Питання, які підлягають вирішенню суддею в зв'язку з підготовкою справи до судового розгляду. Прийнявши рішення про призначення справи до судового розгляду, суддя вирішує такі питання:

про призначення захисника у випадках, коли його участь у справі є обов'язковою;

про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;

про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було прийняте під час розслідування справи;

про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час розслідування справи;

про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, та витребування додаткових доказів;

про заходи щодо забезпечення цивільного позову;

про виклик у необхідних випадках перекладача;

про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;

про день і місце судового розгляду справи;

всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.

За наявності підстав вважати, що в стадії судового розгляду відповідно до ст. 299 КПК будуть досліджуватися лише деякі докази або вони не будуть досліджуватися взагалі, суддя вправі викликати в судове засідання лише тих осіб чи витребувати лише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотання від учасників судового розгляду.

Суддя не вправі відмовити учасникам судового розгляду у дослідженні в стадії судового розгляду доказів, якщо вони є належними і допустимими.

Що нового з'явилося тут?

У новій редакції ст. 299 КПК відмічається, що суддя вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

І ще нове. Суддя, не вправі відмовити учасникам судового розгляду у дослідженні доказів, якщо вони є належними і допустимими.

За три доби до слухання справи підсудному має бути вручена копія обвинувального висновку і повістка про виклик.

У копії обвинувального висновку і додатках до нього з метою забезпечення безпеки осіб адреси їх не зазначаються. Такі особи викликаються до суду через органи, які здійснюють заходи безпеки.

Згідно зі ст. 255 КПК всім учасникам гарантується право на ознайомлення з матеріалами справи. Матеріали щодо заходів безпеки осіб для ознайомлення не пред'являються.

Справа призначається до розгляду не пізніше 10 діб. Складні справи – 20 діб з дня досудового її розгляду.

 

< Попередня   Наступна >