115

---

5.1.4. Виконання вироку, ухвали і постанови суду

1. Поняття стадії виконання вироку. 2. Звернення вироку до виконання. 3. Питання, що вирішуються судом при приведенні вироку до виконання. 4. Порядок вирішення судом питань, пов'язаних з виконанням вироку.

1. Поняття стадії виконання вироку. Виконання вироку – це завершальна стадія кримінального процесу, в якій суд звертає до виконання вироки, ухвали і постанови, слідкує за приведенням їх до виконання, а також вирішує в установленому порядку питання, які виникають при виконанні судових актів. У процесуальній літературі ця стадія називається скорочено – "виконання вироку". Фактично вона охоплює як виконання вироку, так і виконання ухвал і постанов суду. В подальшому викладі, якщо не буде застережено інше, під виконанням вироку слід розуміти і виконання всіх інших судових актів.

Завдання виконання вироку як стадії кримінального процесу полягає, як правило, не у фактичному виконанні рішень суду. Для цієї мети створені спеціальні органи. Завданням цієї стадії є організація процесуальної діяльності, спрямованої на:

а) звернення вироку до виконання;

б) забезпечення у встановлених законом випадках повної або часткової реалізації вироку;

в) вирішення встановлених законом питань, які виникають у ході фактичного виконання вироку;

г) здійснення контролю за виконанням вироку. Значення стадії виконання вироку визначається важливістю тих завдань, які в ній вирішуються. Вона створює необхідні передумови для безпосередньої реалізації прийнятих судом рішень, сприяє формуванню у громадян переконання у неминучості понесення покарання за вчинення злочину. Своєчасне і точне виконання вироку сприяє виконанню завдань кримінального судочинства.

yle="text-align: justify;">Стадія виконання вироку характеризується рядом важливих положень, до яких належить:

? обов'язковість вироків для всіх державних і громадських структур, посадових осіб і громадян;

? оперативність звернення і приведення вироку до виконання;

? можливість зміни рішень суду щодо покарання в ході виконання вироку за наявності передбачених для цього у законі підстав.

Точне і безумовне виконання вироку підвищує його ефективність, сприяє зміцненню законності і правопорядку в Україні.

Набрання вироком законної сили. Відповідно до ст. 401 КПК вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та внесення касаційного подання, якщо його не було оскаржено чи на нього не було внесено подання.

У разі надходження апеляційної скарги чи внесення апеляційного подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

У тих випадках, коли оскаржено або внесено подання тільки на частину вироку або коли засуджено декількох підсудних, а вирок оскаржено чи внесено подання щодо одного з них, вирок в інших частинах або щодо інших засуджених осіб законної сили не набирає до моменту винесення апеляційною інстанцією ухвали.

Виправдувальний вирок і вирок, який звільняє підсудного від покарання, виконуються негайно після проголошення вироку. Якщо підсудний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання.

До набрання вироком законної сили засуджений, який перебуває під вартою, не може бути переведений в місця позбавлення волі, які знаходяться в іншій місцевості.

Після набрання законної сили вирок набуває властивостей виключності і обов'язковості.

Виключність вироку означає неможливість повторного розгляду справи тієї самої особи і за тим самим обвинуваченням, за яким вона вже була засуджена чи виправдана, до скасування цього вироку в порядку, передбаченому законом.

Вирок є обов'язковим для всіх фізичних і юридичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим і для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, щодо якої постановлено вирок, у питаннях, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони даною особою (ст. 31 ЦПК України).

2. Звернення вироку до виконання. Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніше як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної або касаційної інстанції (ч. 1 ст. 401 КПК).

Суд направляє копію вироку і копію апеляційної чи касаційної ухвали, якщо вирок було змінено, а також розпорядження про виконання вироку, підписане головуючим або головою суду і секретарем і скріплене гербовою печаткою суду.

Розпорядження про виконання вироку разом з іншими документами направляється:

? при засудженні до позбавлення волі, якщо засуджений тримається під вартою, – адміністрації місця досудового ув'язнення, а якщо він перебуває на волі – органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого;

? при засудженні до направлення в дисциплінарний батальйон – адміністрації місця досудового ув'язнення, якщо засуджений перебуває під вартою, або командиру військової частини, де засуджений проходить службу;

? при засудженні до громадських або виправних робіт –інспекції виправних робіт за місцем роботи засудженого, а при засудженні до виправних робіт у місцях, які визначаються органами, що відають застосуванням таких робіт, – інспекції виправних робіт за місцем проживання засудженого;

? при звільненні від відбування покарання з випробуванням – органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого, а якщо засуджений є неповнолітнім, ще й службі у справах неповнолітніх за місцем проживання неповнолітнього для здійснення контролю за поведінкою засудженого;

? у разі позбавлення права займати певні посади або зай- ! ! матися певною діяльністю – адміністрації підприємства, установи, організації за місцем роботи засудженого для виконання, а також органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого – для здійснення контролю за виконанням цього покарання;

? при позбавленні батьківських прав – органу опіки і піклування, а також органам реєстрації актів громадянського стану за місцем народження неповнолітнього для внесення відповідної відмітки до книги запису актів про народження.

З метою забезпечення виховного впливу вироку суд надсилає його копію в необхідних випадках на підприємство, організацію, установу за місцем роботи або проживання засудженого.

Копія вироку надсилається громадським організаціям або трудовому колективу, яким засудженого передано на перевиховання і виправлення, або трудовому колективу чи особі, на яких судом покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.

Якщо у виправданого або у особи, щодо якої справа закрита, були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили, або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції направляється відповідним органам для повернення вилучених предметів, а також для зняття арешту з майна.

Після набрання законної сили виправдувальним вироком, одержання ухвали (постанови) суду про закриття справи за реабілітуючими підставами, суд, який розглядав справу по першій інстанції, зобов'язаний направити виправданому, а у разі його смерті – спадкоємцям спеціальне повідомлення, в якому роз'яснюється, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

Якщо повідомлення про засудження громадянина були опубліковані в пресі, то на його вимогу, а в разі смерті – на вимогу родичів чи суду відповідні редакції протягом одного місяця зобов'язані зробити повідомлення про рішення, яке реабілітує громадянина (ст. 37 Закону про друковані засоби масової інформації (пресу) України).

У місячний термін від дня звернення громадянина суддя визначає розмір шкоди у вигляді втраченого заробітку, інших витрат і сум, про що виносить ухвалу. У разі незгоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, які ущемляють права громадян, до суду вищої інстанції в касаційному порядку (п. 6, 12 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 р.).

Про виконання вироку органи, які приводять вироки до виконання, повинні негайно повідомити суд, який постановив вирок. Контроль за виконанням вироків, ухвал і постанов покладається на суддів, які головували в судовому засіданні, і на голову суду.

3. Питання, що вирішуються судом при приведенні вироку до виконання. При виконанні вироку виникає низка питань, які має вирішити суд. Ось типовіші з них.

Умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна покарання більш м'яким. Це питання розглядається судом за місцем відбування покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає виконанням покарання, і спостережної комісії або служби в справах неповнолітніх.

Умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням щодо осіб, які відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні, застосовується суддею військового суду гарнізону за місцезнаходженням засудженого за поданням командування дисциплінарного батальйону.

Зазначені подання розглядаються судом в десятиденний строк з моменту надходження їх до суду без витребування судової справи з участю прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання, і, як правило, засудженого.

При розгляді судом спільного подання органу, що відає виконанням покарання, і спостережної комісії або служби в справах неповнолітніх суд повідомляє відповідну комісію чи службу про час і місце розгляду цього подання.

Якщо суд відмовить в умовно-достроковому звільненні засудженого від покарання або заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, розгляд повторного подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених – не раніше як через шість місяців (ст. 407 КПК).

Звільнення від відбування покарання засудженого, який захворів на тяжку хворобу. У випадку, коли засуджений до позбавлення волі захворів на хронічну або іншу тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, суддя районного чи міського суду за поданням адміністрації ВТУ на підставі висновку лікарської комісії вправі винести постанову про звільнення цієї особи від дальшого відбування покарання. При цьому він вправі застосувати примусові заходи медичного характеру чи передати звільненого на піклування органів охорони здоров'я.

Якщо на душевну чи іншу хворобу захворів засуджений до виправних робіт або штрафу, суддя у всіх випадках виносить постанову про звільнення його від дальшого відбування покарання.

На постанову судді протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляцію до апеляційного суду (ст. 408 КПК).

Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 408-3 КПК). За наявності підстав, передбачених ч. 4 і 5 ст. 83 КК:

? після досягнення дитиною трирічного віку або в разі її смерті суд залежно від поведінки засудженої може звільнити її від покарання або замінити його більш „, , м'яким покаранням чи направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком. У цьому разі суд може повністю або частково зарахувати у строк відбування покарання час, протягом якого засуджена не відбувала покарання;

? якщо засуджена, яка була звільнена від відбування покарання, відмовляється від дитини, передала її у дитячий будинок, зникла з місця проживання або ухиляється від виховання дитини, догляду за нею або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, суд може за поданням контролюючого органу направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком. Зазначені подання надсилаються до суду з матеріалами, які підтверджують обставини, передбачені ст. 83 КК, і розглядаються суддею в десятиденний строк з моменту надходження їх до суду з участю прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженої, і, як правило, самої засудженої.

На постанову суду з питань, визначених у ст. 408-3 КПК, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляцію до апеляційного суду.

Заміна штрафу покаранням у вигляді громадських робіт, виправних робіт штрафом, обмеження чи позбавлення волі службовим обмеженням, позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні вирішується суддею районного суду за поданням органу, що відає відбуванням покарання ,або за клопотанням колективу.

Всі питання, передбачені ст. 410 КПК, розглядаються судом за місцем виконання вироку з участю прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання, і, як правило, засудженого. Якщо справа розглядається судом за поданням адміністрації виправно-трудової установи, погодженим із спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх, суд повідомляє відповідну комісію про час і місце розгляду подання.

Після доповіді в справі суд заслуховує пояснення викликаних осіб і висновок прокурора, потім у нарадчій кімнаті виносить постанову. На постанову суду протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.

Тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі чи в тюрмі і переведення із виправно-трудової установи в слідчий ізолятор чи в тюрму (ст. 410і КПК). Можливість тимчасового залишення засудженого в слідчому ізоляторі або в тюрмі і переведення його з ВТУ у слідчий ізолятор пов'язується в законі з необхідністю участі засудженого у досудовому слідстві чи в судовому розгляді в справах інших осіб.

Питання про тимчасове залишення в слідчому ізоляторі чи в тюрмі засудженого до позбавлення волі, а також про тимчасове переведення засудженого з ВТУ до слідчого ізолятора вирішується слідчим або органом дізнання з санкції прокурора області, а також прирівняних до нього прокурорів на строк до двох місяців, з санкції заступника Генерального прокурора України – до чотирьох місяців, а з санкції Генерального прокурора України – до шести місяців.

Якщо тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі чи в тюрмі або переведення його з ВТУ в слідчий ізолятор необхідне у зв'язку з розглядом справи в суді, то ці питання вирішуються судом, у провадженні якого знаходиться справа.

Залишення чи переведення оформляється складанням слідчим мотивованої постанови, яка підлягає санкціонуванню прокурором. Суд виносить мотивовану ухвалу, а суддя, який одноособово розглядає справу, – постанову.

Застосування судом примусового лікування до засуджених, які є алкоголіками чи наркоманами, і його припинення (ст. 411' КПК). Залежно від виду покарання примусове лікування проводиться в місцях позбавлення волі або в спеціальних медичних закладах. Якщо лікування не було призначено судом при постановленні вироку, питання про нього підлягає вирішенню в стадії виконання вироку.

Питання про застосування примусового лікування до засудженого, який відбуває покарання у ВТУ, вирішує суддя районного чи міського суду за місцем відбування покарання. Законним приводом для його розгляду в судовому засіданні є подання адміністрації ВТУ. До подання додається мотивований висновок лікарської комісії, у якому зазначається про наявність у засудженого хвороби, необхідність примусового лікування.

Закінчення курсу примусового лікування не є підставою для його припинення. Це питання вирішується судом за місцем знаходження ВТУ або медичного закладу в разі наявності клопотання адміністрації ВТУ, яке грунтується на висновку лікарської комісії.

Висновок лікарської комісії не є обов'язковим для судді, він може з ним не погодитись і призначити судово-медичну експертизу.

Застосування покарання за наявності декількох вироків. Судом розглядаються питання, пов'язані з виконанням вироку, у таких випадках:

? коли щодо засудженого є вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому він не призначив покарання за сукупністю вироків;

? коли під час виконання покарання, призначеного за сукупністю вироків, перший з них скасований в порядку нагляду, внаслідок чого із сукупності необхідно виключити покарання, призначене судом за скасованим вироком.

Суд за місцем виконання вироку зобов'язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками. Шляхом винесення постанови чи ухвали встановлюється загальний розмір покарання, яке підлягає відбуванню. Вироки і після цього зберігають своє самостійне значення, і якщо один з цих вироків буде скасований, решта зберігає чинність і їх виконання продовжується.

Постанова судді виноситься тоді, коли всі вироки постановлені суддею районного чи міського суду одноособово. У всіх інших випадках виноситься ухвала (ст. 413 КГГК).

Погашення і зняття судимості. Судимість, яка виникає у зв'язку з обвинувальним вироком, породжує певні несприятливі для засудженого наслідки, які не входять до змісту покарання. В разі вчинення судимою особою нового злочину це розглядається як обставина, що обтяжує її кримінальну відповідальність:

? впливає на кваліфікацію окремих злочинів;

? над такою особою може бути встановлений адміністративний нагляд;

? така особа не може бути обраною народним депутатом України.

Особа вважається судимою до погашення судимості або до зняття її судом чи актом амністії, помилування. У більшості випадків судимість погашається автоматично за наявності умов, зазначених у ст.ст. 89, 90 КК.

Приводом для дострокового зняття судимості є клопотання осіб, які відбули покарання, громадської організації або трудового колективу, прийняте на загальних зборах. На них виділяється й представник цієї організації для участі в судовому засіданні.

Питання про погашення і дострокове зняття судимості розглядається суддею районного чи міського суду за місцем постійного проживання осіб, щодо яких порушені клопотання.

У судовому засіданні бере участь особа, яка порушила клопотання про погашення судимості, а при достроковому знятті судимості – також і представник громадської організації або трудового колективу. В розгляді бере участь прокурор, але його неявка не зупиняє розгляду клопотання суддею.

Після розгляду клопотань суддя виносить мотивовану постанову в нарадчій кімнаті. Постанова оголошується в судовому засіданні, а її копія видається особі, щодо якої порушено питання про погашення або про дострокове зняття судимості.

Якщо суддя відмовить у погашенні чи достроковому знятті судимості, повторне клопотання може бути порушено не раніше як через рік з дня відмовлення (ст. 414 КПК).

Включення часу відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального трудового стажу. Як правило, відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального трудового стажу не зараховується. Як виняток, ст. 103 ВТК допускає можливість вирішення цього питання в судовому порядку – суддею районного чи міського суду за місцем проживання особи, яка відбула покарання.

Хід судового розгляду фіксується у протоколі судового засідання, який підписується суддею і секретарем судового засідання. На судові рішення протягом семи діб з дня їх оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.

Нагляд за законністю виконання вироків здійснюється прокурором. Розпорядження прокурора, які стосуються виконання вироків, ухвал і постанов суду, обов'язкові для всіх органів і посадових осіб, які їх виконують (ст. 415 КПК).

 

< Попередня   Наступна >