47

---

РОЗДІЛ 1.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ЛЕКЦІЯ 1

СУТНІСТЬ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ДІЯЛЬНОСТІ

1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Проблема визначення поняття кримінального процесу є однією із найдискусійніших у теорії кримінального процесу. Тому в юридичній літературі є багато різних за змістом дефініцій.Поняття (і термін) "кримінальний процес" вживають у чотирьох значеннях.1. Специфічна діяльність із застосування норм права. Згідно із таким підходом до його розуміння, кримінальний процес — це врегульована кримінально-процесуальним правом діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, змістом якої є дослідна перевірка І вирішення заяв (повідомлень) про злочини, досудове розслідування, судовий розгляд і вирішення кримінальних справ, а також вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироків.2. Одна із галузей права. Кримінально-процесуальне право —це відносно самостійна сукупність норм вітчизняного права, що регулюють відносини між учасниками кримінальної справи. Грунтовніше поняття кримінального процесу як галузі права буде розглянуто у лекції 2.3. Галузь правової науки. Наука кримінального процесу — це галузь правової науки, предметом дослідження якої є кримінально-процесуальне право, практика його застосування, а метою — вироблення рекомендацій щодо удосконалення законодавства та практики діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.4. Навчальна дисципліна. Кримінальний процес у цьому значенні розуміють як дисципліну, що її вивчають у вищих навчальних закладах юридичного профілю, предметом якої є кримінально-процесуальне законодавство та практика його застосування, а також наука кримінального процесу. У більшості навчальних закладів ця дисципліна є профільною. Опанувати навчальний матеріал найбільш ефек

тивно можна лише звертаючись до положень:- загальної теорії права;- конституційного, кримінального та інших галузей вітчизняного права;- міжнародних правових документів із питань кримінального судочинства;- суміжних наук (криміналістики, правової психології тощо);- відомчих нормативно-правових актів (положень, інструкцій тощо, затверджених наказами Генерального прокурора України, МВС України, Мінюсту України), в яких конкретизуються положення законів;- постанов Пленуму Верховного Суду України.Слід зазначити, що поняття "кримінальний процес" і "кримінальне судочинство" є тотожними за змістом.Кримінальний процес вивчають студенти старших курсів, які вже вміють самостійно опрацьовувати літературні джерела. Слід пам'ятати слова Василя Олександровича Сухомлинського, який цілком слушно стверджував: "Найкращий вид освіти — це самоосвіта". Студенти мають переглядати періодичну юридичну літературу, зокрема, журнали "Право України", "Юридична Україна", "Вісник Верховного Суду України, "Прокуратура. Людина. Держава."; газету "Юридичний вісник України". В цих загальноукраїнських виданнях публікують наукові статті провідних науковців, ознайомлення з якими сприятиме кращому опануванню навчального матеріалу. Цінність наукових статей полягає в тому, що вони відзначаються науковою новизною, окрім того, вони оперативно реагують на зміни в законодавстві.Досконало вивчити кримінально-процесуальне право допоможуть монографії, навчальні посібники. Слід звертати увагу на дискусійні положення процесуальної теорії, намагатися висловлювати щодо них власні думки, а також знати праці відомих учених-процесуалістів минулого і тих, які працюють в нашій державі сьогодні.До 1917 р. істотний внесок у теорію кримінального процесу зробили такі вчені: С. І. Вікторський, М. В. Духовськой, А. Ф. Коні, М. В. Муравйов, Б. П. Ніконов, П. К. Скорделі, В. Л. Случевський, Д. Г. Тальберг, Г. С. Фельдштейн, І. Я. Фойницький', В. О. Чайков-ський, О. І. Люблінський. У радянський період розвитку теорії кримінального процесу відзначались глибиною досліджень праці вчених-росіян: В. П. Бож'єва, Т. М. Добровольської, П. С. Елькінд, О. М. Ларіна, В. 3. Лукашевича, Я. О. Мотовіловкера, В. П. Нажимова, М. М. Полянського, В. М. Савицького, М. С. Строговича".В Україні як за радянських часів, так І після набуття незалежності найвідомішими є праці вчених таких наукових шкіл: харківської (професори С. А. Альперт, М. І. Бажанов, М. М. Гродзинський, Ю. М. Грошевий, В. С. Зеленецький); київської (професори А. Я. Дубинський, В. Т. Маляренко, О. Р. Михайленко, М. М. Михеєнко, 3. Д. Смітієнко, Т. В. Варфоломєєва); львівської (професор В. Т. Нор); одеської (професор Ю. П. Аденін).Студенти, які прагнуть досягти успіху в кар'єрі юриста, повинні формувати власну юридичну бібліотеку, фонд якої мають становити всі кодифіковані законодавчі акти, монографії, навчальні посібники, юридичні журнали тощо. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1: 1. Терміни "кримінальний процес" і "кримінальне судочинство "є тотожними за змістом.2. Терміном "кримінальний процес" позначають такі поняття:1) діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду в кримінальних справах; 2) галузь права; 3) галузь правової науки; 4) навчальну дисципліну.3. Під час вивчення дисципліни студентам, окрім лекцій, підручників та навчальних посібників, слід звертатися до наукових публікацій. < Попередня   Наступна >