2. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА

За наявності однієї із визначених законом (статті 206—209 КПК) підстав досудове слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, яка не потребує затвердження прокурором. Останньому направляють її копію.

У Німеччині існує інститут тимчасового припинення провадження у справі в стадії відкриття судового розгляду. Згідно з § 205 КПК Німеччини "якщо відкриттю судового розгляду заважає тривала відсутність обвинуваченого або інша, пов'язана з його особою, перешкода, то суд шляхом прийняття постанови може тимчасово припинити провадження у справі. Головуючий в разі необхідності зобов'язаний забезпечити збереження доказів".

Якщо в справі притягнуто двох або декількох обвинувачених, а підстави для зупинення справи стосуються не всіх обвинувачених, слідчий вправі виділити і зупинити справу щодо окремих обвинувачених (часткове зупинення слідства) або зупинити провадження в усій справі (повне зупинення слідства).

2.1. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо невідоме місцеперебування обвинуваченого

Якщо невідоме місцеперебування обвинуваченого, то слідчийоголошує його розшук, керуючись при цьому правилами, передбаченими статтями 138 та 139 КІЇК". Розшук може бути оголошенояк під час досудового слідства, так і одночасно із його зупиненням.

Якщо одночасно зупиняють слідство та оголошують розшукобвинуваченого, то:

про це складають єдину постанову, в якій, окрім даних, указаниху ст. 130 КПК, зазначають:

обставини розслідуваного злочину;

підстави та умови зупинення провадження; ;

підстави та умови оголошення розшуку;

доручення та вказівки органам дізнання про провадженнярозшуковихдій;

місце, куди треба направити обвинуваченого після затримання;

копію постанови направляють:

прокуророві;

органу дізнання, якому доручають провадження розшуку;

до органу дізнання для належної організації розшуку направляють також такі документи:

копію постанови про притягнення особи як обвинуваченого;

копію постанови про обрання запобіжного заходу (якщо такийзахід було обрано);

довідку про особу розшукуваного, в якій зазначають дані обвинуваченого: прізвище, ім'я, по батькові, перелік родичів і їх місцепроживання, останнє місце проживання і роботи, відомості просудимість, особливі прикмети, звички, особисті зв'язки та всі іншідані, які, на думку слідчого, можуть бути корисними для розшуку;

фото обвинуваченого;

статистичну картку форми 3 (про зупинення досудового слідства).

Направивши ці документи до органу дізнання для організаціїрозшуку обвинуваченого, слідчий повинен здійснювати також самостійно безпосередню розшукову діяльність шляхом:

направлення запитів до установ кримінально-виконавчої системи, де розшукуваний обвинувачений може відбувати покарання завчинення іншого злочину;

направлення запитів до органів міліції за місцем можливогоперебування обвинуваченого;

використання даних, отриманих під час розслідування іншихкримінальних справ тощо.

У разі затримання обвинуваченого, якого розшукували і щодо якого обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, органрозшуку негайно повідомляє прокуророві за місцем затримання.

Прокурор протягом 24 годин перевіряє, чи дійсно затриманийє тією особою, яку розшукували. Переконавшись у наявності законних підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештованого етапом до місця провадження досудового слідства.

2.2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідствау разі, якщо психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі

Складають постанову про зупинення досудового слідства доодужання обвинуваченого.

За наявності до того підстав обраний щодо обвинуваченогозапобіжний захід може бути змінено або скасовано, однак це неповинно загрожувати вирішенню завдань кримінального процесу.

Якщо захворів один обвинувачений, а у справі притягують якобвинувачених кількох осіб, слідчий повинен визначитися щододоцільності виділення справи в окреме провадження стосовно обвинуваченого, який захворів.

Після зупинення провадження у справі слідчий повинен:

підтримувати контакт із лікарем, який лікує обвинуваченого,з метою вчасного встановлення моменту закінчення лікування івідновлення слідства;

припиняти можливі спроби обвинуваченого ухилитися від лікування або від слідства тощо.

2.3. Процесуальний порядок зупинення досудового слідствау разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин

Перед зупиненням досудового слідства з цієї підстави слідчий направляє до органу дізнання доручення (в порядку ч. З ст. 114 КПК) на встановлення особи, яка вчинила злочин.

Одержавши від органу дізнання матеріали виконання доручення, в яких вказано на неможливість встановлення особи, слідчийскладає постанову про зупинення досудового слідства до встановлення особи, яка вчинила злочин.

Після зупинення досудового слідства з цієї підстави органдізнання разом із слідчим, який прийняв це рішення, повинні вжитивсіх можливих заходів щодо розкриття злочину (частини 3 і 4 ст. 104,ч. З ст. 114, ст. 209 КПК). Формулювання закону "не встановленоособу, яка вчинила злочин" означає, по суті, визнання того, щорозслідування зайшло в глухий кут, а слідчий не виконав одного іззавдань кримінального процесу — не розкрив злочин. Взаємодіяслідчого з органом дізнання в разі зупинення слідства за цією підставою полягає в:

самостійному вивченні та обговоренні матеріалів кримінальної справи;

обміні інформацією;

узгодженому провадженні розшукових дій;

спільному аналізі зупинених кримінальних справ за способомвчинення злочину тощо.

Закон закріплює процесуальні гарантії встановлення особи, яка вчинила злочин. Однак на практиці є чимало випадків, коли особу не вдалося встановити, через що відсоток розкриття злочинів — основний показник діяльності органів дізнання — знижується. Така ситуація зумовлює штучне (часто незаконне) підвищення ("покращання") показника розкриття злочинів органами дізнання, однак, звісно, це не свідчить про підвищення ефективності діяльності з розкриття злочинів. Тому цю діяльність у закордонних державах конструюють таким чином, щоб розкриття злочинів і досудове викриття винних здійснювала поліція, яка в одних державах має назву судової (Франція), в інших — кримінальної (Німеччина). Слідчий або відповідний суддя розпочинає провадження тільки після того, як поліцією під наглядом прокурора злочин буде розкрито, встановлено особу, яка підлягає притягненню як обвинувачений, і зібрано матеріали, необхідні для переслідування її перед судом.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:

Слідство може бути зупинено у всій кримінальній справі абощодо окремих обвинувачених.

Про зупинення досудового слідства слідчий складає постанову,яка не підлягає затвердженню прокурором.

Одночасно із зупиненням досудового слідства слідчий можеоголосити розшук обвинуваченого, який сховався; скасувати запобіжний захід (за винятком взяття під варту) щодо обвинуваченого,який тяжко захворів.