141

---

2. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ, ФОРМА ТА ЗМІСТ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ

Обвинувальний висновок — це кримінально-процесуальний акт, в якому відображено рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового слідства і направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про винність обвинуваченого.

В обвинувальному висновку:

підбивають підсумки проведеного розслідування;

дають юридичну кваліфікацію злочину;

викладають аналіз зібраних доказів.

Підставами до складання обвинувального висновку є:

встановлення особи, яка вчинила злочин;

пред'явлення їй обвинувачення;

обґрунтованість обвинувачення достатньою сукупністюдоказів;

відсутність підстав до закриття кримінальної справи абонаправлення її до суду для вирішення питання звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Основні положення щодо складання обвинувального висновку, які впливають на його значення:

це рішення обумовлює розвиток кримінального процесу, перехід його із стадії досудового слідства в судові стадії;

обвинувальний висновок визначає межі судового розглядусправи. Тому він має відповідати таким вимогам:

бути об'єктивним (спиратися в ньому треба тільки на перевірені докази);

визначеним (однозначним), а не альтернативним щодо кваліфікації злочину;

юридично обгрунтованим, з посиланням на норми кримінального, кримінально-процесуального та інших галузей права;

в обвинувальному висновку слід уникати надміру натурального опису злочинних дій, що мають жорстокий або інтимнийхарактер. У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 29 червня 1990 р. № 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового

розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" суддямрекомендовано кримінальні справи, обвинувальні висновки у яких складено з недопустимою натуралізацією опису злочинних дій, що унеможливлює їх публічне оголошення, зі стадії попереднього розгляду справи відповідно до вимог ст. 230 КПК повертати прокуророві для складання нового обвинувального висновку;

текст має відповідати вимогам щодо граматики, лексики тощо.

Форма обвинувального висновку — це його внутрішня структура.

Згідно з ч. 2 ст. 223 КПК обвинувальний висновок складається з   описової та резолютивної частини' і додатків.

В описовій частині зазначають:

обставини справи, як їх встановлено на досудовому слідстві;

місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненогокожним з обвинувачених (як їх викладено у постанові про притягнення як обвинуваченого), а також зібрані у справі докази тавідомості про потерпілого;

показання кожного із обвинувачених по суті пред'явленогообвинувачення, доводи, наведені на свій захист, і результати їх перевірки;

наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання.

Існує чотири способи викладення у описовій частині фактичних обставин справи: 1) систематичний; 2) хронологічний; 3) поепізод-ний; 4) змішаний.

У резолютивній частині:

наводять відомості про особу кожного із обвинувачених (анкетні дані);

коротко викладають суть обвинувачення із зазначенням статтікримінального закону, її кваліфікуючих ознак (якщо вони є).

До обвинувального висновку додають:

список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адрес та аркушів справи, де викладено їх показання абовисновки. У списку з метою нерозголошення відомостей про осіб,щодо яких у порядку, передбаченому статтями 52-1 та 52-3 КПК,застосовано заходи безпеки, замість їх справжніх прізвища, ім'я іпо батькові зазначають псевдонім, а замість адреси — назву органу,який здійснює заходи безпеки, та його адресу;

довідку про рух справи та про застосування запобіжного заходу з зазначенням часу і місця тримання під вартою кожного зобвинувачених, якщо їх заарештовано;

довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи,вжиті до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскаціїмайна;

Об'єктивно в обвинувальному висновку є і вступна частина, де містяться відмітка про затвердження висновку прокурором, назва документа ("обвинувальний висновок"), вказується номер кримінальної справи, хто є обвинувачений у справі. Цю частину законодавець не регламентує.

довідку про судові витрати в справі за час досудового слідстваз посиланням на відповідні аркуші справи;

переклад обвинувального висновку мовою, якою володіє обвинувачений (якщо обвинувальний висновок складено мовою, якоюне він не володіє).

Кількість примірників обвинувального висновку визначають із такого розрахунку: по одному — у кримінальну справу (оригінал), прокуророві, який здійснює нагляд за досудовим слідством, обвинуваченому (кожному). Якщо у справі притягнено як обвинуваченого неповнолітнього, то слід виготовити примірники обвинувального висновку для законного представника обвинуваченого (якщо їх декілька, то для кожного) та для направлення прокуророві вищого рівня.

З обвинувальним висновком ніхто із учасників досудового слідства не ознайомлюється, однак його додають до опису документів, що містяться у кримінальній справі. Підшивають обвинувальний висновок до справи після протоколу (протоколів), складених відповідно до вимог ст. 218 КПК. Між цим протоколом і обвинувальним висновком не повинно бути жодних документів.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:

Обвинувальний висновок є підсумковим для стадії досудовогослідства процесуальним документом, в якому відображають результати провадження в цій стадії.

Обвинувальним висновком окреслюються межі майбутньогосудового розгляду кримінальної справи.

Цей процесуальний документ складається із описової, резолютивної частини та додатків.

 

< Попередня   Наступна >