66

---

2. ВИДИ ПІДСУДНОСТІ

До ознак (властивостей), які характеризують і визначають підсудність, належать ознаки самого злочину (рід, характер), суб'єкт злочину, місце його вчинення та зв'язок кримінальних справ між собою, якщо їх кілька. Визначаючи підсудність окремої кримінальної справи конкретному судові, перелічені ознаки беруть у сукупності й оцінюють одночасно. Залежно від перелічених ознак (властивостей) закон встановлює такі види підсудності:

родову (предметну);

спеціальну;

територіальну (місцеву);

за зв'язком справ.

Родова (предметна) підсудність визначається родом (видом) та характером вчиненого злочину й обумовлюється його кваліфікацією. За цією ознакою розмежовують повноваження кожної ланки судової системи як суду першої інстанції. Родову підсудність регламентує пряма вказівка закону про віднесення певних категорій кримінальних справ до розгляду і вирішення їх судом окремої ланки.

Наприклад, згідно зі ст. 33 КПК районному (міському) суду' — основній ланці судової системи держави — підсудні всі кримінальні справи, крім тих, що підсудні судам вищого рівня і військовим судам.

Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя підсудні такі кримінальні справи:

1) про злочини проти основ національної безпеки України, передбачені:

ст. 109 "Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи поваленняконституційного ладу або на захоплення державної влади";

ст. ПО "Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України";

ст. 111 "Державна зрада";

ст. 112 "Посягання на життя державного чи громадськогодіяча";

ст. 113 "Диверсія";

ст. 114 "Шпигунство" КК;

y;">2) про злочини, за вчинення яких КК передбачено покарання увигляді довічного позбавлення волі.

Зазначені аспекти родової підсудності є кримінально-правовими.

У випадках особливої складності або важливості справи, підсудної місцевому суду, апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя мають право прийняти її до свого провадження (ст. 34 КПК). Ініціатива про це може виходити від голови місцевого суду, голови апеляційного суду, обласного прокурора (ч. З ст. 232 КПК).

Усі ці злочини становлять велику суспільну небезпеку, є складними і мають важливе громадське значення. Це — кримінально-процесуальний аспект підсудності справ.

Спеціальна (персональна, суб'єктна) підсудність визначається особливостями суб'єкта злочину (його службовим становищем).

Цей вид підсудності стосується переважно кримінальних справ про злочини військовослужбовців та військовозобов 'язаних під час проходження ними військової служби, а також суддів, народних депутатів та деяких інших категорій посадових осіб. Спеціальна підсудність — це підсудність військовим судам, бо вони є спеціальними судами, хоч і входять до загальної судової системи. Зокрема, ст. 19 Закону України "Про судоустрій України" вказує, що військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосудця у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

Військовим судам підсудні справи про:

1) злочини, вчинені:

військовослужбовцями Збройних Сил України, Прикордоннихвійськ, Служби безпеки України та інших військових формувань,Що створюються Верховною Радою України і Президентом України;

військовослужбовцями під час проходження ними військовихзборів;

2) злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені особами начальницького складу установ виконання покарань.

Кримінальні справи про злочини військовослужбовців, які вийшли у відставку, підсудні військовим судам тільки у разі, якщо злочини пов'язані із виконанням ними у минулому службових обов'язків. У всіх інших випадках справи підсудні "цивільним" судам.

Військовим судам гарнізонів як судам першої інстанції підсудні справи про злочини осіб, які мають військове звання до підполковника, капітана другого рангу включно, крім тих справ, які підсудні військовим судам вищого рівня (ст. 36 КПК).

Військовим судам регіонів, Військово-Морських Сил як судам першої інстанції підсудні:

справи про злочини осіб, які мають військове звання полковника, капітана першого рангу і вище;

справи про злочини осіб, які обіймають посаду від командираполку, командира корабля першого рангу і вище, а також осіб,рівних їм за службовим становищем;

справи про всі злочини, за які в умовах мирного часу закономпередбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Стаття 13 Закону України "Про статус суддів" встановлює, що кримінальну справу щодо судді Конституційного Суду України та будь-якого суду загальної юрисдикції розглядає у першій інстанції апеляційний суд. Залежно від місця вчинення злочину кримінальну справу щодо судді Конституційного Суду України та будь-якого загального чи господарського суду розглядають по першій інстанції апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

Кримінальну справу щодо судді будь-якого військового суду розглядають по першій інстанції військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України.

Підсудність таких справ визначає Голова Верховного Суду України або його заступник. При цьому справу не може розглядати той суд, у якому обвинувачений працював суддею.

Територіальна (місцева) підсудність визначається місцем вчинення злочину. За територіальною ознакою визначають, якому конкретно з однойменних судів підсудна певна справа. За загальним правилом, її розглядають у тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин. Якщо місце вчинення злочину встановити неможливо, то справу має розглядати суд, в районі діяльності якого закінчено досудове слідство в цій справі (ст. 37 КПК).

Підсудність за зв'язком справ визначається можливістю об'єднання в одному провадженні кримінальних справ про обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, які (справи) підсудні за територіальною чи родовою ознакою різним судам.

При цьому діють такі правила:

у разі об'єднання в одному провадженні кримінальних справз обвинувачення декількох осіб у вчиненні декількох злочинів, якщоці справи підсудні двом або декільком однойменним судам, справурозглядає той суд, в районі діяльності якого було порушено кримінальну справу або закінчено досудове слідство (ст. 39 КПК);

якщо одну особу або групу осіб обвинувачують у вчиненнідекількох злочинів, справи про які підсудні різнойменним судам, тосправу розглядає вищий з цих судів (ч. 1 ст. 40 КПК);

якщо одну особу або групу осіб обвинувачують у вчиненнідекількох злочинів і справа хоча б про одну з них або про один іззлочинів підсудна військовому суду, то справу розглядає військовийсуд (ч. 2 ст. 40 КПК).

Окрім того, у судах різних судових юрисдикцій (інстанцій) може бути запроваджено спеціалізацію суддів із розгляду конкретних категорій справ певної юрисдикції (ч. З ст. 19 Закону України "Про судоустрій України"; ч. 1 розділу 2 Концепції судово-правової реформи в Україні від 28 квітня 1992 р.).

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:

До ознак, що характеризують і визначають підсудність, належать ознаки самого злочину (рід, характер), суб'єкт злочину, місцейого вчинення та зв'язок кримінальних справ між собою, якщо їхдекілька.

Залежно від цих ознак закон встановлює такі види підсудності: родову (предметну); спеціальну; територіальну (місцеву); зазв'язком справ.

 

< Попередня   Наступна >