158

---

3. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ

Особливості провадження в справах неповнолітніх, що виявляються в центральній стадії кримінального процесу — судовому розгляді, полягають у такому.

1. Справу, що надійшла до суду від прокурора з постановою про її закриття і застосування примусових заходів виховного характеру (в порядку ст. 7-3 чи ст. 9 КПК), суддя або голова суду, якщо він згоден із таким рішенням, призначає до розгляду в суді у строк не пізніше 10 днів, а в разі незгоди — повертає прокуророві мотивованою постановою (ч. 2 ст. 447 КПК).

Справи розглядають:

за такими правилами:

судове засідання має бути відкритим (за винятком випадків,передбачених ст. 20 КПК);

участь прокурора і захисника є обов'язковою; • судові дебати не провадять;

останнє слово особі, щодо якої розглядають справу, не надають; • під час розгляду справи обов'язково ведеться протокол;

у такому порядку:

заслуховують пояснення неповнолітнього і його законногопредставника;

перевіряють докази, які доводять чи спростовують вчиненняособою суспільно небезпечного діяння;

перевіряють інші обставини, що мають істотне значення длявирішення питання про застосування примусового заходу виховногохарактеру;

після закінчення судової перевірки справи свої думки висловлюють прокурор, потім захисник;

заслухавши думки прокурора і захисника, суд виходить до на-радчої кімнати для винесення ухвали (постанови), де вирішує такіпитання:

чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якогопровадилося досудове слідство;

чи винна у цьому діянні особа, щодо якої розглядають справу;

який саме примусовий захід виховного характеру, передбачений ч. 2 ст. 105 КК, має бути застосовано до цієї особи* і на яки

йстрок.

Якщо є достатні підстави вважати, що особа, яка підлягає направленню до спеціального навчально-виховного закладу, займатиметься протиправною діяльністю, а також з метою забезпечення виконання своєї ухвали (постанови), суд вправі тимчасово, строком до 30 діб, помістити цю особу у приймальник-розподільник для неповнолітніх, який доставляє її до спеціального навчально-виховного закладу.

Спеціальними навчально-виховними закладами для неповнолітніх, які потребують особливих умов виховання, згідно із Законом України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" (статті 8-9) є загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації.

До загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації направляють за рішенням суду неповнолітніх віком від 11 до 14 років, а до професійних училищ соціальної реабілітації — віком від 14 років.

Неповнолітніх тримають у зазначених школах і професійних училищах соціальної реабілітації у межах встановленого судом терміну, але не більше 3 років.

У загальноосвітніх школах соціальної реабілітації неповнолітніх можуть тримати у виняткових випадках до досягнення ними 15 років, а у професійних училищах соціальної реабілітації — до досягнення 19 років, якщо це необхідно для завершення навчального року або професійної підготовки.

Учні загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації, яким виповнилося 15 років, але які не стали на шлях виправлення, за рішенням суду за місцезнаходженням зазначеного закладу можуть бути переведені до професійного училища соціальної реабілітації. Це переведення може здійснюватися у межах терміну, встановленого рішенням суду, що застосував примусовий захід виховного характеру, але не більше 3 років.

Звільнення учнів із навчально-виховних закладів соціальної реабілітації провадиться достроково або після закінчення терміну перебування.

Неповнолітні, звільнені із загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації, направляються директором школи до батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), а ті, які не мають батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), — до відповідних навчально-виховних закладів загального типу.

Неповнолітні, звільнені з професійних училищ соціальної реабілітації, направляються директором училища, як правило, за місцем проживання для працевлаштування за набутою спеціальністю, а в окремих випадках — до іншої місцевості за умови письмового підтвердження відповідної служби у справах неповнолітніх або державної служби зайнятості про можливість працевлаштування та забезпечення житлом неповнолітнього у цій місцевості.

Дострокове звільнення неповнолітніх із загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації провадиться судом за місцезнаходженням закладу за клопотанням ради школи чи училища.

Для неповнолітніх, які за станом здоров'я не можуть бути направлені до шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації, в державній системі охорони здоров'я за визначенням уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах сім'ї та молоді і Міністерства охорони здоров'я України створюються центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх.

До центрів медико-соціальної реабілітації направляються неповнолітні віком від 11 років на підставі висновку медико-експерт-ної комісії.

Неповнолітні перебувають у центрах медико-соціальної реабілітації протягом терміну, необхідного для лікування, але не більше 2 років.

2. У цій категорії справ можливе обмеження принципу гласностісудового розгляду. Згідно з вимогами ст. 20 КПК закритий судовийрозгляд допускається за мотивованою ухвалою суду (постановоюсудді) в справах про злочини осіб, які не досягли 16-річного віку.Закрите судове засідання проводять у разі, якщо необхідно досягтинайбільш сприятливих умов для одержання правдивих показань віднеповнолітнього та усунення можливого негативного впливу нанього сторонніх осіб.

Згідно зі ст. 444 КПК суд (суддя) має право своєю ухвалою (постановою) видалити неповнолітнього підсудного з зали судового засідання на час дослідження обставин, що можуть негативно вплинути на нього. Якщо обставини, які досліджувались у відсутності неповнолітнього підсудного, пов'язані з його обвинуваченням, головуючий повідомляє про них підсудному після повернення його до зали судового засідання.

За необхідності допитати батьків або інших законних представників неповнолітнього як свідків, суд заслуховує їх показання. У виняткових випадках, якщо участь законного представника в судовому засіданні може завдати шкоди інтересам неповнолітнього підсудного, суд має право своєю мотивованою ухвалою обмежити участь законного представника в тій чи іншій частині судового засідання, або усунути його від участі в судовому розгляді і допустити замість нього іншого законного представника неповнолітнього підсудного.

У стадії судового розгляду законний представник може бутиодночасно захисником і цивільним відповідачем. Якщо він у судовезасідання не з'явився, суд вислуховує думку учасників судовогорозгляду про можливість слухання справи за його відсутності. Судвирішує питання позитивно тільки у разі, якщо відсутність законного представника не заважатиме встановленню істини в справі.

Про час та місце судового розгляду справи суд також повідомляє службу у справах неповнолітніх та кримінальну міліцію у справахнеповнолітніх. Питання про участь у судовому розгляді представника служби в справах неповнолітніх суд вирішує в кожній справі, в якій неповнолітнього притягнуто як обвинуваченого.

Згідно зі ст. 443 КПК про час і місце розгляду справи неповнолітнього суд повідомляє підприємство, установу та організацію,в яких навчався чи працював неповнолітній, а в разі потреби йінші організації. Представники цих організацій мають право бутиприсутніми в залі судового засідання і з дозволу суду дають пояснення. В необхідних випадках їх допитують як свідків.

Розглянувши справу і визнавши підсудного винним, суд маєправо:

постановити обвинувальний вирок і призначити підсудномупокарання, передбачене кримінальним законом. При постановленнівироку, крім питань, що вирішуються у всіх кримінальних справах,суд зобов'язаний у разі звільнення неповнолітнього від відбуванняпокарання з випробуванням чи застосування до нього покарання,не пов'язаного з позбавленням волі, обговорити питання про необхідність призначення неповнолітньому громадського вихователя.Вирішивши питання позитивно, суд повинен зазначити про це увироку;

винести постанову про закриття кримінальної справи іззастосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховногохарактеру.

 

< Попередня   Наступна >