198

---

2. ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА У СПРАВАХ, ПОВ'ЯЗАНИХ З УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН

Незалежно від того, чи мають іноземні громадяни імунітет, провадження у справах з їх участю має значні особливості.

Особливості провадження в стадії порушення кримінальної справи.

1. У разі звернення іноземних громадян із заявою про злочин або виявлення їх на місці злочину насамперед слід пересвідчитися в їх особі. Для цього слідчий (дізнавач), прокурор мають перевірити документи, що посвідчують особу іноземного громадянина.

Документом, що посвідчує особу іноземця, є закордонний паспорт, який може бути трьох видів:

дипломатичний;

службовий;

національний (загальногромадянський).

У паспорті має бути в'їзна, виїзна або транзитна віза. Іноді іноземцям видають спеціальний документ — в'їзну-виїзну візу.

На підтвердження наявності дипломатичного імунітету іноземний громадянин повинен пред'явити дипломатичну картку.

Посадова особа правоохоронного органу, до якої звернувсяіноземний громадянин, зобов'язана негайно з'ясувати, якою мовоювін робитиме заяву, давати пояснення і показання. Бажаннякористуватися послугами перекладача або відмову від його послугмає бути відображено в протоколі прийняття заяви. За необхідності негайно вживають заходів щодо залучення до провадженняперекладача з тим, щоб складання протоколу заяви відбувалося зйого участю.

Іноземного громадянина, який користується дипломатичнимімунітетом, не попереджають про кримінальну відповідальність зазавідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383КК).

Якщо іноземний громадянин, який має дипломатичний імунітет, вчин

ив злочин, то на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК приймаютьрішення про відмову в порушенні кримінальної справи у зв'язку звідсутністю складу злочину (відсутність суб'єкта злочину у зв'язкуз наявністю імунітету в особи, яка вчинила діяння, передбаченекримінальним законом).

Особливості провадження в стадії досудового слідства.

1. Згідно зі ст. 182 КПК у приміщеннях, що їх займають дипломатичні представництва, а також у тих, де проживають члени дипломатичних представництв та їх сім'ї, які користуються правом дипломатичної недоторканності, обшук і виїмку можна провадити лише зазгодою дипломатичного представника.

Про згоду дипломатичних представників на обшук або виїмку робиться запит через Міністерство закордонних справ України.

Обшук і виїмка в зазначених приміщеннях провадяться обов'язково в присутності прокурора і представника Міністерства закордонних справ.

2. На наявне в приміщеннях дипломатичних представництвмайно, а також засоби пересування дипломатичного представництване може бути накладено арешт.

3. Заборонено накладати арешт на кореспонденцію — дипломатичнупошту.

4. Глава дипломатичного представництва і члени дипломатичногоперсоналу користуються особистою недоторканністю і не можутьбути заарештовані або затримані.

Консульські посадові особи можуть бути затримані або заарештовані лише у разі переслідування за вчинення тяжкого злочину або виконання вироку (ухвали, постанови) суду, що набрав законної сили.

Про кожний випадок затримання або взяття під варту громадянина іноземної держави негайно повідомляється місцева консульська установа цієї держави або, якщо такої немає, дипломатичне представництво цієї держави.

5. Для участі у провадженні слідчих дій може бути тимчасововидано особу, яку утримують під вартою, на територію запитуючоїдержави, за умови, що її буде повернуто протягом строку, вказанихзапитуючою стороною. В такій видачі може бути відмовлено, якщо:

особа, взята під варту, не погоджується на видачу;

присутність цієї особи є необхідною для кримінального судочинства на території запитуваної держави;

видача особи потягне за собою продовження строків триманняпід вартою.

6. Глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу не зобов'язані давати показання як свідки.

Консульські службовці та працівники обслуговуючого персоналу не можуть відмовлятися давати показання як свідки.

Працівники консульської установи не зобов'язані давати показання з питань, пов'язаних із виконанням службових обов'язків, а також ті, що роз'яснюють законодавство акредитуючої держави.

У разі відмови консульських посадових осіб давати показання як свідки до них не може бути застосовано заходи примусу або покарання.

При складанні постанови про притягнення як обвинуваченогоіноземного громадянина та обвинувального висновку розмірзавданої шкоди зазначається у грошових знаках як України, так ііноземної держави.

Затриманих, взятих під варту або засуджених до позбавленняволі іноземних громадян, як правило, утримують окремо від українських громадян (ст. 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення").

Кримінальні справи щодо іноземних громадян часто закривають у зв'язку з відсутністю складу злочину (п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК) абонаправляють до суду для вирішення питання про звільненняіноземця від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК, ст. 48 КК) — при виїзді особи за межі територіїУкраїни.

3. Особливості судового розгляду з участю іноземних громадян.

Судовий розгляд з участю іноземних громадян здійснюється за загальними правилами за винятком зазначених вище особливостей, пов'язаних із взяттям підсудного під варту, засудженням його до позбавлення волі тощо.

Провадження у кримінальних справах щодо іноземних громадян, які не мають дипломатичного імунітету, а також щодо осіб без громадянства здійснюється за правилами, передбаченими для громадян України (ч. З ст. З КПК).

 

< Попередня   Наступна >