§ 6. Репліка прокурора.

Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить підсудному (ст. 318 КПК). Прокурор має скористатися правом репліки, коли адвокат припускається перекручення зібраних доказів або обставин, що викладені у промові прокурора. При цьому прокурор звертає увагу суду на ці факти і наводить переконливі аргументи, які підтверджують його думку.

Репліка, як і промова, не обмежена часом, але вона повинна бути короткою, без повторення раніше викладених в обвинувальній промові положень.

Ініціатором полеміки в суді виступає тільки прокурор, проте він може і не скористатися своїм правом на репліку. Крім формальних підстав для репліки прокурора, важливі і фактичні підстави, серед яких, зокрема, можуть бути такі, як: перекручення захисником обвинувальної промови прокурора, висловлення неетичних зауважень на промову прокурора, його особу та органи досудового слідства; безпідставне твердження захисника про недоведеність сформульованого обвинувачення та інші підстави.

Прокурору також доцільно виступити з реплікою, якщо промова захисника переконала його у необхідності змінити кваліфікацію злочину, виключити з обвинувачення окремі епізоди тощо.

Зміст репліки прокурора залежить від багатьох факторів як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, вміння прокурора аргументовано та коректно вести полеміку з процесуальним супротивником. Вона не має чітких структурних елементів і її предметом є питання, яких торкався захисник у промові. Проте, у всякому випадку, для того, щоб репліка досягла мети, прокурору необхідно:

1. виділити і дослівно процитувати ту частину із промови захисника, яка, на його думку, є підставою для репліки;

2. після повторення тези захисника дослівно викласти ті доводи, на які посилався захисник в обґрунтуванні своїх положень;

3. критично проаналізувати і переконливо довести суду помилковість, неетичність, неправомірність позиції захисника з обговорюваного питання.

4. у підсумку висловити пропозиції щодо відповідальності захисника, в разі його навмисних неправомірних дій, на підставі ст. 48 КПК і Закону України “Про адвокатуру”.