Головне меню
Головна Підручники Прокуратура ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ ТЕМА 10: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ПРИ ВИКОНАННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, А ТАКОЖ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ІНШИХ ЗАХОДІВ ПРИМУСОВОГО ХАРАКТЕРУ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ОБМЕЖЕННЯМ ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ ГРОМАДЯН // 1. СУТЬ, ЗАВДАННЯ, ПРЕДМЕТ ТА ОБ'ЄКТИ НАГЛЯДУ

ТЕМА 10: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ПРИ ВИКОНАННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, А ТАКОЖ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ІНШИХ ЗАХОДІВ ПРИМУСОВОГО ХАРАКТЕРУ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ОБМЕЖЕННЯМ ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ ГРОМАДЯН // 1. СУТЬ, ЗАВДАННЯ, ПРЕДМЕТ ТА ОБ'ЄКТИ НАГЛЯДУ

Прокуратура - ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ
408

ТЕМА 10: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ПРИ ВИКОНАННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, А ТАКОЖ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ІНШИХ ЗАХОДІВ ПРИМУСОВОГО ХАРАКТЕРУ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ОБМЕЖЕННЯМ ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ ГРОМАДЯН

1. СУТЬ, ЗАВДАННЯ, ПРЕДМЕТ ТА ОБ'ЄКТИ НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ У ХОДІ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, А ТАКОЖ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ ІНШИХ ЗАХОДІВ ПРИМУСОВОГО ХАРАКТЕРУ

Згідно зі ст. 121 Конституції України обо­в'язок здійснення нагляду за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також у ході засто­сування інших заходів примусового харак­теру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, покладено на прокура­туру.

Це ж положення закріплене у ст. 415 КПК.

Прокурорський нагляд за законністю кримінально-виконавчої діяльності певним чином відрізняється від інших прокурорських функцій, але в той же час знаходиться з ними в тісних робочих стосунках, забезпе­чуючи захист громадянських прав засуджених, одночасно виконуючи роль засобу превалювання каральної функції держави, захисту суспільства та громадян, примусового засобу виконання державної волі і засобу гарантії проти зловживань правами.

Галузеве законодавство (кримінальне, кримінально-процесуальне, кримінально-виконавче) повно і чітко визначає підстави виконання покарань, порядок і умови утримання засуджених до позбавлення волі осіб, а також тих, до котрих застосовані інші заходи примусового ха­рактеру, пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.

Міжнародні договори закріплюють загальновизнані норми, що характеризують виконання покарань, відносини між персоналом виправних закладів та засудженими тощо.

Так, Мінімальні стандартні правила поводження із засуджени

ми встановлюють:

1) роздільне утримання різних категорій засуджених;

2) вимоги до приміщень, у яких утримуються особи, до яких засто­совані обмеження особистої свободи;

3) забезпечення цих осіб одягом, харчуванням, медичним обслу­говуванням;

4) порядок накладення стягнень на порушників режиму тощо.

Специфічні риси цієї галузі прокурорського нагляду полягають у тому, що:

1) вона виконує роль головного гаранта дотримання прав і свобод громадян, які перебувають в органах і установах, котрі реалі­зовують заходи процесуального примусу та судові рішення у кри­мінальних справах (органи і установи Державного департаменту України з питань виконання покарань). Ця роль гаранта обу­мовлена наявністю у прокуратури імунітету від місцевих та ві­домчих впливів, її особливим становищем у системі контролю шляхом нагляду за законністю дій та актів службових осіб на­званих вище органів і установ;

2) їй властивий ініціативний характер його здійснення, й такий що не вимагає обов'язкової наявності сигналів про порушення за­конності;

3) вона має чітко виражений владний характер повноважень про­курора, якими забезпечується його безпосередня участь у вста­новленні й усуненні порушень законодавства.

Дана галузь прокурорського нагляду має важливе значення для додержання норм кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства, які регламентують порядок та умови утримання під вартою, виконання покарання й засто­сування інших заходів примусового характеру, сприяючи досягненню їх завдань.

Прокурорський нагляд чинить позитивний вплив на функціо­нування кримінально-виконавчої системи, беручи активну участь у вирішенні завдань щодо неухильного додержання й правильного застосування законів, які регламентують основні питання діяльності органів та установ цієї системи.

Прокурорам належить провідна роль у припиненні, усуненні й попередженні порушень законів в місцях утримання під вартою підозрюваних та обвинувачених у вчиненні злочинів осіб, а також тих, щодо котрих застосовані примусові заходи медичного характеру.

Окрім цього, діяльність прокурора слугує справі реального забезпечення прав і свобод специфічної категорії осіб, які утри­муються у кримінально-забезпечувальних та кримінально-вико­навчих органах і установах. Адже можливості цих громадян щодо забезпечення ними свого захисту, слід визнати, справді доволі об­межені.

Можна також наголосити на значущості наглядової діяльності прокурорів щодо охорони законних інтересів співробітників кри­мінально-виконавчої системи, праця котрих, значною мірою, про­ходить у складних і важких умовах.

Предмет цієї галузі прокурорського нагляду визначено статтею 44 Закону України "Про прокуратуру", як:

а) законність перебування осіб у місцях тримання затриманих, по­переднього ув'язнення, виправно-трудових, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які при­значаються судом;

b) додержання встановленого кримінально-виконавчим законодав­ством порядку та умов тримання або відбування покарання осо­бами у цих установах;

с) додержання встановлених законодавством прав осіб, що пере­бувають у цих установах і виконання ними своїх обов'язків;

d) законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації виправ­но-трудових та інших установ, що виконують покарання або за­ходи примусового характеру, пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до предмету завдання цієї галузі прокурорського нагляду полягають у наступному:

1) не допускати незаконних і безпідставних обмежень особистої свободи громадян, гарантованої Конституцією України;

2) поновлювати порушені права громадян, усувати допущені не­законні та безпідставні обмеження особистої свободи громадян,

3) систематично здійснювати нагляд з тим, щоб обмеження осо­бистої свободи громадян застосовувалися тільки тоді, коли для невідкладного захисту інтересів громадян або держави інші за­ходи будуть визнані недостатніми чи малоефективними;

4) щоби примусові заходи медичного і виховного характеру засто­совувалися лише до суспільно-небезпечних осіб за наявності достатніх медичних, психіатричних підстав1.

Мета нагляду - сприяти законному виконанню кримінального рішення; контролювати, щоб визначені засоби впливу діяли за своїм призначенням; забезпечити координацію та уніфікацію практики різних органів, які беруть участь у виконанні покарань та інших примусових заходів, що обмежують особисту свободу особи.

Прокурор, здійснюючи цей нагляд, зобов'язаний:

• забезпечити, щоб своєчасно і правильно зверталися до ви­конання і виконувалися відповідно до закону судові рішення у кримінальних справах;

• забезпечувати, щоб на законних підставах перебували особи в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, ви­правно-трудових та в інших органах і установах, які виконують кримінальні покарання або реалізують застосування заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

• слідкувати, щоб забезпечувалось додержання встановлених законом прав осіб, взятих під варту, засуджених, виконання ними обов'язків, а також додержання порядку, умов утримання цих осіб та відбування покарання;

• слідкувати за виконанням законодавства про звільнення за­суджених від відбування покарання та за іншими питаннями, пов'язаними з виконанням вироків.

До державних органів і установ, які виконують судові рішення у кримінальних справах і застосовують заходи примусового характеру, пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян (безпосередні об'єкти нагляду) належать:

1) органи і установи Державного департаменту України з питань виконання покарань (центральний орган виконавчої влади, який безпосередньо реалізує єдину державну політику у сфері вико­нання кримінальних покарань): а) кримінально-виконавчі інспек­ції; б) слідчі ізолятори; в) тюрми; г) лікувально-трудові профі­лакторії; 0 виправно-трудові колонії; д) виховно-трудові колонії; є) арештні доми; є) колонії поселення; ж) кримінально-виконавчі установи відкритого типу (виправні центри) тощо;

2) місця утримання затриманих (ІТЗ) органів внутрішніх справ і прикордонної служби;

3) органи внутрішніх справ (на них покладається контроль за ви­конанням покарань у вигляді індивідуально-профілактичної ро­боти за місцем засудженого до громадських робіт, а також здійс­нюють контроль за поведінкою осіб, звільнених судом від від­бування покарання з випробовуванням(ст. 75 КК); вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до семи років, звільнених від від­бування покарання з випробовуванням (ст. ст. 79. 83 КК); умов­но-достроково звільненими від відбування покарання (ст.81 КК) тощо);

4) дисциплінарні батальйони (роти), виконують покарання у ви­гляді тримання у них засуджених військовослужбовців строкової служби;

5) гарнізонні гауптвахти, виконують покарання у вигляді відбування військовослужбовцями арешту на гауптвахті (ст.60 КК);

6) психіатричні стаціонари Міністерства охорони здоров'я (пси­хіатричні лікарні (відділення лікарень, військових госпіталів)), ви­конують рішення судів у кримінальних справах щодо застосу­вання примусових заходів медичного характеру, виконують ста­ціонарні судово-психіатричні експертизи;

7) спеціалізовані державні органи (спеціальні виховні або ліку­вально-виховні установи для неповнолітніх), які реалізують при­мусові заходи виховного характеру, застосовані судом щодо не­повнолітніх, звільнених від покарання, а також щодо неповно­літніх, які вчинили суспільно-небезпечні діяння до досягнення віку кримінальної відповідальності.

У Наказі Генерального прокурора України від 5 квітня 2000 року №3 "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням за­конів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян" визначено конкретних суб'єктів цього виду наглядової діяльності, зокрема (п. 1):

1.1. У слідчих ізоляторах управлінь (відділів) Державного департа­менту України з питань виконання покарань в Автономній рес­публіці Крим та областях обов'язок із забезпечення цього на­прямку діяльності покладено-на начальників відділів, старших помічників прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

1.2. У слідчих ізоляторах управлінь Служби безпеки України в об­ластях - на начальників відділів, старших помічників прокурорів областей з нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та прикордонної охорони при про­вадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства.

1.3. У слідчому ізоляторі Служби безпеки України - на начальника

управління нагляду за додержанням законів органами СБУ. державної митної служби та прикордонної охорони при про­вадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Генеральної прокуратури України.

1.4. У психіатричних лікарнях (відділеннях лікарень) з суворим і по­силеним наглядом - на начальників відділів і старших поміч­ників прокурорів Автономної Республіки Крим і областей з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

1.5. У тюрмах, виправно-трудових і виховно-трудових колоніях, лі­кувально-трудових профілакторіях і тимчасових слідчих ізоля­торах на територіях виправно-трудових колоній - на прокурорів з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рі­шень у кримінальних справах, за відсутності таких проку­ратур - на міських, районних та міжрайонних прокурорів.

1.6. У дисциплінарних батальйонах (ротах) - на військових про­курорів регіонів.

1.7. В інспекціях виправних робіт (кримінально-виконавчих інспек­ціях) - на міських, районних та міжрайонних прокурорів.

Цей перелік доцільно доповнити:

1.8. У місцях утримання затриманих (КПУ (камери попереднього ув'язнення) райвідділів та міськвідділів управлінь внутрішніх справ - на міських, районних та міжрайонних прокурорів

1.9. На гауптвахтах військових гарнізонів чи військових частин (з'єднань) - на військових прокурорів гарнізонів.

 

< Попередня   Наступна >