Головне меню
Головна Підручники Прокуратура ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ 2. ЗМІСТ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРАТУРОЮ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯНИНА АБО ДЕРЖАВИ У РОЗГЛЯДІ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ СУДАМИ

2. ЗМІСТ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРАТУРОЮ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯНИНА АБО ДЕРЖАВИ У РОЗГЛЯДІ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ СУДАМИ

Прокуратура - ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ
226

2. ЗМІСТ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРАТУРОЮ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯНИНА АБО ДЕРЖАВИ У РОЗГЛЯДІ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ СУДАМИ

Здійснення прокуратурою представ­ництва інтересів громадянина або держави У суді можна розглядати у двох аспектах: представництво у розгляді цивільних справ та представництво під час вирішення судами господарських спорів. Беручи участь у розгляді цивільних справ у судах, маючи рівні права з іншими

Учасниками судового засідання, додержу­ючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, прокурор сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.

Він, здійснюючи у цивільному суді функцію представництва, має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги;

2) одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів, що є у справі;

3) брати участь у судових засіданнях;

4) подавати докази;

5) брати участь в дослідженні доказів,

6) заявляти клопотання та відводи;

7) давати усні і письмові пояснення судові;

8) подавати свої доводи, міркування та заперечення (ст. 99 ЦПК);

9) прокурор, коли він порушує справу в суді в інтересах інших осіб, користується й іншими процесуальними правами сторін (і несе обов'язки сторін), за винятком права на укладення мирової угоди (ст. 122 ЦПК);

10) підтримувати або змінювати заяви, з якими він звернувся до суду на захист прав і законних інтересів громадян та державних ін­тересів, чи відмовля

тись від них (відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених ним вимог не позбавляє особу, на захист прав та законних інтересів якої цю заяву було подано, права вимагати від суду розгляду справи по суті);

11) вносити апеляційні, касаційні або окремі подання відповідно на рішення або ухвали і постанови суду першої інстанції у справах чи з питань, розглянутих з участю прокурора (ст.120 ЦПК); апе­ляційне, касаційне і окреме подання на рішення, ухвалу і пос­танову суду можуть бути доповнені або змінені прокурором, який їх вніс, а також прокурором вищого рівня до початку розгляду справи судом (ст. 40 Закону "Про прокуратуру");

12)з метою вирішення питання наявності підстав для внесення ка­саційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право ознайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знахо­дяться у справі.

Як вже зазначалось, прокурор має право звернутися до суду з позовами або заявами, а також вступити у справу і здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та сус­пільства, і зобов'язаний своєчасно вживати передбачених законом заходів для усунення порушень закону, від кого б вони не виходили. Зміст функції представництва охоплює не тільки безпосередню участь прокурора у розгляді судами цивільних справ, але й діяльність, пов'язану з його зверненнями в суд із заявою, яка виступає юридичним фактом, котрий породжує виникнення у суді цивільної справи.

Прокурор, відповідно до ст. 5 ЦПК України, звертається до суду з позовними заявами (позовами), якщо вони породжують позовне про­вадження, і зі скаргами та заявами, у справах, що виникають з адмі­ністративно-правових відносин, та в справах окремого провадження.

Позовна заява прокурора вимагає відповідної підготовки, у тому числі:

• з'ясування права фізичної чи юридичної особи на самостійне звернення з позовом до суду;

• з'ясування питання, хто повинен бути відповідачем;

• з'ясування, чи є зацікавлені у справі треті особи, котрих суд повинен залучити до участі у справі;

• встановлюються й інші обставини, що мають відношення до під­став та предмету позову, котрі повинні бути підтверджені проку­рором у позовній заяві доказами (для їх одержання прокурор, як вже зазначалось, може скористатись своїми повноваженнями, зазначеними у ст.ст.20 - 24 Закону України "Про прокуратуру").

Позовна заява (позов) складається прокурором із додержанням вимог ст.137 ЦПК України, подається до суду в письмовій формі і повинна містити:

1) назву суду, до якого вона подається;

2) хто автор позовної заяви (дані про прокурора);

3) точні дані особи, в інтересах якої (яких) заявлено позов;

4) точну назву відповідача, його місце проживання або знаходження;

5) зміст позовних вимог;

6) виклад обставин, якими прокурор обґрунтовує вимоги;

7) зазначення ціни позову тощо.

Характер підготовки прокурором заяви про порушення у суді справи, що виникає із адміністративно-правових відносин, залежить безпосередньо від характеру вимог (ст.236 ЦПК).

Так, якщо заява містить вимогу визнати правовий акт неза­конним, тоді вся підготовка полягає в порівняльному аналізі цього акта з відповідною нормою закону. Вимога може стосуватись як в цілому всього акта, так і окремих його положень і т. ін.

Підготовка заяв може провадитись не тільки прокурором міста, району, прирівняними до них прокурорами спеціалізованих про­куратур (заступниками прокурора), але й помічниками прокурора з представництва інтересів громадян і держави у судах.

Але судову заяву підписує безпосередньо прокурор чи його заступник. Саме в їхню компетенцію входить звернення із заявою до районного місцевого суду.

Заяви, які скеровуються в апеляційні суди, готуються управ­ліннями (відділами) представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва чи Севастополя та прирівняними до них. Направляють заяви у вказані суди відповідні прокурори чи їх заступники.

Участь прокурора у розгляді судами всіх справ, порушених за його позовами та заявами, а також у випадках, коли це передбачено за­коном, є обов'язковою. Про це зазначено у Наказі Генерального про­курора України №8 від 28 жовтня 1998 р. "Про діяльність прокурорів по представництву інтересів громадян і держави в судах" (ч.1 п. 3).

Законодавством передбачені випадки, коли участь прокурора у розгляді судом цивільної справи є обов'язковою і не залежить від його погляду.

Так, як вже зазначалось, ч.2 ст. 121 ЦПК встановлює, що про­курор може бути залучений судом до участі у справі, коли суд визнає необхідним.

Участь прокурора є обов'язковою, коли розглядається його заява про визнання незаконним правового акта органу, рішення чи дії службової особи (ст. 248-18, ч.4 ст.285 ЦПК).

У розгляді справ про позбавлення та поновлення батьківських прав, а також про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав теж участь прокурора є обов'язковою (ст.ст.71,75,76 Кодексу про шлюб та сім'ю України 1969 року).

В інших випадках питання необхідності здійснення прокурором представництва інтересів громадян і держави в судах цивільної юрисдикції вирішується з урахуванням характеру спору, суттєвості порушення прав громадян, охоронюваних законом громадських або державних інтересів та інших обставин.

Вже згаданий наказ Генерального прокурора зобов'язує прокурорів бути активними у дослідженні доказів, з'ясуванні фактичних обставин справи, при наявності підстав заявляти перед судом клопотання про постановлення окремих ухвал, дотримуватись судової етики.

Процесуальну позицію у судовому засіданні, у тому числі щодо суті спору, прокурор висловлює відповідно до вимог закону та ма­теріалів справи (п.3.2 Наказу).

Згідно ч.4 ст.194 ЦПК прокурор виступає у судових дебатах

першим.

Його промова в судових дебатах повинна містити відповідні узагальнення щодо ходу розгляду справи, пропозиції відносно рі­шення, яке потрібно приймати суду.

Висновок повинен бути аргументованим і таким, що ґрунтується на доказах, досліджених у суді.

Відповідно до ст. 35 Закону "Про прокуратуру" прокурор зо­бов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів для усу­нення порушень закону, хоч би від кого вони не виходили. Відповідно п. 4 вищеназваного наказу Генерального прокурора, на прокурорів покладається обов'язок не залишати без реагування незаконні і необгрунтовані рішення та ухвали суду у цивільних справах, роз­глянутих з їх участю.

Наказ зобов'язує своєчасно вносити на них апеляційні та ка­саційні подання, зазначаючи, який закон порушено судом при по-становленні рішення (ухвали), і чітко викладати позицію щодо їх скасування або зміни.

Копії прокурорських подань в день направлення їх до суду од­ночасно надсилаються прокурору вищого рівня.

 

< Попередня   Наступна >