145

---

4.3. Інформаційно-аналітичне забезпечення органів прокуратури

Інформація в механізмі прийняття організаційних рішень, плануванні роботи прокуратури міста чи району має особливе значення. Цінність інформації є безпе­речною. Недаремно говорять: "Хто володіє інформацією, той володіє світом". Для працівників прокуратури володіння інформацією про стан законності на території міста, району - важлива умова ефективної організації роботи зі зміцнення правового режиму. Це пояснюється тим, що робота прокуратури не може бути чітко організована без використання даних про стан законності та правопорушень, у тому числі злочинності, її структури, динаміки, її тенденції. Цю інформацію можна назвати правовою інформацією, яка є часткою соціальної інформації. Вона має свій зміст і особливості, оскільки відображає перш за все такі специфічні сторони соціальної дійсності, як правопорушення, стан законності, рівень злочинності, її структуру. Крім цього, вона включає в себе відомості про причини правопорушень і умови, які їм сприяють.

Отже, наглядова й інша діяльність органів про­куратури, спрямована на зміцнення законності та право­порядку, неможлива без всебічного аналізу стану законності. В основі такого аналізу лежить інформаційне забезпечення.

Інформаційне забезпечення ґрунтується на певних принципах.

1. Принцип оперативності інформації.

У прокуратурі повинні бути розроблені форми й методи одержання інформації. Тобто яка інформація, за якими напрямками прокурорської діяльності та з яких джерел повинна надходити до прокуратури.

Строки надходження інформації визначаються про­курором, координаційною нарадою або планом роботи.

2. Принцип повноти інформації.

Зі значн

ої кількості відомостей, що надходять до прокуратури, виокремлюється оптимальний обсяг інфор­мації, яка дозволяє забезпечити аналітичну роботу, визначити пріоритетні напрямки діяльності прокуратури та застосувати необхідні заходи прокурорського реагу­вання.

3. Принцип достовірності інформації. Інформація повинна бути об'єктивною, відповідати фактичній ситуації, стану законності та злочинності в районі, місті. Достовірність визначає рівень організації роботи прокуратури.

Інформація - це сукупність відомостей, що визна­чають рівень знань про ті чи інші факти, події, явища, а також про їхні взаємозв'язки. Для працівників прокуратури району, міста велике значення має інформація про стан законності та правопорядку на території району, міста, а також про причини й умови, що сприяють правопорушенням.

Таким чином, можна стверджувати, що під інформаційним забезпеченням прокуратури слід розуміти дії прокурорсько-слідчих працівників, спрямовані на збирання, облік, накопичення, розподіл, аналіз, збереження, пошук і передачу інформації, необхідної для наглядової та іншої діяльності прокуратури, і зміцнення законності в районі, місті.

Усю роботу з інформаційного забезпечення, яка проводиться в прокуратурі району, міста, умовно можна поділити на декілька етапів.

Перший етап - збирання необхідної інформації. При цьому треба враховувати, що об'єктами інформації можуть бути:

- стан злочинності, динаміка, структура і тенденція її розвитку;

- стан законності в економічній, соціальній та інших сферах діяльності;

- дотримання прав і свобод людини й громадянина;

- законність правових актів;

- законність кримінального переслідування;

- законність при розслідуванні кримінальних справ;

- стан законності в кримінальному судочинстві;

- стан законності при виконанні прокуратурою функції представництва інтересів громадянина або держави в суді;

- стан законності при реєстрації та розгляді заяв і повідомлень про злочини;

- виконання наказів, рішень колегії, координаційних нарад, завдань вищих прокуратур;

- систематизація законодавства.

Ураховуючи внутрішню необхідність, прокурор району, міста може визначити й інші об'єкти інформаційного забезпечення.

Другий етап інформаційного забезпечення - це облік, систематизація, розподіл інформації, що надходить. Облік інформації здійснює канцелярія прокуратури, реєструючи інформацію. Систематизацією і розподілом інформації займаються оперативні працівники за пред­метом своєї діяльності, визначеним наказом прокурора міста, району про розподіл службових обов'язків у прокуратурі.

Третій етап - це накопичення інформації, яке здійснюють оперативні працівники шляхом поступового її збільшення за кожним напрямом прокурорської діяльності.

Четвертий етап - аналіз інформації оперативними працівниками відповідно до закріплених за ними напрямків (ланок) діяльності. Аналіз інформації дозволяє зробити висновки не лише про кількісну сторону порушення законодавства, але й про конкретні види й характер правопорушень. На підставі аналізу робляться висновки про динаміку, тенденції правопорушень і висловлюються пропозиції, спрямовані на їх усунення.

П'ятий етап - збереження інформації. Як правило, цю роботу виконує канцелярія прокуратури. Інформація багаторазового тривалого користування передається в канцелярію оперативними працівниками після її опрацювання (аналізу).

Шостий етап - пошук необхідної інформації та передача її для використання в роботі. Цю роботу виконують працівники канцелярії спільно з оператив­ними працівниками, які нею користуються.

Інформаційне забезпечення прокуратури вважається оптимальним тоді, коли вона достатньою мірою забезпечує виконання функцій прокуратури, які спрямовані на вирішення завдань, визначених ст. 4 Закону України "Про прокуратуру". Генеральний прокурор України у Наказі № 1/1 від 19 січня 2004 р. "Про організацію аналітичної і методичної роботи в органах прокуратури" вимагає від прокурорів вживати належних заходів щодо повсякденного збирання, накопичення, систематизації та опрацювання оптимального обсягу інформації, необхідної для аналітичних досліджень (п.2 наказу).

Стосовно організації інформаційного забезпечення необхідно зазначити, що згідно зі ст.ст. 8, 20 Закону України "Про прокуратуру" вимоги прокурора про надання статистичної та іншої інформації або їх копій є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або в передбачені законом чи визначені прокурором строки й безкоштовно. Дії прокурора щодо надання статистичної та іншої інформації можуть бути оформлені як письмовий запит або документ під заголовком "Вимога". У цьому документі викладається зміст вимог, робиться посилання на статтю закону, що регламентує повноваження прокурора і містить указівку про обов'язковість його виконання та передбачену зако­ном відповідальність за невиконання.

До джерел інформації про порушення закону слід віднести:

1. Органи внутрішніх справ, де концентрується значний обсяг даних про правопорушення і осіб, які їх вчинили. Деякі відомості (дані про злочинність та її окремі види, про кількість порушених справ та інше) надходять до прокуратури щомісяця у вигляді звітів.

2. Органи державної контрольно-ревізійної служби України, до складу яких входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах і містах. Головне завдання цих служб - здійснення державного контролю за використанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в бюджетних установах, державних фондах на підприємствах і в організаціях, які одержують кошти із бюджетів усіх рівнів. Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. їх результати мають для прокуратури особливе значення, тому вона повинна мати таку інформацію.

3. Органи державної податкової інспекції району, міста, у тому числі й податкової міліції, які здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; слідчі підрозділи податкової міліції, які розслідують кримінальні справи, віднесені нормами КПК до їх компетенції.

4. Органи державної влади й управління, які мають дані про порушення законодавства у підзвітних їм структурах.

5. Органи відомчого контролю (бухгалтерські, реві­зійні, юридичні), які мають інформацію про порушення господарського, фінансового, трудового законодавства.

6. Банківські установи, які мають дані про право­порушення банківського законодавства.

7. Органи державних інспекцій, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, насамперед органи рибоохорони, охорони лісового господарства, органи мисливського господарства, органи Міністерства екології та природних ресурсів, органи Пенсійного фонду, органи держстатистики й інші, усього понад 40 органів.

8. Медичні установи, які мають відомості про тілесні ушкодження, заподіяні при дорожньо-транспортних пригодах (ДТП), аваріях, при вчиненні злочинів.

9 Установи, де тримаються засуджені, заарештовані, затримані, які мають інформацію про правопорушення, вчинені в зазначених установах.

10. Органи відомчої та державної охорони, які мають дані про розкрадання матеріальних цінностей на об'єктах, що перебувають під їх охороною.

11. Районні, міські відділи державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які мають дані про примусове виконання рішень судів та інших органів.

12. Громадські організації, загальні збори громадян за місцем проживання, трудові колективи підприємств, організацій, установ, які можуть інформувати органи прокуратури про порушення законів.

13. Міські, районні місцеві суди, які мають відомості про осіб, які вчинили правопорушення, причини й умови, що їм сприяли.

14. Громадяни, їх об'єднання, посадові особи, які звертаються до органів прокуратури з заявами та скаргами з приводу вчинених злочинів, інших правопо­рушень.

15. Митні органи, які мають дані про порушення митного законодавства.

16. Кримінальна міліція, органи та служби в справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх, які мають дані про правопорушення серед них.

17. Повідомлення засобів масової інформації про порушення прав і законних інтересів громадян та інтересів держави.

18. Районні, міські відділи статистики, які мають значну інформацію, що може бути корисною прокурору. У відділах можна одержати інформацію про умови праці на підприємствах, в організаціях, про стан травматизму, про наявність і витрату палива, теплоелектроенергії, про кредиторську заборгованість, про інвестиції, заборго­ваність із виплати заробітної плати й іншу інформацію.

Крім перелічених джерел інформації, прокуратура району, міста має і свій значний обсяг інформації, який є результатом її наглядової та іншої діяльності, спрямованої на зміцнення законності та правопорядку. Ця інформація міститься в довідках про результати перевірок, актах прокурорського реагування, у статзвітності, аналізах та узагальненнях, у матеріалах кримінальних справ та інших документах прокурорської діяльності.

Накопичення в прокуратурі інформації здійснюється в процесі повсякденної діяльності, її обсяг значний, тому важливо вміло використовувати одержану інформацію. З цією метою доцільно всю інформацію, що надходить до прокуратури, аналізувати, щоб одержати основні відомості про стан, тенденції та прогнози стану законності в тій чи іншій галузі, у цілому по району, місту.

Аналітичні дослідження інформаційних матеріалів повинні бути актуальними й мати практичне значення, а тому цю роботу необхідно проводити, додержуючись певних правил. Перш за все необхідно: 1) визначити завдання аналітичного дослідження і коло питань, які підлягають дослідженню; 2) скласти план досліджень;

3) визначити обсяг інформації, що підлягає дослідженню;

4) вибрати метод вивчення інформації - загальний чи вибірковий; 5) визначити коло осіб, які беруть участь в аналітичний роботі, і забезпечити їх необхідним мето­дичним і нормативним матеріалом.

Для успішного виконання аналітичної роботи необхідно охарактеризувати кількісні показники вияв­лених порушень, порівняти, за можливості, з даними за аналогічний минулий період, визначити їх динаміку, тенденції, що характеризують їх розвиток, та ін.

В обов'язковому порядку треба визначити причини й умови, що сприяють порушенням закону. Закінчувати аналітичну роботу слід висновками та рекомендаціями з урахуванням одержаних результатів аналізу. Використо­вуючи дані аналізу, можна підготувати доповідну записку або інформацію органам державної влади та самоврядування, доповідь на оперативну, координаційну або міжвідомчу нараду, подання керівникам підприємств, організацій та установ, а також органам місцевого самоврядування. Дані аналізу доцільно враховувати й при плануванні роботи районної чи міської прокуратури.

Здійснюючи аналітичну роботу, необхідно враховувати вимоги наказу Генерального прокурора України за № 1/1 від 19 січня 2004 р. "Про організацію аналітичної та методичної роботи в органах прокуратури", у якому запропоновано "спрямувати аналітичну і методичну роботу на вивчення реального стану законності, викриття причин її погіршення, правильне визначення напрямів наглядових зусиль і об'єктів нагляду, прогнозування розвитку негативних тенденцій, розробку запобіжних заходів і формування наглядової політики в цілому" (п.1.2 наказу).

 

< Попередня   Наступна >