140

---

9.9. Ознайомлення прокурора з протоколом судового засідання

Важливим процесуальним документом кримінальної справи є протокол судового засідання. У протоком судового засідання відповідно до ст. 87 КПК фіксується весь хід судового процесу, дані, одержані в процесі розгляду справи. Це єдиний документ, який свідчить про те, які дії і в якій послідовності здійснювалися в судовому засіданні. Тому Генеральний прокурор у наказі № 3 від ЗО березня 2004 р. не випадково вимагає від державних обвинувачів "знайомитися з матеріалами судового слідства, апеляціями та касаційними скаргами інших учасників процесу" (п. 4.7 наказу № 3). До матеріалів судового слідства в першу чергу слід віднести протокол судового засідання. Кримінально-процесуальне законодавство чітко визначає відомості, які підлягають обов'язковому відобра­женню в протоколі судового засідання; установлює термін його виготовлення і підпису; зобов'язує головуючого в справі забезпечити учасникам процесу можливість ознайомитися з протоколом; передбачає право учасників процесу подати щодо нього свої зауваження; регламентує порядок розгляду цих зауважень. Відомості, які підлягають відображенню в протоколі судового засідання, можна поділити на три основні групи: а) питання, які сто­суються додержання процедури судового розгляду;

б) питання, які стосуються дослідження й оцінки доказів;

в) питання, які стосуються рішень, що приймає суд під час засідання.

Недбалість і неточність записів у протоколі з цих питань створюють підстави для подання зауважень на такий протокол учасниками судового процесу.

Протокол судового засідання - це процесуальна форма, у якій повинен точно відбиватися весь хід судового процесу. Не може бути випадків, коли показан­ня осіб, які допитуються в суді, заяви учасників процесу записувались б

и скорочено, неточно або довільно.

Протокол судового засідання в суді першої інстанції веде секретар судового засідання, який відповідає за його оформлення. Водночас слід зазначити, що голову­ючий у судовому засіданні несе особисту відповідальність за повноту, точність, якість і своєчасність виготовлення цього процесуального документа. Стаття 87 КПК визначає, що протокол судового засідання повинен бути виготовлений не пізніше семи діб з дня закінчення судового розгляду справи. Про виготовлення протоколу судового засідання повідомляються учасники судового засідання. Це означає, що державний обвинувач має підтримувати зв'язок із судом, щоб можна було своєчасно ознайомитися з протоколом. Закон (ст. 88 КПК) уста­новлює для прокурора, а також для учасників судового розгляду, які заявили клопотання про ознайомлення з протоколом, три доби з моменту одержання повідомлення про його виготовлення. Таким чином, прокурор має необхідний час на те, щоб ознайомитися з протоколом.

Це його обов'язок, який ґрунтується на вимогах Закону України "Про прокуратуру", ст. 25 КПК про те, що прокурор зобов'язаний своєчасно вжити передбачених заходів до усунення порушень закону, а також наказу Генерального прокурора України № 3 від 30 березня 2004 р.

На які питання повинен звертати увагу прокурор, ознайомлюючись із протоколом судового засідання? Перш за все, чи знайшли закріплення в протоколі відомості, які в обов'язковому порядку повинні, згідно зі ст. 87 КПК, фіксуватися. У протоколі зазначається місце та час початку і закінчення судового засідання, назва і склад суду, яка справа розглядалася, дані про особу підсудного, про час одержання ним копії обвинувального висновку, а також; про роз'яснення підсудному й іншим учасникам процесу їх прав та обов'язків. У протоколі також наводяться відомості про осіб, які беруть участь у справі, у тому числі з зазначенням прізвищ та ініціалів суддів, секретаря, обвинувача, захисника, підсудного, потерпілого та інших викликаних до суду осіб.

В обов'язковому порядку вказується запобіжний захід, застосований до підсудного на момент розгляду кримінальної справи. Дії суду від відкриття до закриття відображаються в тій послідовності, у якій вони відбувалися насправді.

Крім цього, у протоколі зазначаються всі заяви, заперечення, клопотання учасників процесу, а також докладний зміст записаних від першої особи показань підсудного, потерпілого, свідків, пояснень спеціалістів, відповідей експерта на усні запитання.

У протоколі викладається основний зміст ухвал і постанов, які виносить суд до видалення до нарадчої кімнати. Якщо ці рішення приймаються в нарадчій кімнаті, то в протоколі вказується час видалення суду і повернення його до залу судового засідання, факт проголошення процесуального документа і долучення його до матеріалів кримінальної справи.

Оскільки для забезпечення прав осіб, які беруть участь у справі, велике значення має роз'яснення кожному з них наданих законом прав, це повинне знайти відображення в протоколі: кому, ким, які права було роз'яснено. На ці обставини прокурор при ознайомленні з протоколом також повинен звертати увагу.

Показання осіб, які допитуються в суді, мають бути викладені максимально докладно, з фіксацією запитань, що ставилися, і одержаних відповідей, оскільки з'ясовані під час допиту фактичні обставини є доказами, на підставі яких суд постановляє вирок. Якщо судом проводились огляд місця подій, речових доказів, оголошення документів, пред'явлення для впізнання та інші слідчі дії, це обов'язково детально заноситься до протоколу.

У протоколі фіксується послідовність і короткий зміст судових дебатів; з цих записів має бути видно позицію кожного учасника дебатів у кримінальній справі. Більше того, Генеральний прокурор України в наказі пропонує державним обвинувачам "долучати текст промов або їх тези до матеріалів справи" (п. 4.5 наказу № 3).

Факт проголошення вироку, порядок і строки його оскарження в апеляційному порядку також; відобража­ються в протоколі судового засідання.

Якщо судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписуючої апаратури чи інших технічних засобів (ст. 87-1 КПК), то це вказується в протоколі судового засідання. При цьому до протоколу додається звіт секретаря судового засідання, у якому щохвилинно зазначаються відомості про процесуальні дії, виконані в судовому засіданні. Аудіокасета й інші носії інформації, на яких зафіксовано судовий процес, зберігаються в справі.

Правовим засобом реагування прокурора на недоліки протоколу судового засідання є принесення письмового зауваження.

Згідно з законом (ст. 88 КПК) зауваження щодо протоколу судового засідання мають право подати учасники судового розгляду, указавши на його неправильність чи неповноту. Головуючий розглядає зауваження на протокол і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність. У разі незгоди головуючого з зауваженнями, вони виносяться на розгляд судового засідання. Про час розгляду зауважень повідомляються всі учасники судового розгляду, але їх неявка не перешкоджає розгляду зауважень. У судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які подали зауваження, думки інших учасників судового розгляду; за необхідності відтворюється технічний запис процесу, якщо він здійснювався; опитуються особи, щодо змісту показань яких подано зауваження. Суддя - постановою, суд - ухвалою за наявності до того підстав задовольняють чи відхиляють зауваження.

Зауваження на протокол, постанова чи ухвала про їх розгляд приєднуються до справи. Зауваження на прото­кол, подані з порушенням строків, постановою головуючого залишаються без розгляду і долучаються до справи.

Якщо прокурор не згоден з постановою (ухвалою) суду, який відхилив зауваження на протокол судового засідання, він може на підставі ст. 347 КПК зробити окреме подання. Строк подачі такого акта реагування -15 діб з моменту проголошення вироку.

Таким чином, правовим засобом реагування прокурора на порушення закону при оформленні протоколу судового засідання є зауваження прокурора на протокол, а також окреме подання. Як свідчить практика, прокурори дуже рідко подають свої зауважен­ня на протоколи судових засідань, що пояснюється здебільшого їх формальним підходом до ознайомлення з цим важливим процесуальним документом суду, на підставі якого апеляційна та касаційна інстанції дають оцінку законності й обґрунтованості судових рішень.

Пленум Верховного Суду України в Постанові "Про додержання судами України процесуального законо­давства, яке регламентує судовий розгляд кримшальних справ" (постанова № 11 від 25 грудня 1985 р., із змінами, внесеними постановами № 3 від 4 червня 1993 р. та № 12 від 3 грудня 1997 р.) звертає увагу судців на суворе додержання вимог статей 87, 88 КПК України. При цьому Пленум рекомендує апеляційним інстанціям при розгляді справ ретельно перевіряти додержання вимог кримі­нально-процесуального законодавства, не залишати без реагування жодного випадку таких порушень (пп. 21, 22 постанови Пленуму).

 

< Попередня   Наступна >