Головне меню
Головна Підручники Прокуратура Прокурорський нагляд в Україні Розділ 10. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді // 10.1. Сутність і завдання представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді

Розділ 10. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді // 10.1. Сутність і завдання представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді

Прокуратура - Прокурорський нагляд в Україні
178

Розділ 10. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді

10.1. Сутність і завдання представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді

У Конституції України (ст. 121) передбачається функція представництва прокуратурою інтересів грома­дянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Названа функція є принципово новою в нашо­му законодавстві, оскільки раніше подібних обов'язків на прокуратуру не покладалося. Водночас слід відмітити, що прокурор і раніше виступав як представник держави, юридичних осіб і громадян, захищаючи їхні права й інтереси в суді. Однак його діяльність була складовою частиною наглядової функції.

Новизна представницької функції, яка знайшла за­кріплення також і в ч. 2 ст. 5 Закону "Про прокуратуру", полягає в тому, що правове становище прокурора, яким він наділений у цивільному та господарському судо­чинстві, визначається в його конституційному статусі як суб'єкта представництва інтересів громадянина або держави в суді. Держава, визнаючи велике значення прокуратури в реалізації положень Конституції про захист у судовому порядку прав громадян, порушених незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування і їх посадових осіб, а також про відшкодування державі матеріальних збитків, закріпила в Конституції України за прокура­турою функцію представництва. Незважаючи на те, що ця функція не конкретизована, прокуратура активно її реалізує, виконуючи конституційну норму як норму прямої дії, а також дотримуючись норм Цивільно-процесуального (ЦПК) і Господарсько-процесуального кодексів (ГПК).

Закон України "Про прокуратуру" (ст. 36і) визначає, що "представництво прокуратурою інтересів громадяни­на або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших ді

й, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом". Формами представництва, а це означає і участь прокурора в цивільному та господарському процесах, є: 1) звернення до суду з заявами або позовами про захист інтересів громадянина, держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь прокурора в суді при розгляді цивільних і господарських справ про захист прав і законних інтересів окремих громадян або держави; 3) внесення апеляційного, касаційного подання або заяв про їх перегляд за нововиявленими та винятковими обстави­нами й участь у цих переглядах.

Представництво прокурором інтересів громадян або держави в суді - це одна з важливих Гарантій забезпе­чення захисту їх інтересів. Приводами для дій прокурора щодо здійснення представництва можуть бути:

1) звернення до прокуратури громадянина;

2) звернення до прокуратури державного органу;

3) повідомлення в засобах масової інформації;

4) безпосереднє виявлення прокурором порушеного права громадянина або держави.

Підставами представництва у суді інтересів громадя­нина, як визначає ст. 36 і Закону України "Про прокура­туру", є його неспроможність через фізичний або матері­альний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а підставами представництва інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Таким чином, прокурор звертається до суду або господарського суду за захистом прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб, коли цього вимагає охорона державних інтересів. Такі повноваження прокурора закріплено в ст.20 Закону України "Про прокуратуру", де передбачено, що в разі виявлення порушень закону він або його заступник у межах своєї компетенції мають право "звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб".

Здійснюючи захист прав і законних інтересів громадян і держави, прокурор представляє їх інтереси перед відповідними органами (органами державної влади, правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями), які правоможні усунути порушення закону й поновити порушені права. Тобто представництво прокуратури - це правовідносини, у яких прокурор (представник) виступає в суді від імені дерясави або громадянина щодо захисту порушених прав, свобод і інтересів. Представництво - це ефективний інструмент реалізації правоохоронної місії прокуратури, який забезпечує законність у державі, захищає права та свободи громадян і державних інтересів.

Як справедливо зазначають ряд науковців, завданням представництва є захист прав, свобод і законних інтересів громадян та інтересів держави. Ця діяльність регламентується Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", нормами ЦПК і ГПК, а також Наказом Генерального прокурора України № 6/3 гн від 7 травня 2004 р. "Про організацію роботи по представництву про­курором інтересів громадянина або держави в суді." У наказі відмічається, що судові форми захисту прав громадян та інтересів держави мають застосовуватись у кожному випадку, якщо неможливо поновити їх позасудовим шляхом (п.2 наказу).

Отже, представництво прокуратурою інтересів громадян і держави в суді слід розглядати як напрямок прокурорської діяльності, що одержала статус консти­туційної функції прокуратури. Характерно, що ця діяльність прокуратури, як уже було сказано, тісно пов'язана з наглядом за додержанням і застосуванням законів. Необхідно виділити ряд особливостей такого представництва: по-перше, представництво ґрунтується безпосередньо на нормі Конституції України, тимчасом як інші представництва здійснюються на підставі доручень, адміністративних або законодавчих актів; по-друге, особливістю прокурорського представництва є те, що його здійснює орган, який не має свого інтересу і завжди виступає на варті законності.

Суб'єктами реалізації представництва інтересів грома­дян і держави, а також контролю за його здійсненням є:

а) Генеральний прокурор України та його заступники, а також прокурори Управління представництва інтересів громадян і держави в судах, Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України;

б) прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; військових регіонів і Військово-морських сил;

в) прокурори міських, районних, міжрайонних проку­ратур, військових прокуратур гарнізонів та інших спеціалізованих прокуратур.

Предметом прокурорського звернення до суду - заяви або позову - можуть бути: 1) незаконні акти органів дер­жавної влади та місцевого самоврядування, які прокурор пропонує переглянути в судовому порядку; 2) протиправні дії, які прокурор пропонує припинити, або дії, передбачені законом, які прокурор пропонує виконати за допомогою судового рішення; 3) моральна та матеріальна шкода, що заподіяна порушеннями, яку прокурор пропонує відшкодувати судовим рішенням.

Таким чином, прокурор, виконуючи представницьку функцію у своїй діяльності, вирішує головне завдання, яке передбачає захист прав, свобод і законних інтересів громадян та інтересів держави. Реалізацію функції представництва він здійснює, як уже зазначалося раніше, у декількох формах. Слід підкреслити, що дві форми - досудове провадження, яке включає в себе підготовку і звернення до суду з заявами та позовами, а також участь у розгляді в судах цивільних або господарських справ - є обов'язковими складовими елементами функції представ­ництва. Третя форма - внесення апеляційного та каса­ційного подання або заяви про перегляд за нововиявленими та винятковими обставинами - застосовується прокурором, коли виникають певні обставини при розгляді справ у суді.

 

< Попередня   Наступна >