209

---

Розділ 12. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність

12.1. Сутність, предмет і завдання нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність

Оперативно-розшукова діяльність в Російській імперії мала глибокі історичні корені, боротьбу зі злочинністю здійснювали поліцейські підрозділи, серед яких були спеціальні органи: Торгова поліція, Розшукова поліція, Таємна канцелярія розшукових справ - орган політичної поліції. У Радянському Союзі основними суб'єктами, що здійснювали оперативно-розшукову діяльність, були органи внутрішніх справ і безпеки. За чинним законодавством України - Законом від 18 лютого 1992 р. "Про оперативно-розшукову діяльність" - правом здійснювати оперативно-розшукову діяльність наділені: підрозділи семи державних органів, які є об'єктами прокурорського нагляду:

1. Міністерства внутрішніх справ (кримінальна, транспортна та спеціальна, міліція, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, забезпеченню безпеки працівників суду, правоохоронних органів і учасників кримінального судочинства).

2. Служби безпеки України (розвідка, контррозвідка, військова контррозвідка, підрозділи захисту національної державності, спеціальні підрозділи по боротьбі з коруп­цією та організованою злочинністю, оперативно-технічні, внутрішньої безпеки, оперативного документування, по боротьбі з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів).

3. Прикордонної служби (підрозділи з оперативно-розшукової роботи, розвідувальні органи Державного комітету в справах охорони державного кордону України).

4. Управління державної охорони (підрозділи опера­тивного забезпечення охорони виключно з ме

тою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона).

5. Органів державної податкової служби (оперативні підрозділи податкової міліції).

6. Органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань (оперативні підрозділи).

7. Розвідувального органу Міністерства оборони України (оперативні, оперативно-технічні, власної безпеки).

Законом заборонено проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями й особами (ст. 5 Закону).

Тим же часом оперативно-розшукові заходи можуть здійснюватись зазначеними органами тільки за наявності підстав, передбачених законодавством. Згідно зі ст. 6 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" такими підставами є:

1) наявність достатньої інформації, одержаної в уста­новленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів про:

- злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;

- осіб, які готують або вчинили злочин;

- осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального пока­рання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб інозем­них держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду, правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя;

2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними мате­ріалами та на ядерних установах;

3) потреба в отримуванні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобах масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, указівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозді­лів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установах. Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів за відсутності підстав, передбачених у Законі.

Діяльність, що здійснюється цими органами, майже завжди пов'язана з обмеженням прав і свобод людини, яка потрапляє у коло їхніх інтересів, при цьому може відбуватися втручання в особисте життя. У ряді випадків таке втручання здійснюється з порушенням вимог закону. Тому прокурорський нагляд за додержанням законів в оперативно-розшуковій діяльності має особливе значення.

Специфіка органів, які займаються оперативно-розшуковою діяльністю, полягає в тому, що законо­давством чітко визначено саме поняття цієї діяльності. Стаття 2 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" визначає:

Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативно-технічних засобів. Отже, це вид державної діяльності, яка здійснюється гласно і негласно оперативними підрозділами, що наділені такими повноваженнями Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та іншими законодавчими актами. Мета цієї діяльності має захисний характер, оскільки система оперативно-розшукових, організаційних, норма­тивно-правових та інших заходів, передбачених законо­давством стосовно ОРД, спрямовується на створення умов, що забезпечують безпеку визначених законом об'єктів від злочинних посягань і одночасно на усунення причин і вчинення злочинів.

Залежно від передбаченої законом мети в ОРД виокремлюються такі напрямки роботи:

а) захист життя, здоров'я, прав і свобод людини й громадянина від злочинних посягань;

б) захист власності від злочинних посягань;

в) забезпечення безпеки суспільства і держави. Спрямовуючи оперативно-розшукову діяльність на досягнення соціально корисної мети, законодавець особливо виділяє інтереси людини й громадянина (життя, здоров'я, права і свободи), ставлячи їх на перше місце в переліку об'єктів захисту. Це видно з аналізу змісту предмета прокурорського нагляду.

Предметом прокурорського нагляду є додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність (ст. 29 Закону України "Про прокуратуру"). Це означає додержання законів щодо охорони прав і свобод людини й громадянина; встановленого порядку здійснення оперативно-розшукової діяльності та забезпечення закон­ності рішень, що приймаються органами.

До предмета нагляду не входять відомості про організацію, тактику, методи та засоби здійснення оперативно-розшукової діяльності за умови, що вони передбачені законодавством.

Значна частина прокурорського нагляду стосується дотримання прав і свобод людини та громадянина, а також юридичних осіб при здійсненні оперативно-розшукової діяльності. Дотримання прав і свобод людини та громадянина є одним з елементів прокурорського нагляду за додержанням законів в оперативно-розшуковій діяльності. Основні права і свободи людини та громадянина закріплено в Конституції України, визна­чено нормами й принципами міжнародного права, а також міжнародними договорами.

Режим законності в ОРД значною мірою залежить від дотримання порядку проведення оперативно-розшукових заходів і законності прийнятих при цьому рішень.

Тому прокурори повинні звертати увагу на те, щоб у процесі оперативно-розшукової діяльності проводилися тільки ті заходи, перелік яких визначено Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".

Оперативні підрозділи, як закріплено в ст. 8 Закону, мають право:

1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

2) проводити контрольні закупки товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності;

3) брати участь у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та окремих осіб;

4) витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрю­ваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;

5) проводити операції із захоплення озброєних зло­чинців, припинення тяжких злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

6) відвідувати житлові та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрю­ваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка;

7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;

8) здійснювати проникнення в злочинну групу неглас­ного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співпрацює з ним, із збереженням у таємниці достовірних даних щодо їх особистості. Зазначені особи не несуть відповідальності, якщо вони діяли з метою необхідної оборони або у випадку потреби;

9) знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;

10) контролювати шляхом відбору за окремими озна­ками телеграфно-поштові відправлення;

11) здійснювати візуальне спостереження в громадсь­ких місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних і радіоприладів, інших технічних засобів;

12) мати гласних і негласних штатних працівників;

13) встановлювати конфіденційну співпрацю з осо­бами на добровільних засадах;

14) отримувати від юридичних і фізичних осіб без­коштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;

15) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби й інше майно підпри­ємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб -житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

16) створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифро­вують особу чи відомчу належність працівників, примі­щень і транспортних засобів оперативних підрозділів;

17) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

18) застосовувати засоби фізичного впливу, спеці­альні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в по­рядку, встановлених Законами "Про міліцію", "Про службу безпеки України", "Про Прикордонну службу", "Про управління охорони вищих посадових осіб України".

Виконання оперативно-розшукових заходів, що не вказані у вищенаведеному переліку, слід розцінювати як порушення закону.

Особливу увагу прокурор повинен приділяти загаль­ним підставам проведення оперативно-розшукових заходів, перелічених у ст. 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" і це є вичерпним.

Велике значення має нагляд прокурора за правильним і обґрунтованим використанням результатів ОРД. Особли­вість положень Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" полягає в тому, що вони закріплюють зв'язок двох видів діяльності: оперативно-розшукової та кримінально-процесуальної. Тому для реалізації таких положень необхідними є надійні знання норм кримінально-процесуального права, а також положень ОРД. Важливо також ураховувати, що ці положення становлять особли­ву складність і при їх реалізації. Зокрема, це стосується положення, яке наділяє органи, що здійснюють ОРД, правом у ході оперативно-розшукових заходів негласно виявляти й фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення злочину, безпосередньої загрози життю та здоров'ю особи, а також державній, військовій, економічній та екологічній безпеці України. Проку­рорський нагляд повинен спрямовувати оперативно-розшукову практику на те, щоб за наявності вказаних ознак було порушено кримінальну справу, і тоді вилу­чення документів, предметів буде здійснюватися шляхом проведення відповідних слідчих дій.

Отже, можна конкретизувати, що до предмета проку­рорського нагляду відноситься законність здійснення оперативно-розшукових заходів, які перевіряються під час прокурорського нагляду, у тому числі:

а) додержання законодавства про суб'єкти, які здій­снюють оперативно-розшукову діяльність (ст. 5 Закону);

б) додержання законодавства про підстави для про­ведення оперативно-розшукових заходів (ст. 6 Закону);

в) додержання законодавства про види оперативно-розшукових заходів (ст. 8 Закону);

г) додержання законодавства про умови проведення оперативно-розшукових заходів (ст. 9 Закону);

г) додержання законодавства про строки ведення оперативно-розшукових заходів (ст. 9. Закону);

д) додержання законодавства про порядок доку­ментування оперативно-розшукових заходів і реалізацію матеріалів цієї діяльності (ст.ст. 8, 10 Закону)

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про прокуратуру" нагляд має своїм завданням сприяти:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охорони прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Відповідно до завдань, визначених Законом України "Про прокуратуру", прокурорській перевірці підлягає додержання вимог Конституції України, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, Законів України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про контррозвідувальну діяльність та інші законодавчі акти.

Прокурор, виконуючи ці завдання, повинен:

а) своєчасно перевіряти законність актів про початок проведення оперативно-розшукової діяльності, тобто на­явність підстав для проведення ОРД, які визначені ст. 6 Закону.

Слід зазначити, що в ряді випадків оперативно-розшукові справи заводяться для створення видимості активізації діяльності з виявлення злочинів, особливо у сфері економіки. Як правило, підставою для їх заведення є недостатньо перевірена інформація. За такими справами нерідко проводяться оперативні заходи, що обмежують права людей, а в подальшому справи закриваються через невстановлення даних щодо ознак злочинів;

6) перевіряти відповідність вимогам закону рішень посадових осіб підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

в) стежити, щоб оперативно-розшукові заходи прово­дились уповноваженими особами за наявності підстав відповідно до мети й завдань оперативно-розшукової діяльності та з додержанням необхідних умов і порядку;

г) перевіряти, щоб не були обмежені права й законні інтереси осіб, які допомагають органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

г) наглядати за тим, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, уживали всіх перед­бачених законом заходів для вирішення завдань опера­тивно-розшукової діяльності.

Здійснюючи нагляд за додержанням законності при проведенні оперативно-розшукової діяльності, прокурор зобов'язаний попередити порушення вимог закону, ужити заходів для їх усунення, а в разі порушення прав і законних інтересів особи вжити заходів до поновлення порушених прав і відшкодування матеріальних збитків.

 

< Попередня   Наступна >