129

---

16.3. Попередження злочинності ненаглядовими засобами

Участь прокурорів у судовому розгляді справ слід розглядати як одну з форм попередження злочинності. Так, у процесі судового розгляду кримінальних справ прокурор досліджує й оцінює обставини, що сприяли здійсненню злочину, обґрунтованість, повноту, закон­ність попереджувальних заходів, прийнятих на стадії досудового розслідування. За наявності підстав прокурор звертається до суду з клопотанням про винесення окремої ухвали за фактами порушення закону, виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, яку суд направляє державним органам, громадським організа­ціям або посадовим особам для розгляду і вжиття відповідних заходів.

У ряді випадків за виявленими фактами порушення закону прокурор самостійно вживає заходів проку­рорського реагування. У цілому підтримання обвинува­чення в суді не самоціль, а один із важливих засобів боротьби зі злочинністю.

Особливе місце в попередженні злочинності займає координаційна діяльність органів прокуратури. Закон України "Про прокуратуру" в ст. 10 закріпив за проку­ратурою функцію координації діяльності щодо боротьби зі злочинністю органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки, органів податкової міліції, органів митної служби й інших правоохоронних органів. У Положенні про координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю, яке ухвалене Координаційним комітетом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України 17 липня 2000 р., стверджується, що координація спрямована на зміцнен­ня законності та правопорядку, спільне розроблення та практичну реалізацію узгоджених заходів зі своєчасного виявлення, розкриття, припинення та попередження злочинів і корупційних діянь, усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню (п. 1 Положення).

Одна з форм коорд

инації відповідно до п. 4 Положен­ня - це розроблення та здійснення спільних цільових заходів з метою виявлення, припинення і профілактики злочинів, а також усунення причин і умов, що сприяли їх вчиненню. Для поліпшення роботи з виконання функції координації Генеральний прокурор України у Наказі за № 1 від 19 січня 2004 р. "Про організацію роботи та контролю виконання в органах прокуратури України" визначив: "Прокурорам усіх рівнів розглядати коорди­націю діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю і корупцією як важливий і пріоритетний напрям в організації роботи органів прокуратури, до основних завдань якої належить: об'єднання зусиль та активізація роботи правоохоронних органів у сфері боротьби зі злочинністю; усунення дублювання і парале­лізму в їх діяльності; розробка і здійснення ними узгод­жених заходів щодо своєчасного виявлення, розкриття, розслідування та припинення злочинів і корупційних діянь, усунення причин і умов, які сприяють їх вчиненню" (п. 2.2 наказу).

Таким чином, у наказі Генерального прокурора України для прокурорів усіх рівнів конкретизуються основні завдання координаційної діяльності. Дієвість координації значною мірою визначається всебічним аналізом стану, структури, динаміки злочинності, умінням прокурора як координатора боротьби зі злочинністю виділити головні напрямки, що потребують розроблення та здійснення спільних цільових заходів правоохоронних органів. Важливу роль у проведенні спільних цільових заходів відіграють координаційні наради перших керівників правоохоронних органів. Від прокурорів залежить визначення тематики координаційних нарад, а також рішень, які приймаються на них.

Практика свідчить, що функція координації діяль­ності правоохоронних органів щодо боротьби зі зло­чинністю, яку виконують прокурори, є однією з головних у діяльності правоохоронних органів із виявлення, розкриття та попередження злочинів.

До заходів, які попереджують злочинні прояви, слід віднести й роботу органів прокуратури з правової освіти та навчання, що підвищує правову культуру громадян, активізує її антикримінальний потенціал. Ця особливо важлива робота повинна проводитися кожною прокура­турою, оскільки останніми роками засоби масової ін­формації активізували пропаганду насильства, жорсто­кості, злочинного способу життя, моралі та звичаїв кримі­нального середовища. На жаль, таким фактам мало протиставляються професійні виступи, які б юридично точно і достовірно відображали стан справ у сфері боротьби зі злочинністю та її попередження. Роль проку­ратури в протидії таким проявам повинна підвищува­тися, тому що вона грунтується на фактичних матеріалах наглядової діяльності.

Слід цілком погодитися з твердженням учених О.М. Бандурки і Л.М. Давиденка про те, що "пропаган­дистські заходи, які проводять органи прокуратури у тісному зв'язку з наглядовими заходами, сприяють підвищенню ефективності кримінологічного нагляду прокуратури"1.

Разом із тим, робота органів прокуратури з під­вищення правової культури населення, інформування про стан законності та заходи щодо її зміцнення прямо передбачається наказами Генерального прокурора України. Такі вимоги передбачено в більшості галузевих наказів Генерального прокурора України. Так, у Наказі № 3 гн від ЗО березня 2004 р. "Про завдання та органі­зацію роботи прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ" прокурорам пропонується: "Висвітлювати в засобах масової інформації діяльність органів проку­ратури з найважливіших питань кримінального судо­чинства, судового розгляду актуальних кримінальних справ, реагування державних обвинувачів на порушення прав і свобод громадян та інтересів держави" (п. 16 наказу). Аналогічні вимоги Генерального прокурора України знайшли закріплення і в Наказі № 6 гн від 15 квітня 2004 р. "Про організацію наглядової діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави", який зобов'язує прокурорів активно використовувати у своїй діяльності засоби масової інформації: "Наглядову діяльність прокурорів з питань додержання та застосування законів проводити гласно. Систематично оприлюднювати у засобах масової інфор­мації результати прокурорської діяльності, інформувати органи законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування" (п. б наказу).

Вимоги щодо висвітлення в засобах масової інформації діяльності органів прокуратури передбачено в наказах Генерального прокурора України, що регламентують ор­ганізацію нагляду за додержанням законів органами, які провадять дізнання та досудове слідство (наказ №4/1 гн від 20 квітня 2004 р.), діяльність органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх (наказ №6/1 гн від 16 квітня 2004р.), нагляд за додержанням законо­давства у сфері боротьби з корупцією (наказ № 10 гн від 7 травня 2004 р.).

Аналіз змісту перелічених наказів та інших відомчих актів Генеральної прокуратури свідчить, що роботу з правової освіти та навчання населення працівники орга­нів прокуратури повинні проводити постійно, активно використовуючи друковані й електронні засоби масової інформації. Така діяльність відповідає вимогам ст. 6 Закону "Про прокуратуру" і позитивно впливає на зміц­нення законності.

До діяльності органів прокуратури, що має профілак­тичну спрямованість, слід віднести й письмові інформації про стан і заходи щодо зміцнення законності, які проку­рори направляють до органів державної влади і місцевого самоврядування. Це один із принципів організації та діяльності прокуратури, який регламентується п. 5 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру" і має велике значення в профілактичній роботі органів прокуратури. Поряд із цим, у ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" передба­чається, що Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік повинен інформувати Верховну Раду України про стан законності. У такій інформації пові­домляється не тільки про стан законності та боротьбу зі злочинністю, але й про заходи, яких уживає прокуратура для зміцнення законності.

Інформації, що направляються до органів державної влади та місцевого самоврядування, мають профілак­тичну спрямованість, оскільки в них, крім даних про стан злочинності, висловлюються пропозиції профілактичного характеру.

Питання попередження злочинності органи прокура­тури вирішують, організуючи роботу з розгляду звернень та особистого прийому громадян, а також беручи участь у міжнародному співробітництві з боротьби зі злочин­ністю, у тому числі при наданні правової допомоги в кримінальних справах.

Аналізуючи викладене, можна зробити висновок, що, незважаючи на те, що функція попередження злочин­ності в Законі "Про прокуратуру" не виокремлюється, вона притаманна всім напрямкам діяльності органів прокуратури.

Такий висновок цілком відповідає сутності та зав­данням прокуратури, діяльність якої, згідно зі ст. 4 Закону України "Про прокуратуру", спрямована на всемірне утвердження верховенства закону та зміцнення правопорядку.

 

< Попередня   Наступна >