87

---

§3. Конституційний лад України

Тема 1. Поняття та принципи конституційного ладу України

Конституційний лад України – це система суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами України, прийнятими на її основі і відповідно до неї.

Основні принципи конституційного ладу України, які є базою для конституційного регулювання найважливіших суспільних відносин, закріплені у першому розділі Конституції України „Загальні засади”. Він складається з 20 статей.

У цьому розділі Конституції закріплено що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

У літературі до числа фундаментальних принципів конституційного ладу відносять:

державний суверенітет;

гуманний статус людини, при якому вона сама, її права і свободи є вищою соціальною цінністю: рівність всіх перед законом і право на рівний захист законом;

верховенство права;

народовладдя, в тому числі правові принципи народного суверенітету і безпосереднього народовладдя;

політичний плюралізм, включаючи гарантії різноманіття політичного життя і вільної участі громадян в політичному процесі;

загальні принципи дії механізму державної влади, включаючи встановлення республіканської форми правління, поділу влади, самостійного функціонування органів держави і їх взаємодії;

визначення гарантій саморозвитку цивільного суспільства, створення умов для забезпечення свободи і самоврядування;

принцип соціальної держави, включаючи визначення основних соціальних задач заради розвитку особистості, досягнення добробуту; вимоги соціального захисту і безпеки громадян;

різноманіття і свобода економічної діяльності, гарантії права власності і рівності юридичного захисту всіх форм

власності; принцип соціального партнерства як ведучого в економічних відносинах;

цілісність і стійкість конституційного ладу, непорушність його основ і їх верховенство по відношенню до інших положень Конституції.

Організація державного ладу здійснюється відповідно до засад:

а) поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, з чітким розмежуванням визначених функцій цих влад та компетенції відповідних органів, створення юридичних механізмів їх взаємоконтролю і взаємодії;

б) розмежування компетенції між центральною владою і місцевими радами та іншими органами самоврядування на основі верховенства Конституції та законів держави.

 

< Попередня   Наступна >