Головне меню
Головна Підручники Правознавство Правознавство: Навчальний посібник §6. Органи державної влади України // Тема 1. Конституційні основи статусу Верховної Ради – парламенту України

§6. Органи державної влади України // Тема 1. Конституційні основи статусу Верховної Ради – парламенту України

Правознавство - Правознавство: Навчальний посібник
94

§6. Органи державної влади України

Тема 1. Конституційні основи статусу Верховної Ради – парламенту України

Парламент – це загальнонаціональний і такий, що діє постійно, представницький колегіальний орган державної влади, який водночас за смислом теорії поділу влад (влади) є єдиним органом законодавчої влади.

Законодавча влада – це загальне поняття, яке: по-перше, визначає зміст і наслідки волевиявлення народу (виборчого корпусу) на відповідних референдумах; по-друге, відображає сукупність повноважень різних елементів державного механізму (насамперед парламенту), прямо співвіднесених із законотворчістю; по-третє, фіксує одну з головних, титульну функцію парламенту; по-четверте, називає сам парламент і позначає його призначення.

Верховна Рада України є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, оскільки вона представляє увесь Український народ – громадян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Це випливає як з Преамбули Конституції та її змісту, так і з назви парламенту – „Верховна Рада України”.

Колегіальний характер Верховної Ради як парламенту України полягає насамперед у її складі та порядку роботи. Верховна Рада складається з 450 народних депутатів (ст.76 Конституції) і є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу (ст.82 Конституції). Рішення Верховної Ради приймаються на її пленарних засіданнях шляхом голосування (ст.84 Конституції). Закони та інші акти Верховна Рада приймає більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією (ст.91).

Виборний характер українського парламенту, як і парламентів інших країн, полягає в тому, що він формується виключно шляхом виборів народних депутатів. Ці вибори є, як

правило, вільними і демократичними. Вони проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Однією з істотних особливостей українського парламенту є його однопалатність.

Постійно діючий характер українського парламенту полягає, зокрема, в тому, що народні депутати обираються до Верховної Ради строком на чотири роки, а із змінами внесеними згідно із Законом N 2222-IV від 08.12.2004 року в Основний Закон, який набере чинності з 1 січня 2006 року – на п’ять років і здійснюють свої повноваження на постійній основі. Верховна Рада, за Конституцією (ст.82), працює сесійно. Чергові сесії Верховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року (ст.83). Новообрана Верховна Рада збирається на першу сесію не пізніше як на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Якщо протягом тридцяти днів будь-якої чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися, то Президент може достроково припинити повноваження Верховної Ради.

Верховна Рада розробляє та приймає закони, визначає основні напрями зовнішньої і внутрішньої політики, здійснює безпосереднє перетворення ідей на закони. Вона виконує такі функції:

а) розглядає і вирішує питання державного і суспільного життя, що потребують врегулювання законами України;

б) приймає закони України;

в) здійснює установчі, контрольні, координаційні і міжнародні функції, передбачені Конституцією України.

Крім цього, Верховна Рада України здійснює:

а) контроль за діяльністю уряду;

б) контроль за бюджетними витратами;

в) контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина тощо.

Згідно з Конституцією України, із змінами внесеними Законом N 2222-IV від 08.12.2004, повноваження Верховної Ради складатимуть наступний перелік:

внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції;

призначення всеукраїнського референдуму;

прийняття законів;

затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-

технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту) тощо.

Верховна Рада України здійснює також інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.

Окрім того, Верховна Рада приймає рішення про направлення запиту до Президента на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради, попередньо підтриману не менш, як третиною конституційного складу Верховної Ради; має право усунути Президента з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому Конституцією (ст.111).

За пропозицією не менш як третини народних депутатів від її конституційного складу Верховна Рада може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів та прийняти резолюцію недовіри йому більшістю від конституційного складу Верховної Ради, наслідком якої є відставка Кабінету Міністрів.

Верховна Рада, як зазначається у чинній Конституції, працює сесійно (ст.82). Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові й позачергові.

Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто загальні, і засідання її органів (комітетів тощо).

Засідання Верховної Ради відбуваються, як правило, відкрито. Закрите засідання відбувається за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (ст.84 Конституції). Основним видом засідань є пленарні засідання.

Відповідно до Конституції (ст.84) рішення Верховної Ради приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. До того ж голосування на засіданнях здійснюється народними депутатами особисто.

 

< Попередня   Наступна >