РОЗДІЛ 9. ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ // §1. Адміністративне право як галузь національного права // Тема 1. Поняття, предмет, метод, система адміністративного права
Правознавство - Правознавство: Навчальний посібник |
РОЗДІЛ 9. ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
§1. Адміністративне право як галузь національного права
Тема 1. Поняття, предмет, метод, система адміністративного права
Адміністративне право – наймобільніша, найоб’ємніша галузь права, яка займає самостійне місце в механізмі правового регулювання. Назва галузі походить від латинського слова „administrate”, що означає „керувати”, це сукупність (система) правових норм, які регулюють суспільні відносини, що формуються в ході забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також в процесі державного і самоврядного управління в сфері соціально-економічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадського порядку.
Предметом адміністративного права: є суспільні відносини, що формуються:
у процесі державного управління економічною, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами, а також реалізації повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та деяким іншим недержавним інституціям;
у процесі діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо забезпечення реалізації та захисту в адміністративному порядку прав і свобод громадян, надання їм, а також юридичним особам різноманітних адміністративних (управлінських) послуг;
у процесі внутрішньої організації та діяльності апаратів усіх державних органів, адміністрацій державних підприємств, установ та організацій, а також у зв’язку з проходженням державної служби або в органах місцевого самоврядування;
у зв’язку з реалізацією юрисдикції адміністративних судів і поновлення порушених прав громадян та інших суб’єкт
під час застосування заходів адміністративного примусу, включаючи адміністративну відповідальності, щодо фізичних і юридичних осіб.
Метод адміністративного права – метод владний, імперативний, субординації. Проте, бувають випадки, коли норми адміністративного права регулюють відносини між однопорядковими, непідлеглими один одному суб’єктами (наприклад, між двома міністерствами, державними комітетами тощо). У таких випадках використовується метод координації регулювання суспільних відносин. Цей метод, можна сказати, є додатковим, другорядним щодо методу субординації.
В адміністративно-правовому регулюванні відносин використовуються: адміністративна нормотворчість, адміністративне розпорядництво, адміністративні заходи правоохоронного характеру.
Адміністративна нормотворчість – це встановлення органами державного управління підзаконних обов’язкових правил поведінки в сфері виконавчої діяльності.
Адміністративне розпорядництво – прийняття рішень посадовими особами органів управління з питань індивідуального характеру.
Адміністративні заходи правоохоронного характеру – різні форми і методи здійснення контролю і нагляду за дотриманням законності й державної дисципліни у виконавчий сфері, а також застосування заходів виховного та примусового характеру.
Система адміністративного права – це його внутрішня структура. Вчені-адміністративісти традиційно вважають, що адміністративне право складається з Загальної та Особливої частин.
Загальна частина об’єднує норми, які регулюють (визначають): загальні правове становище суб’єктів адміністративного права; організаційно-правові форми і методи діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; адміністративну відповідальність; адміністративний процес; засоби забезпечення законності і дисципліни в діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування тощо.
Особлива частина включає норми, які регулюють засади управління та регулювання в окремих галузях народного господарства (економіці, сільському господарстві, транспорті, господарській діяльності тощо).
Останнім часом в літературі виділяють додатково й Спеціальну частину, яка об’єднує норми, що регулюють адміністративно-правову діяльність суб’єктів конкретними сферами (адміністративна діяльність органів митного контролю, органів внутрішніх справ тощо).
Зміст частин взаємопов’язаний й складає єдине ціле. Окрім того, в науці адміністративного права його систему розглядають й у іншому аспекті, а саме як сукупність підгалузей, інститутів, адміністративно-правових норм.
< Попередня Наступна >