Тема 6. Митні органи

Митні заходи здійснюються з тих пір як існує сама держава. Оскільки навіть на ранніх стадіях розвитку державності присутні зовнішні торгові зв’язки. З появою держави зовнішньоторговельна політика і митна політика починають здобувати, на відміну від докласового суспільства, їхній дійсний характер, хоча тільки після витікання декількох століть ці поняття здобувають характер зовнішньоторговельної і митної політики у власному змісті слова.

Державотворення спричиняє необхідність захисту його політичних і економічних інтересів, охорони кордонів. Перед Україною стала задача визначення своєї самостійної митної політики, створення власної митної системи і здійснення митного регулювання на своїй території, зміцнення митного кордону.

У систему правоохоронних органів України, на які покладені задачі по захисту економічного суверенітету і безпеки держави, входять митні органи України. Діяльність митних органів спрямована на забезпечення дотримання митними, і іншими державними органами, суб’єктами зовнішньоекономічної і господарської діяльності, а також громадянами прав і обов’язків в області митної справи.

Діяльність митних органів (митна справа) – складне поняття, що тісно зв’язане з внутрішньою і зовнішньою політикою української держави, здійснюваної для реалізації економічних і правоохоронних цілей.

Економічні цілі митної справи полягають в здійсненні фіскальної і регулятивної функцій митної політики. Фіскальна функція полягає в стягуванні митних платежів і зборів (мита, податків) для поповнення дохідної частини державного бюджету країни. Регулятивна функція являє собою встановлення митних заборон, обмежень, ліцензування, тарифів, квотування для стимулювання і підтримки розвитку української економіки, захисту ринку і залучення

Правоохоронні цілі митної діяльності являють собою групу мір, спрямованих на забезпечення безпеки країни, охорону навколишнього середовища (тваринної і рослинний), захист інтересів споживачів увезених товарів, припинення незаконного обороту наркотичних коштів, зброї, вивозу художніх і археологічних цінностей.

Повноваження митних органів визначаються законодавством України. На них покладається митний контроль, митне оформлення, переміщення і пропуск через митний кордон України товарів і інших предметів, стягування мита і митних зборів, перевезення, збереження і розпорядження товарами й іншими предметами, що знаходяться під митним контролем, дізнання й оперативно-розшукова діяльність.

На митні органи при здійсненні повноважень, передбачених Митним кодексом і правовими актами, покладаються наступні задачі: захист економічних інтересів України; контроль за дотриманням законодавства України про митну справу; забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з міжнародних договорів, що стосуються митної справи; використання заходів митно-тарифного і позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів і інших предметів; удосконалювання митного контролю; здійснення разом з Національним банком України комплексного контролю за валютними операціями; розробка і застосування заходів для захисту інтересів споживачів товарів; створення сприятливих умов для прискорення товарообігу і пасажиропотоку через митний кордон; боротьба з контрабандою і порушеннями митних правил; співробітництво з митними й іншими органами закордонних країн з питань митної справи; ведення митної статистики.

У здійсненні митного контролю, оформленні, стягуванні митних платежів знаходить своє відображення правоохоронна діяльність митних органів. Крім цього, на них покладена задача по боротьбі з деякими видами економічних злочинів, що зв’язані з зазіханням на митну справу (контрабанда; незаконний експорт товарів науково-технічної інформації і послуг, використовуваних при створенні озброєння і військової техніки, зброї; порушення митного законодавства України; відхилення від сплати мита чи збору; незаконний вивіз чи неповернення на територію України предметів художнього, історичного й археологічного надбання народу.

У кримінальних справах про контрабанду і порушення митних правил митні органи виступають як органи дізнання. Вони проводять невідкладні слідчі дії по встановленню і закріпленню слідів злочину і виявленню осіб, що зробили його. Після чого кримінальна справа для проведення подальших слідчих дій передається по підслідності.