64

---

Тема 9. Адвокатура

Значення і роль адвокатури у демократичному суспільстві

Адвокатура – інститут цивільного суспільства, що ґрунтується на принципах незалежності, корпоративності і самоврядування.

Адвокатура – представляє добровільне, самоорганізоване об’єднання юристів-професіоналів, покликане виконувати функції правового захисту і надання всебічної допомоги громадянам і юридичним особам.

У силу високої значимості адвокатської діяльності для громадського життя і правопорядку адвокатура ніколи не була і не може бути цілком вільною від державного контролю. Але такий контроль не повинний зазіхати на незалежність адвокатів при виконанні ними своєї правозахисної функції і самоврядування адвокатської корпорації, виливатися в керівництво адвокатурою з боку виконавчої влади. Задачі контролю полягають у тому, щоб забезпечити, по-перше, належний якісний склад адвокатського корпуса, по-друге, приступність юридичної допомоги для населення.

Адвокатура не може бути віднесена до інститутів держави, оскільки: 1) професійна адвокатська діяльність по наданню юридичної допомоги спрямована завжди і винятково на захист особистих, персонально визначених інтересів; 2) ні адвокатура, як інститут (організація), ні адвокат, як головний суб’єкт юридичної допомоги, не наділені владними повноваженнями.

Адвокатура наділена спеціальною правоздатністю, якою не володіє жоден інститут цивільного суспільства.

Будучи в судовому засіданні опозицією до державних органів, до влади, захисник у карному процесі тим самим уподібнюється статусу сили, що контролює владу. Адвокат при виконанні правозахисних функцій повинен користуватися цивільним імунітетом від безпідставних переслідувань органів влади за будь-які дії, що з

находяться в законодавчому колі, але вступали в протиріччя з позицією влади, оскільки були обумовлені його правовою позицією. Тому адвокат повинен мати такий імунітет на всі заяви, зроблені як в усній, так і в писемній формі, що стосуються виконання його професійних обов’язків у суді чи іншому державному юридичному або адміністративному органі.

Адвокати не можуть ідентифікуватися зі своїми клієнтами і справами клієнтів у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків. Варто помітити, що в повсякденній практичній роботі адвоката, на жаль, допускаються випадки порушення встановлених гарантій адвокатської діяльності. Відповідно до Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення і надання правової допомоги при рішенні справ у судах і інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Функції адвокатури

Адвокатура покликана виконувати три найбільш важливі функції: 1. Захист обвинувачуваних (підозрюваних) на досудовому слідстві, підсудних у суді І інстанції, засуджених в апеляційній і касаційній інстанції; 2. Надання правової допомоги громадянам і юридичним особам при розгляді справ різних категорій (карних, цивільних, адміністративних) у судах і інших державних органах (господарські суди, правоохоронні органи й органи влади і керування); 3. Консультативна робота по дачі рад, консультацій населенню і юридичним особам з правових питань.

Принципи діяльності адвокатури: а) верховенство закону; б) незалежність; в) демократизм; г) гуманізм; д) конфіденційність.

Невірно вважати адвокатуру органом сфери послуг, тому що послуги, що робляться адвокатурою, носять особливий правоохоронний характер.

Адвокатура не є комерційною організацією, тому що оплата діяльності адвоката не є прибутком, а являє собою оплату праці. Адвокатура є професійним об’єднанням, а не державною організацією і незалежна від органів влади.

Держава визнає за затриманими, арештованими, обвинувачуваними, учасниками цивільної суперечки право скористатися допомогою адвоката, забезпечуючи реалізацію цього права.

Основним завданням адвокатури є надання юридичної допомоги, конкретні види якої визначені ст.5 Закону України „Про адвокатуру”: дача консультацій і роз’яснень, усних і письмових довідок по правових питаннях і законодавству; складання заяв, скарг, клопотань і інших документів правового характеру; посвідчення копій документів по судових справах, що веде адвокат; здійснення представництва фізичних і юридичних осіб у суді й інших органах влади; надання юридичної допомоги підприємствам, установам і організаціям; правове забезпечення підприємництва і зовнішньоекономічної діяльності фізичних і юридичних осіб; участь у кримінальному судочинстві як захисника і представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.

 

< Попередня   Наступна >