150

---

§ 4. Особливості становлення  багатопартійної системи в Україні.

Україна має історичний досвід створення й функціонування багатопартійної системи: з кінця ХІХ й до 20-х років ХХ сторіччя на її території налічувалося біля 40 різних політичних партій - від крайньо лівого до крайньо правого спрямування. Але з приходом до влади більшовиків почався розгін й заборона всіх партій, і до середини 20-х років на всій території держави залишилася лише одна партія - правляча партія КПРС.

Процес побудови сучасної багатопартійної системи почався наприкінці 80-х років. Він має прямий зв?язок з започаткованою в той час “перебудовою” і потім з розпадом Радянського Союзу. Які ж особливості складання багатопартійної системи в Україні? В чому її специфіка?

По-перше, процес проходив в умовах, коли розпочалася й постійно продовжувала поглиблюватися еконмічна криза, результатом якої стало різке зубожіння переважної більшості населення країни і його негативного ставлення як до політиків, так і до політики взагалі.

По-друге, перехід до ринкових відносин пов?язаний з різким соціальним розмежуванням суспільства: стара соціальна структура зламана, формування нової ще не закінчено. У багатьох партій, що виникли в останні роки, фактично відсутня соціальна база- не має тих верств, класів, інтереси яких вони представляли на політичній арені.

По-третє, (і це витікає із попереднього) народження політичних партій пов?язане не з інтересами певних верств населення (якою і повинна бути партія у розуміння цього слова), а з долею політично активних і амбіційних особистостей або невеликих соціальних груп (угрупувань) з вузькокорпоративними інтересами.

По-четверте, відсутність протягом тривалого часу традиції політичного плюралізму, багатьох прав і своб

од, що притаманні демократичному суспільству.

У невеликій за часом історії становлення сучасної багатопартійної системи України можна виділит и декілька періодів (етапів).

Перший розпочався наприкінці 80-х років перебудови демократії і гласності в масштабі всього Радянського Союзу. На цьому етапі в Україні активно розгорнула роботу Українська Хельсінська Спілка, виникла Українська демократична спілка. В 1989 році була створена багаточисленна суспільно- політична організація “Народний рух України” (Рух), що витсупила проти тоталітаризму, за демократичний розвиток України. Після скасування 6-ї статті Конституції СРСР, що означала кінець монополії на владу однієї партії- КПРС, почався бурний процес формування партій в Україні: у Мінюсті України були зареєстровані Українська республіканська партія, Українська селянська демократична партія, Партія зелених України, Демократична партія України та інші. До кінця 1991 року уже налічувалося 12 партій, з яких 11 (крім КПУ) виступали за суверенітет, ринкові відносини, плюралізм, проти комуністично ідеології.

Другий період пов?язаний з проголошенням незалежності України і тією якісно новою ситуацією, що склалася. В Україні почала формуватися нова політична система суспільства і політичні партії отримали офіційний статус повноцінних, повноправних суб?єктів політичної системи. Хронологічно цей період охоплює термін від грудня 1991 року до початку 1993 року, коли в Мінюсті було зареєстровано ще біля 15 партій. Характерною рисою цього періоду було розмежування партій на прихільників політики президента і опозиції щодо нього. Національно- радикальний блок партій виступив з тезою “підтримка всенародного обрання Президента України- це підтримка форування незалежної держави ”. відповідно: “опозиція до президента- це руйнування незалежної держави”. Бувший президент Л. Кравчук значно спростив механізм правового регулювання реєстрації партій: для цього, крім програми й документів про створення, треба прикласти список з однією тисячою членів партії. Тим самим було створено правове поле стимулювання малочислених партій, амбіційних, псевдополітичних лідерів.

Третій період (1993, 1994 роки і по теперешній час) характерізується стрімким зростом кількості партій. Так, у травні 2000 року у Мінюсті було зареєстровано 98 партій, що і давали весь спектр багатопартійності в Україні.

Сучасні політичні партії в державі в залежності від їхніх ідеологічних та політико- соціальних концепцій можна розділити на такі групи:

Ліві партії (комуністи- соціалісти)- Комуністична партія України, Соціалістична партія України, Прогресивна соціалістична партія України, Партія захисників Батьківщини (?) та інші.

Лівий центр ( соціал- демократи)- Соціал- демократична партія, Соціал- демократична партія України (об?єднана), Партія слов?янської єдності України (?), Партія праці, Партія регіонального відродження України, Всеукраїнська партія праці, Українська партія справедливості тощо.

Центристські партії (ліберали)- Ліберально- демократична партія України, Ліберальна партія України, Конституційно- демократична партія, Партія економічного відродження, Всеукраїнське об?єднання “Громада”, Міжрегіональний блок реформ, Народно - демократична партія, Аграрна партія України, Партія “Жінки України” тощо.

Правий центр (націонал - демократи)- Народний рух України, Українська республіканська партія, Партія зелених України, Християнсько - демократична партія України, Християнсько - ліберальна спілка (?), Християнсько - народна спілка (?), партія “Реформи і порядок” та інші.

Праві партії (націонал - радикали)- Українська національна асамблея, Соціал - національна партія України, Українська консервативна республіканська партія, Конгрес українських націоналістів, Організація українських націоналістів - державників, Всеукраїнське політичне об?єднання “Державна самостійність”, Українська національна консервативна партія.

Із всіх партій, що формально існують в Україні, лише дві - КПУ і Рух мають чітку ідеологію: вони відносно впізнані і впливові. Про переважну більшість масам нічого не відомо, бо вони не мають свого “політичного обличчя “, чітких ідеологічних позицій і осмислених програм. Жодна партія не має достатнього впливу в загальноукраїнському масштабі. Ряд партій посідають непримиримі позиції і діють за давно не авторитетним принципом - “Хто не з нами – той проти нас”.

Із наведеного вище можна зробити висновок про те, що в Україні створюється багатопартійна система, яка відповідає перехідному періоду суспільства від тоталітаризму до демократії. З поглибленням економічних реформ і складанням ринкових відносин, позитивної зміни і стабілізації соціальної структури суспільства відбудуться і якісні зміни у партійній системі. Можна сказати з вірогідністю, що більшість існуючих сьогодні партій об?єднаються в блоки або припинять своє існування. Поступово формуватимуться партії впливові і стабільні, з певним політичним спектром, що мають підтримку конкретних соціальних верств і класів.

 

< Попередня   Наступна >