Головне меню
Головна Підручники Податкове право Податкове право: Навч. посіб. / Г. В. Бех § 5. Іноземні юридичні особи. Постійні представництва іноземних юридичних осіб

§ 5. Іноземні юридичні особи. Постійні представництва іноземних юридичних осіб

Податкове право - Податкове право: Навч. посіб. / Г. В. Бех
176

§ 5. Іноземні юридичні особи. Постійні представництва іноземних юридичних осіб

Самостійними платниками податків в Україні є іноземні юридичні особи (фірми, організації, компанії), що здійснюють господарську діяльність на території України як безпосередньо, так і через постійні представництва.

Для того, щоб бути платником податків і зборів в Україні, іноземна юридична особа, що здійснює діяльність на її тери­торії, насамперед повинна стати на облік у податковому органі за місцем здійснення своєї діяльності. Законодавством передбачено1, що для постановки на облік іноземній юри­дичній особі слід подати в податковий орган України оформ­лену заявку, до якої додати документи, що підтверджують факт створення і реєстрації іноземної юридичної особи відпо­відно до законодавства тієї держави, яка є місцем її реєст­рації (виписка з торгового реєстру країни постійного місця перебування, документи, що підтверджують платоспро­можність). Іноземна юридична особа, яка пройшла реєстра­цію й одержала ідентифікаційний податковий номер і в силу цього стала потенціальним українським платником подат­ків, бере на себе обов’язок сплачувати всі встановлені украї­нським податковим законодавством податки, збори (обов’яз­кові платежі) у встановлених випадках. Однак на відміну від національних юридичних осіб джерелами правового регулювання оподаткування іноземних юридичних осіб є також міждержавні договори про запобігання подвійному оподат­куванню.

Чисельну групу платників податків становлять іноземні юридичні особи, компанії, фірми, організації, створені відпо­відно до законодавства інших країн, але які займаються під­приємницькою діяльністю на території України через постійні представництва.

Термін «постійне представництво», що застосовується у міжнародних угодах про запобігання подвійному оподаткуван­ню, означає пос

тійне місце діяльності, через яке особа з постій­ним місцеперебуванням в одній договірній державі здійснює діяльність в іншій договірній державі.

Відповідно до п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про оподатку­вання прибутку підприємств»2 постійне представництво — це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здій­снюється господарська діяльність нерезидента на території Ук­раїни. З метою оподаткування до постійних представництв при­рівнюються резиденти, що мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента ци­вільних прав і обов’язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту тощо).

Податкова звітність постійних представництв нерези­дентів в Україні має свої особливості. Відповідно до п. 16.12 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» податок на прибуток нерезидента обчислюється плат­ником податку і підлягає підтвердженню податковим ор­ганом за місцезнаходженням постійного представництва. Нерезидент щорічно отримує від податкового органу підтвер­дження щодо сплати податку на прибуток. Відповідно до цього Закону щорічно в обов’язковому порядку проводяться аудиторські перевірки фінансово-господарської діяльності нерезидента.

 

1 Див.: Про внесення змін до Порядку ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи: Наказ Державної податкової ад­міністрації України від 16 січня 1998 р. №24 // Офіційний вісник Украї­ни. — 1998. — №5. — С. 135.

2 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 27. — Ст. 181.

 

< Попередня   Наступна >