Глава 25

АКЦИЗНИЙ ЗБІР

§ 1. Поняття акцизного збору

Акцизи являють собою непрямі податки на окремі товари, які включаються до ціни товару й оплачуються покупцями. Ці податки встановлюються, як правило, на дефіцитну та ви­сокорентабельну продукцію і товари, що є монополією держа­ви. Особливістю акцизного збору треба визнати, насамперед, більш яскраво виділену, порівняно з іншими, регулюючу функ­цію податків. Саме через неї здійснюється коригування попи­ту та пропозиції при підвищенні ціни товару за рахунок вклю­чення до неї акцизного збору під час реалізації товарів. Отже, держава виділяє товари, що можуть бути віднесені до предметів розкоші або становлять сферу споживання забезпечених верств населення, і акумулює кошти, які сплачуються цією групою населення при купівлі подібних товарів. Саме за рахунок цих коштів формуються фонди, які використовуються на фінансу­вання соціальних програм, видатків для підтримки малозабез­печених верств населення.

Механізм акцизних зборів дуже схожий з податком на дода­ну вартість. При цьому вони і введені в Україні фактично разом. Ці податки збільшують ціну товару, оскільки входять до неї у вигляді певної надбавки на стадії реалізації. Акцизний збір і податок на додану вартість визначаються розміром споживання і не залежать від доходу або майна платника. Врешті, вони спря­мовані на споживача товарів (послуг), а особа, яка реалізує то­вари (роботи, послуги), є фактично «агентом» держави зі зби­рання і перерахування податків до бюджету. Ці податки нале­жать до непрямих, що зумовлено їх впливом на зростання цін на товари, і тим, що вони сплачуються споживачами не прямо, а у вигляді надбавки до ціни товару. Отже, діє прихована форма перерозподілу частини доходів кінцевих споживачів.

Але існують принципові моменти, які від

Акцизним збором в Україні обкладаються тільки товари (продукція), а податком на додану вартість — операції з продажу як товарів, так і робіт, послуг незалежно від того, який ха­рактер вони мають, — виробничий або невиробничий.

Акцизним збором обкладається порівняно невелика гру­па підакцизних товарів; податком на додану вартість — всі, за невеликим винятком, товари.

Ставки акцизного збору численні і залежать від групи товарів. Він нараховується і сплачується тільки один раз; по­даток на додану вартість передбачає дві ставки: 20 відсотків і нульову та сплачується багаторазово, на кожному етапі вироб­ництва і продажу товару.

Споживачами підакцизних товарів, як правило, є більш вузькі верстви населення, тоді як податок на додану вартість має універсальний характер і справляється фактично з усіх споживачів.

Акцизний збір справляється один раз при первісній реалі­зації виробленої підакцизної продукції або при ввезенні підак­цизних товарів на територію України. Цим акцизний збір відрізняється від податку на додану вартість, який являє со­бою складний багатоступінчастий податок1.

Механізм акцизного збору закріплено Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. «Про акцизний збір». Першою статтею цього нормативного акта закріплено поняття акцизного збору як непрямого податку на окремі товари (про­дукцію), визначені законом як підакцизні, що включається до ціни цих товарів (продукції). Відповідно до Закону України від 22 березня 2001 р. «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» істотно змінено фор­мулювання поняття «акцизний збір». У ньому об’єднано три ключові ознаки. По-перше, акцизний збір є непрямим подат­ком. На даний час це єдиний податок, який визначено чинним податковим законодавством непрямим. По-друге, це податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підак­цизні. По-третє, суми акцизного збору підлягають включенню до ціни підакцизних товарів (продукції)2.

1 Докладніше див.: Налоговое право: Учеб. пособие / Под ред. С. Г. Пепеляева. — М., 2000. — С. 277, 279.

2 Див.: Іванов Ю. Акцизный сбор: нюансы-2001 // Бухгалтерия. — 2001. — №22. — С. 15—21.