Розділ 15

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

§ 1 Поняття міжнародного економічного права

У науці міжнародного права переважає думка, згідно з якою міжнародні економічні відносини регулюються сис­темою міжнародно-правових норм, що об’єднуються понят­тям «міжнародне економічне право» (МЕП). Водночас існу­ють різні погляди щодо змісту цього поняття. Найбільш поширеним є той, відповідно до якого міжнародне економі­чне право — це система міжнародно-правових принципів і норм, що регулюють економічні відносини основних суб’єктів міжнародного права: держав, національно-виз­вольних рухів, міжнародних міжурядових організацій. У цьому разі предметом регулювання виступають будь-які макроекономічні відносини (торгівля, виробництво, інвес­тиції, надання економічної допомоги, питання трудової міграції та ін.). При цьому економічні взаємозв’язки фізич­них і юридичних осіб залишаються поза рамками МЕП, хоча і зазнають значного впливу з його боку.

Відповідно до іншого погляду МЕП охоплює будь-які еко­номічні операції за умови, що вони виходять за межі пра­вової системи однієї держави, — МЕП у широкому ро­зумінні. Незважаючи на те що ця позиція має набагато мен­ше прихильників, ніж перша, вона яскраво характеризує складність міжнародних економічних відносин¹. Д. Каррота П. Жюйар, аналізуючи поняття МЕП у широкому ро­зумінні, зазначали, що воно охоплює практично необмеже­ну сферу економічних відносин. Тому «неможливо зрозу­міти зміст регульованого предмета», що, на їхню думку, і є його основним недоліком². До цього додамо, що МЕП у ши­рокому розумінні фактично прирівнює норми, що регулю­ють економічні відносини публічного характеру, які вини­кають між основними суб’єктами міжнародного права, і ті норми, що їх прийнято відносити до міжнародного приват­ного права. Автори цього навчального посібника розділя­ють ці критичні зауваження та вважають, що МЕП слід ви­значати лише у вузькому розумінні.

Залежно від конкретного напряму міжнародного економ­ічного співробітництва в МЕП виокремлюють: міжнародне торгове право (регулює рух товарів і послуг); міжнародне валютно-фінансове право (охоплює різноманітні розрахун­кові та кредитні відносини між державами та міжнародни­ми міжурядовими організаціями); міжнародне інвестицій­не право (регулює відносини держав із приводу капіталовк­ладень (інвестицій)); право міжнародної економічної допомоги (регламентує відносини з надання економічної до­помоги у вигляді пільгових позик, кредитів, забезпечення особливих преференцій у торгівлі, що надаються переважно слаборозвиненим державам); міжнародне трудове право (ре­гулює відносини трудової міграції між державами).

_{1 Видатний український вчений В. М. Корецький, заявляючи про не­доцільність суворого розмежування міжнародно-правових і внутрішньо-правових груп норм при регулюванні міжнародних господарських відно­син і надаючи особливе значення їхньому змісту, в 20-х роках обґрунтував концепцію формування міжнародного господарського права. (Корецкий В. М. Избранные труды: В 2 кн. / АН УССР. Ин-т государства и права; Редкол.: В. Н. Денисов (гл. ред.) и др. — К.: Наук. думка, 1989. — С. 120—209).}

_{2 Карро Д., Жюйар П. Международное экономическое право: Учеб­ник / Пер. с франц. В. П. Серебренникова, В. М. Шумилова. – М.: Меж-дунар. отношения, 2001. – С. 4.}