184

---

§ 9 Третя опора Європейського Союзу: співробітництво в галузі кримінальної юстиції

Правовою основою співробітництва в цій галузі є розділ VІ Договору про ЄС (статті 29—42). Метою діяльності Союзу в межах третьої опори є забезпечення громадянам ЄС висо­кого рівня безпеки в рамках простору свободи та правосуддя шляхом розвитку співробітництва між державами-чле­нами в галузі сприяння поліції та судовим органам із кри­мінальних питань, а також через попередження та бороть­бу з расизмом і ксенофобією.

Поліцейське співробітництво охоплює такі спільні за­ходи: оперативне співробітництво між правоохоронними органами держав-членів щодо попередження, виявлення та розслідування кримінальних злочинів; збір, зберігання, обробку, аналіз та обмін відповідною інформацією; співро­бітництво в навчанні й обміні персоналом, використанні об­ладнання, здійсненні судових експертиз; спільну оцінку методик розслідування небезпечних форм організованої злочинності. Для посилення співробітництва з цих питань було створене Європейське поліцейське бюро (Європол).

Судове співробітництво у кримінальних справах перед­бачає такі спільні заходи: посилення співробітництва між відповідними міністерствами та судовими органами держав-членів із процесуальних питань і примусового виконання рішень; спрощення здійснення екстрадиції між державами-членами; посилення сумісності правових норм, що застосо­вуються в державах-членах; попередження конфліктів юрисдикцій держав-членів; запровадження мінімальних стандартів складів злочинів у галузі боротьби з організова­ною злочинністю, тероризмом і незаконним обігом нарко­тиків. Деякі форми співробітництва здійснюються через Підрозділ з питань європейського судового співробітницт­ва (Євроюст).

Для досягнення цих завдань Рада ЄС ухвалює такі види актів: спільні позиції – визначають ставлення

Союзу до конкретних питань; рамкові рішення — мають за мету гар­монізацію законодавства держав-членів (вони є обов’язко­вими для держав-членів лише щодо цілей, які необхідно до­сягти); рішення – ухвалюються з усіх інших питань; кон­венції – пропонуються державам-членам для ратифікації. Договір про ЄС прямо встановлює, що норми рішень, у тому числі рамкових, не можуть мати прямої дії.

 

< Попередня   Наступна >