150

---

Розділ 10. Проблема, гіпотеза , теорія як форми наукового пізнання

10.1. Проблема.

10.1.1. Визначення поняття “проблема”

У перекладі з грецької мови термін “проблема”позначає перешкоду, утруднення, задачу. Разом із тим проблема є формою розвитку наукового знання. Відсутність виизнання і формулювання проблем у рамках тієї або іншої теорії означає, що дана теорія і методологія її побудови знаходяться в кризовому стані або цілком вичерпали себе як інструмент пізнання. Термін «проблема» вживається в декількох смислах: - як необхідність нового напрямку у визначеній області теоретичного знання; - як форма вираження необхідності розвитку наукового пізнання; - як вимога аналізу основних понять і принципів наукової теорії;- як конкретна задача теоретичного і методологічного дослідження.До найважливіших функцій проблеми належить спонукання до перегляду концептуальних припущень, ідеалізацій і абстракцій, які лежать у основі певної теорії. Тому поняття проблеми є категорією і логіки, і методології, і філософії науки. Дослідження поняття «проблема» є надзвичайно важливим із методологічної точки зору, оскільки проблема – це джерело і вихідна форма пізнавальної діяльності і отримання нового знання, що розгортається за схемою «проблема - гіпотеза - теорія». Проблема є формою фіксації протиріччя між знанням і незнанням, вона є «знанням про незнання», тобто особливий вид знання, об'єктом якого є не просто якийсь предмет, а саме знання про цей предмет. Той стан концепції або теорії, що потребує переходу від старого знання до нового знання, називають проблемною ситуацією. Проблемна ситуація - це такий стан справ, коли немає необхідного розв’язання проблеми, коли необхідно відмовитися від використання звичних, стандартних методів і звернутися до пошуку нових пізнавальних засобів і прийомів. Проблемна ситуація є точкою переходу від устояних пог

лядів до нових поглядів, стимулює висування нових дослідницьких програм. Проблемна ситуація може виникати і на стику декількох областей, наприклад, на стику права і політики, права і моралі, права і економіки тощо.Проблема має бути ясно і точно сформульована. Це дає можливість визначити напрямок пошуку, передбачити коло можливих рішень. Часто проблеми не лежать на поверхні. Тому першим етапом у розвитку проблеми є її усвідомлення, тобто усвідомлення протиріччя між відомими і невідомими способами вирішення певних хадач. Наступний етап складається в її конкретизації, у проясненні тих логічних кроків, які необхідно здійснити для вирішення проблеми. Для цього необхідно зрозуміти ціль, що переслідується при розв’язанні проблеми, необхыдні для цього теоретичні припущення та ідеалізації, логічну аргументацію.На постановку проблем впливають різноманітні чинники: 1) особливості мислення, притаманні тій епосі, тому суспільству, де формується і формулюється проблема; 2) рівень досягнутих знань про об'єкти, яких стосується проблема; 3) у добре перевіреній, стабільній науковій теорії проблемні ситуації усвідомлюються інакше, ніж у теорії, яка ще тільки формується. < Попередня   Наступна >