100

---

6.7. Віктимна поведінка жертви злочину

Віктимна поведінка може бути необережною, ризико­ваною, провокаційною, об'єктивно небезпечною для самого потерпілого й у результаті чого може сприяти створенню криміногенної ситуації, а в деяких випадках і вчиненню зло­чину67. Водночас, це не фатальна риса особи. У принципі, ступінь віктимності будь-якої людини може бути зведений до нуля. Усе залежить від того, чи людина обирає найбільш оптимальний варіант поведінки, аби не створювати віктимогенну ситуацію.

Матеріали досліджень і дані кримінально-правової стати­стики свідчать, що значна кількість протиправних діянь зумовлені поведінкою самої жертви злочину, а саме:

особливостями ситуаційного стану (сп'яніння), станом здоров'я (дефекти органів сприйняття), особливим психіч­ним настроєм, пов'язаним з неадекватними діями у звичайній ситуації;

недбалим ставленням до безпеки своєї особистості, честі, гідності та збереження майна;

небажанням повідомити правоохоронним органам про зло­чинні дії, що вже мали місце стосовно неї;

легковажним ставленням до правил, які покликані охороня­ти суспільний порядок і безпеку;

участю в незаконній угоді;

провокаційною поведінкою.

За своїм характером віктимна поведінка може бути:

конфліктною, коли потерпілий створює конфліктну ситуацію чи бере активну участь у конфлікті, що виник (єініціа-тором бійки або вступає в бійку на боці однієї зі сторін). Особ­ливими різновидами такої поведінки є необхідна оборона, за­тримання злочинця та правозахисна активність;

провокаційною (демонстрування багатства, екстравагантна зовнішніс

ть, неправильна поведінка жінки, що створює враження про її доступність, тощо);

легковажною (довірливість і наївність неповнолітніх та інших осіб, які неспроможні протистояти нападникові, створення аварійних ситуацій на шляхах пішоходами й водія­ми тощо)68.

У межах криміногенної ситуації поведінка жертви може бути оцінена як:

негативна, тобто така, що провокує злочин або створює для нього об'єктивно сприятливу ситуацію (форми провокації різні: від фізичного чи психічного насилля стосовно злочинця чи його близьких до їх образи, проявів неповаги до громад­ ського порядку та загальновизнаних норм моралі);

позитивна, що проявляється у протидії злочинцеві, у ви­конанні громадського обов'язку тощо;нейтральна, що не сприяла вчиненню злочину69.

 

67 Джужа О. М., Моісеєв Є. М. Проблеми потерпілого від зло­чину (кримінологічний та психологічний аспекти): Навчальний посібник. - К.: УАВС, 1994. - С. 12.

68 Зелінський А. Ф. Кримінологія: Навчальний посібник. - X.: Рубікон, 2000. - С. 82-83.

69 Криминология: Учебник для юридических вузов / Под ред. проф. В. Н. Бурлакова, проф., академика В. П. Сальникова. - СПб.: Санкт-Петербургская академия МВД России, 1998. - С. 157.

< Попередня   Наступна >