Головне меню
Головна Підручники Криміналістика Криміналістика (криміналістична техніка) 5.1. ПРОФІЛАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА ПРИНЦИПИ УЧАСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ В РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ

5.1. ПРОФІЛАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА ПРИНЦИПИ УЧАСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ В РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ

Криміналістика - Криміналістика (криміналістична техніка)
335

Тема 5 ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО УЧАСТІ В РОЗКРИТТІ ЗЛОЧИНІВ. ВЗАЄМОДІЯ СЛІДЧОГО З ОПЕРАТИВНИМИ ТА ЕКСПЕРТНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ У РОЗКРИТТІ ТА РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ.

5.1. ПРОФІЛАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА ПРИНЦИПИ УЧАСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ В РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ

Боротьба зі злочинністю передбачає широке залучення громадян до охорони громадського порядку, запобігання та припинення зло­чинів. Участь громадськості в розкритті злочинів сприяє своєчасно­му виявленню тих із них, що готуються чи вже вчинені, з'ясуванню причин і умов, що сприяють їх вчиненню, встановленню осіб, що скоїли злочини, і розшуку злочинців. Залучення громадськості до діяльності правоохоронних органів у сфері розкриття злочинів — важливий фактор зміцнення законності.

Представники громадськості, беручи участь у розкритті злочинів, мають право діяти в межах повноважень, які надані їм законом, ста­тутом організації, членами якої вони є, чи іншим нормативним ак­том. Але при цьому вони не можуть підміняти слідчого і оперативних працівників.

Використання громадськості, тобто не процесуальних осіб і орга­нізацій, у розслідуванні злочинів сягає корінням у давнину. На пер­шому етапі розслідування слідчий майже завжди звертається по до­помогу до громадськості, щоб отримати інформацію стосовно події злочину, його учасників і свідків. Подання окремими особами та організаціями допомоги в боротьбі зі злочинністю — громадський обов'язок і законна повинність організацій та їх керівників. Органі­зації повинні брати участь у встановленні причин і умов вчинення злочинів (повідомляти правоохоронні органи, надавати необхідну документацію, виділяти осіб для участі у слідчих діях і підготовчих заходах).

Необхідно розрізняти процесуальних і не процесуальних учасни­ків громадськості в розкритті

злочинів. До процесуальних належать поняті, спеціалісти. Відомості щодо них заносять до протоколу слід­чої дії. У слідчих діях беруть участь також інші особи, відомості про яких не вказуються. Зокрема, до ексгумації трупа залучають копачів; для реконструкції обстановки та створення умов експерименту слід­чий залучає столяра, тесляра, пічника; для огляду місця події чи об­шуку з метою розкриття сховищ, для того щоб вилучити сліди разом з підлоговою дошкою, залучають відповідного спеціаліста-виконавця. Такі особи є виконавцями певних дій, технічної роботи зі збиран­ня доказів, яку слідчий не зобов'язаний здійснювати самостійно. До таких осіб належать також громадяни, яким слідчий доручає охоро­няти місце події, виконувати окремі операції, не пов'язані з безпосе­редньою участю у слідчих діях. Тому таких осіб доцільно називати учасниками-виконавцями, які не мають процесуальної регламентації. До процесуальних учасників громадськості належать також громад­ський обвинувач і громадський захисник, які уповноважуються від­повідними трудовими колективами підприємств, установ та органі­зацій і висловлюють думку колективу щодо вчиненого злочину, його кваліфікації, а також покарання, яке може бути застосоване до під­судного в судовому засіданні.

Залучення громадськості до участі в розслідуванні злочинів може здійснюватися з особистої ініціативи особи чи після запрошення її слідчим або органом дізнання. У першому випадку громадянин діє з власної доброї волі, виконуючи громадський обов'язок, іноді на свій страх і ризик (наприклад, у разі затримання та доставлення в міліцію хулігана чи грабіжника). Якщо особа допомагає органам за запро­шенням слідчого чи оперативного працівника, її діяльність підпоряд­ковується певним принципам залучення громадськості до участі в роз­критті та розслідуванні злочинів, до яких належать:

• добровільна участь у поданні допомоги органам дізнання та попереднього слідства;

• забезпечення особистої безпеки осіб, які залучаються до участі у слідчих діях і оперативних заходах;

• економність у використанні допомоги громадськості (зокрема, залучати мінімальну кількість громадян для "прочісування" ве­ликих територій з метою огляду, розшуку злочинців тощо);

• ефективність використання допомоги громадськості, тобто змен­шення витрат усіх видів ресурсів для досягнення бажаних ре­зультатів;

• припустимість, тобто функції слідчого — порушення криміналь­ної справи та виконання розслідування — не можна передору­чати представникам громадськості. Сприяння та допомога гро­мадськості не стосуються безпосередньо слідчих дій;

• дії, які доручаються громадськості, мають відповідати мораль­но-етичним нормам, бути гуманними й не суперечити закону.

Дотримання перелічених принципів залучення громадськості має стати нормою повсякденної діяльності органів дізнання та поперед­нього слідства.

 

< Попередня   Наступна >