Головне меню
Головна Підручники Криміналістика Криміналістика (криміналістична техніка) 10.3. ОКРЕМІ ВІДОМОСТІ ПРО РУЧНУ ВОГНЕПАЛЬНУ ЗБРОЮ ТА БОЄПРИПАСИ ДО НЕЇ

10.3. ОКРЕМІ ВІДОМОСТІ ПРО РУЧНУ ВОГНЕПАЛЬНУ ЗБРОЮ ТА БОЄПРИПАСИ ДО НЕЇ

Криміналістика - Криміналістика (криміналістична техніка)
159

10.3. ОКРЕМІ ВІДОМОСТІ ПРО РУЧНУ ВОГНЕПАЛЬНУ ЗБРОЮ ТА БОЄПРИПАСИ ДО НЕЇ

Основними видами ручної стрілецької зброї, які вивчає судова балістика, є револьвери, пістолети, пістолети-кулемети, автомати, гвинтівки, карабіни, мисливська та спортивна зброя.

Револьвер — це короткоствольна (довжина ствола — 57-267 мм) багатозарядна неавтоматична вогнепальна зброя. Особливістю ре­вольверів є наявність барабана, де розміщуються патрони. Стрільба здійснюється одиночними пострілами, патрони постачаються з бара­бана обертанням останнього під час встановлення курка на бойовий звід. Після стрільби стріляні гільзи витягуються вручну шомполом поодинці чи всі одразу під час заміни барабана.

Пістолет — ручна короткоствольна (довжина ствола — 53-250 мм) багатозарядна автоматична вогнепальна зброя з калібром 2,7-11,45 мм. Основна відмінність пістолетів від револьверів полягає в автоматичному перезаряджанні, відсутності барабана та наявності магазина, вміщеного, як правило, у рукоятці.

Пістолет-кулемет — сучасна багатозарядна зброя, проміжна між пістолетами й автоматами. Довжина ствола — 112-360 мм. Від­мінність пістолета-кулемета від пістолета полягає в автоматичній стрільбі й наявності магазина, який вміщує 70 і більше патронів. У готовому до стрільби пістолеті-кулеметі патрон розміщується в ма­газині, а не в патроннику, як у пістолетів. Для стрільби масивний зат­вор необхідно відвести назад і затримати на бойовому зводі. Після натискання на спусковий гачок затвор спрямовується вперед, до­силає патрон до патронника і розбиває капсуль — відбувається по­стріл. Затвор пороховими газами відкидається назад, викидаючи стріляну гільзу, і стає на бойовий звід. Якщо спусковий гачок натиснутий, цикл стрільби повторюється автоматично.

Вітчизняні пістолети-кулемети Шпагіна (ПКШ), Дегт

ярьова (ПКД), Судаєва (ПКС) називають ще автоматами. У них використо­вують стандартні пістолетно-кулеметні патрони калібру 7,62 мм зразка 1930 р. Пістолети-кулемети мають різні розміри й калібри, на­приклад "Узі" (Ізраїль) — 9,0 мм, "Інгрем" (США) — 9,0, "Скорпіон" (Чехія—Словаччина) — 7,65 мм.

Автомат — ручна середньоствольна (довжина ствола — 225-530 мм) багатозарядна автоматична вогнепальна зброя, з якої мож­на вести вогонь як одиночними пострілами, так і серіями.

Автомати відрізняються від пістолетів-кулеметів прицільністю й дальністю ведення вогню (до 600 м), конструкцією затвора й механі­кою пострілу. В автоматах перезаряджання також здійснюється газа­ми, які утворюються під час пострілу, проте не безпосередньо, а че­рез відведення їх до спеціального пристрою.

Гвинтівка і карабін. Гвинтівка — довгоствольна (довжина ство­ла — 600-800 мм) одно- чи багатозарядна неавтоматична (або авто­матична чи самозарядна) вогнепальна зброя. Безпосередньо гвинтів­ки рідко застосовують для вчинення злочинів через їх громіздкість. Найчастіше злочинці з бойових гвинтівок виготовляють обрізи, зменшуючи довжину ствола та приклада. Карабін — середньоствольна (довжина ствола — 600 мм) одно- чи багатозарядна неавтоматич­на (або самозарядна) вогнепальна зброя, виготовлена на основі гвин­тівки за рахунок укорочення ствола та приклада.

Мисливська зброя, як правило, буває заводського виготовлення (проте зустрічається й кустарного) і поділяється за видом снаряда, який використовують, на кульову, дробову та комбіновану.

Кульова мисливська зброя має, як правило, один нарізний ствол, з якого стріляють тільки кулями. За калібром і видом застосовуваних боєприпасів розрізняють такі види кульових нарізних мисливських рушниць: штуцери та карабіни.

Дробова мисливська зброя має тільки гладкі, ненарізні стволи (один або два), розташовані горизонтально чи вертикально. З такої зброї можна стріляти шротом або спеціальними кулями.

Комбіновані мисливські рушниці призначені для стрільби як шро­том, так і кулями. Вони можуть мати один і більше стволів. Якщо рушниця має один ствол, до неї додається нарізний ствол-вставка або ствол має чекове звуження з нарізами (парадокс). У рушницях із трьома стволами два гладкоствольні, а один — нарізний.

Спортивна зброя складається з тренувальної (це, як правило, ма­локаліберні гвинтівки та пістолети), стендової зброї для тренувань та змагань.

Боєприпаси — боєзаряди, без яких неможливі постріли. Боєзаряд складається з вибухової речовини, снаряда й пижа, гільзи для з'єднання заряду в одне ціле. Старовинні зразки вогнепальної зброї, окремі мисливські та сучасні саморобні зразки дульнозарядні, тобто їх заряджають через дульну частину ствола — спочат­ку засипають порох, потім закладають пиж, на який кладуть сна­ряд (кулю чи шрот) і знову прикривають його пижом. Для пост­рілу необхідно через спеціальний отвір у казенній частині ствола запалити порох, і лише тоді відбудеться постріл. Таку запальну зброю виготовляють, як правило, неповнолітні. У практиці її на­зивають самопалами.

Складові сучасного заряду об'єднані в одному пристрої, який на­зивають патроном. Такий патрон називають ще унітарним. За фор­мою та конструкцією патрони можуть бути різними: наприклад, мати різне розміщення ініціювальної речовини для запалення поро­хового заряду. За цією ознакою розрізняють патрони центрального та бокового займання.

Сучасні гільзи виготовляють зі сталі, плакують міддю і покрива­ють антикорозійним лаком. Форма гільзи може бути пляшкоподібною, конічною чи циліндричною. Гільзи старих зразків (для гвинті­вок), мисливських і дрібнокаліберних спортивних патронів на денці мають головку, а гільзи нових зразків — кільцеву канавку. У центрі денця є капсульне гніздо, в яке вміщують капсуль з ударно-вибухо­вою (ініціювальною) речовиною.

Снаряд (кулю) закріплюють у денці гільзи за допомогою обжиму (гвинтівочний і пістолетно-кулеметний патрон калібру 7,62 мм зраз­ка !943 р.; дрібнокаліберний спортивний патрон калібру 5,6 мм; бо­йовий патрон калібру 5,45 мм), кернуваняя (револьверний і пістолет­но-кулеметний патрон калібру 7,62 мм зразка 1930 р.) і щільної посадки (патрон калібру 9,0 мм).

Патрони для мисливської зброї мають циліндроподібні металеві або картонні гільзи багаторазового використання. Після першого пострілу гільзу можна спорядити вручну за допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, "Діана"). Кулі бойових зразків за формою пе­редньої частини бувають гострокінцеві, плоскі та напівсферічні. Хво­стова частина окремих куль (важких, бронебійних) має конічну фор­му. За конструкцією кулі поділяють на оболонкові та безоболонкові. Оболонкові мають сталеву оболонку, всередині якої розміщується сви­нець або осердя для збільшення убивчої сили. Безоболонкові кулі — це моноліт із металу (свинцю, чавуну). Застосовують їх у спортивних і мисливських патронах. Злочинці найчастіше користуються безоболонковими кулями. Спеціальні безоболонкові кулі застосовують для споряджання патронів мисливської зброї. Інколи злочинці викорис­товують спеціальні кулі для стрільби з обрізів мисливської зброї.

 

< Попередня   Наступна >