Глава 28. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАНОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ // § 1. Поняття і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів
Кримінальне право - Кримінальне право України: Навч. посіб |
Глава 28. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАНОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ
§ 1. Поняття і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
Ст. 17 Конституції України передбачає, що "захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення економічної та інформаціної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу". Тому родовим об'єктом злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації є сукупність суспільних відносин, які забезпечують обороноздатність, незалежність, територіальну цілісність та недоторканість України. Разом з тим злочини об'єднані вказаним родовим об'єктом, мають різні безпосередні об'єкти.
На підставі викладеного злочини, які містяться у розділі XIV КК України можна поділити на такі три групи:
злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації (ст.ст. 328—330 КК України). Безпосереднім об'єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації в різних сферах діяльності держави, тобто відносини інформаційної безпеки. Посягання на цей об'єкт може заподіяти шкоду економічному, військовому, науковому потенціалам України. При єдності об'єкту злочини, що розглядаються мають певні особливості в предметі, в об'єктивній та суб'єктивній стороні їх складів, а тому кожен з них вимагає самостійного аналізу;
злочини, які посягають на недоторканність державного кордону України (ст.ст. 331— 334 КК України). Безпосереднім об'єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері охорони суверенітету України, цілісності і недоторканості її кордонів. Правов
Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою";
3) злочини, які посягають на порядок комплектування збройних сил України, що підриває її обороноздатність (ст.ст. 335— 337 КК України). Загальним безпосереднім об'єктом цих злочинів є відносини з комплектування Збройних Сил України, їх бойової підготовки, отже, в кінцевому рахунку — із забезпечення обороноздатності України. Загальною ознакою об'єктивної сторони злочинів є бездіяльність — ухилення від виконання обов'язку нести військову службу. Правовою базою для відповідальності є ст. 65 Конституції України, яка передбачає обов'язок громадян України захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, а також обов'язок відбувати військову службу відповідно до закону.
Згідно з цим, громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військовому обліку або спеціальним зборам, зобов'язаний з'явитися на призовний пункт, у військкомат або інше місце, зазначене в документі (повістці) в зазначений день і час. Невиконання цього обов'язку свідчить про ухилення. Всі ці злочини вважаються закінченими з моменту неявки в зазначене документом місце і час.
Закон України від 25 березня 1992 року "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" передбачає поважні причини неявки, якими є:
хвороба призовника, що позбавляє його можливості особисто прибути у відповідний пункт;
смерть або тяжка хвороба близького родича;
перешкода стихійного характеру або інші обставини, які позбавили призовника можливості особисто прибути у за значені пункт і строк.
Суб'єктивна сторона всіх злочинів цієї групи — прямий умисел.
Кримінальна відповідальність за посягання на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації передбачена у таких складах злочинів:
розголошення державної таємниці (ст. 328);
втрата документів, що містять державну таємницю (ст. 329). Відповідно до цієї статті особа несе відповідальність за втрату документів або інших матеріальних носіїв таємної інформації, що містять державну таємницю, а також предметів, відомості про які становлять державну таємницю, особою, якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановленого законом порядку поводження із зазначеними документами та іншими матеріальними носіями секретної інформації або предметами. Ч. 2 ст. 329 передбачає відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки;
передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330). Кримінально караною є передача або збирання з метою передачі іноземним підприємствам, установам, організаціям, або їх представникам, економічних, науково-технічних та інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства. Ч. 2 ст. 330 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів або такі, що спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб.
Злочини, які посягають на недоторканість державного кордону України:
незаконне перетинання державного кордону (ст. 331);
порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю (ст. 333). Кримінально караними є порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю. До кваліфікованих видів даного складу злочину відносяться ті самі діяння, вчинені повторно або організованою групою;
порушення правил міжнародних польотів (ст. 334). Закон визначає, що відповідальність настає за вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу, а також недодержання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридорів або ешелонів.
Злочини, які посягають на комплектування Збройних Сил України:
ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335);
ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336);
ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст. 337).
< Попередня Наступна >