§ 2. Окремі злочини у сфері службової діяльності

Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364)

Кримінально караним є зловживання владою або службовим становищем — умисне, з корисливих мотивів чи в інших осо­бистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охороненим законом правам, свободам та інтересам окремих грома­дян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (ч. 1 ст. 364).

З об'єктивної сторони злочин характеризується такими ознаками: а) дії та бездіяльність службової особи, які вчиня­ються з використанням влади службового становища і супере­чать інтересам служби (тобто влада і службове становище ви­користовуються для вчинення діянь спрямованих на досягнен­ня цілей, якими заподіюється шкода охоронюваним законом інтересам інших осіб); б) настання наслідків у вигляді заподі­яння істотної шкоди вищезгаданим інтересам; в) причинний зв'язок між діянням та наслідками.

Злочин є закінченим з моменту настання суспільно-небезпе­чних наслідків.

Суб'єкт злочину — службова особа.

Суб'єктивна сторона характеризується умисною або змі­шаною формами вини, причому відносно діяння вина полягає у формі умислу, а відносно наслідків — може бути як умис­ною, так і необережною. Мотив є обов'язковою ознакою су­б'єктивної сторони злочину і може бути: 1) корисливий (про­типравне збагачення); 2) інші особисті інтереси (вигоди нема­теріального характеру — просування по службі, уникнення відповідальності тощо); 3) інтереси третіх осіб (створити пе­реваги для своєї родини, знайомих тощо).

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками зло­чину є:

спричинення злочином тяжких наслідків (ч. 2);

вчинення злочину працівником правоохоронного органу (ч. 3).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 364 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, із позбавленням пра­ва обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 364 — позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обійма­ти певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. З ст. 364 — позбавлення волі на строк від п'я­ти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох ро­ків та з конфіскацією майна.

Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365)

Закон визначає, що це умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повнова­жень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охороненим зако­ном правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (ч. 1 ст. 365).

Об'єктивна сторона цього злочину полягає в такому: а) вчинення активних дій, які виходять за межі наданих особі прав і повноважень (які ніхто не має права вчиняти, або які належать до повноважень інших осіб, або вчинення дій на по­рушення встановленого законом порядку); б) заподіяння істот­ної шкоди охоронюваним законом інтересам; в) причинний зв'язок між діяннями та його наслідками.

Злочин є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків.

Суб'єкт злочину — службова особа.

Суб'єктивна сторона характеризується умисною або змі­шаною формами вини, причому відносно діяння вина полягає у формі умислу — особа явно, однозначно усвідомлює неза­конний характер своїх дій. Відносно наслідків вина може бути як умисною так і необережною. Мотиви і ціль вчинення зло­чину на кваліфікацію не впливають.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками зло­чину є:

перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність поте­рпілого, діями (ч. 2);

спричинення тяжких наслідків перевищенням влади або службових повноважень в тому числі і поєднаних з насиль­ством, застосуванням зброї або болісними і такими, що об­ражають особисту гідність потерпілого, діями (ч. 3).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 365 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти ро­ків, або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев­ною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 365 — позба­влення волі на строк від трьох до восьми років із позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяль­ністю на строк до трьох років; ч. З ст. 365 — позбавлення во­лі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Службове підроблення (ст. 366)

Предметом службового підроблення є офіційні докумен­ти — документи, які видаються органами державної влади і місцевого самоврядування, а також підприємствами, установа­ми і організаціями в яких посвідчуються факти, що мають юридичне значення.

З об'єктивної сторони злочин характеризується вчиненням хоча б одної з таких дій: а) внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей — тобто документ склада­ється в установленому законодавством порядку, містить всі необхідні реквізити, але містить сфальсифіковані відомості; б) підроблення документів — повна або часткова зміна докумен­ту або реквізитів; в) складання і видача завідомо неправдивих документів — виготовлення документів, що не відповідають дійсності й передача їх громадянам, підприємствам, устано­вам, організаціям.

Службове підроблення є злочином з формальним складом і вважається закінченим з моменту вчинення вищеназваних дій.

Суб'єкт злочину — службова особа.

Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.

Кваліфікуючою ознакою службового підроблення є спричи­нення тяжких наслідків (ч. 2).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 366 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмежен­ня волі на строк до трьох років з позбавленням права обійма­ти певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 366 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Службова недбалість (ст. 367).

Законом встановлена кримінальна відповідальність за неви­конання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, як­що цим заподіяна істотна шкода охоронюваним законом пра­вам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

Об'єктивна сторона злочину характеризується такими ознаками: а) дія або бездіяльність службової особи; б) наслід­ки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; в) причинний зв'язок між вказаними діями чи бездіяльні­стю та шкідливими наслідками.

Дія або бездіяльність може виражатися в таких формах: а) невиконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них; б) неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них.

Суб'єкт злочину — службова особа.

Суб'єктивна сторона характеризується необережною фор­мою вини (злочинна самовпевненість або злочинна недба­лість).

Кваліфікуючою ознакою службової недбалості є спричинен­ня тяжких наслідків (ч. 2).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 367 — штраф від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян або виправні роботи на строк до двох років, або обмежен­ня волі на строк до трьох років, з позбавленням права обійма­ти певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 367 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Одержання хабара (ст. 368)

Предметом цього злочину є хабар — незаконна винагоро­да матеріального характеру: майно (гроші, матеріальні ціннос­ті), право на майно (наприклад, користування майном або пра­во вимагати виконання зобов'язань та ін.), дії майнового хара­ктеру (зокрема безкоштовне надання послуг, виконання робіт тощо).

Об'єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара (особисто або через посередника) у будь-якому вигляді — прийнятті незаконної винагороди, прийнятті виконання робіт чи послуг.

Важливою умовою відповідальності за одержання хабара є виконання або невиконання в інтересах того, хто дає хабара, або третьої особи будь-якої дії з використанням службовою особою влади чи службового становища.

Одержання хабара вважається закінченим з моменту, коли службова особа прийняла хабар або частину хабара.

Одержання хабара слід відмежовувати від корупційних ді­янь, передбачених Законом України „Про боротьбу з коруп­цією" від 5 жовтня 1995 року (Відомості Верховної Ради. — 1995.— №34. — Ст. 266).

Суб'єкт злочину — службова особа.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками оде­ржання хабара є:

— одержання хабара в особливо великому розмірі або службо­вою особою, яка займає особливо відповідальне становище (ч. 2);

— за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або по­єднане з вимаганням хабара (ч. 3).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 368 — штраф від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 368 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займати­ся певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскаці­єю майна; ч. З ст. 368 — позбавлення волі на строк від вось­ми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох ро­ків та з конфіскацією майна.

Давання хабара (ст. 369)

З об'єктивної сторони давання хабара полягає в передачі службовій особі матеріальних цінностей, права на майно чи вчинення на її користь чи користь третьої особи дій майново­го характеру за виконання чи невиконання дії, які службова особа повинна була або могла виконати з використанням вла­ди чи службового становища. Злочин є закінченим з моменту, коли службова особа одержала хабар, або його частину.

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16 років. Суб'єкти­вна сторона характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його повторно, тобто особа раніше вчинила давання або одержання хабара (ч. 2 ст. 369). Покарання за злочин: ч. 1 ст. 369 — штраф від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п'яти років; ч. 2 ст. 369 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. За давання хабара законом встановлені спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності. Зокрема, особа, яка дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що стало­ся, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наді­леному законом правом на порушення кримінальної справи. Провокація хабара (ст. 370)

З об'єктивної сторони провокація хабара полягає у штуч­ному створенні службовою особою обстановки чи умов, що викликають або пропонування хабара, або його одержання. Злочин є закінченим з моменту вчинення таких дій незалежно, чи було передано або одержано хабар. Суб'єкт злочину — службова особа.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом, а також спеціальною метою — викрити особу, що дала або взя­ла хабар.

Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його службо­вою особою правоохоронних органів (ч. 2 ст. 370).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 370 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; ч. 2 ст. 370 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років.