144

---

§ 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту

Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291). Об’єк­тивна сторона виражається в порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Злочин може мати місце на всіх видах механічного транс­порту. Об’єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв’яз­ком між ними.

Порушення чинних на транспорті правил визначається умо­вами роботи певного виду транспорту. Воно може вчинюватись при використанні гужового транспорту, прогоні худоби через залізничні колії, проїзді сільськогосподарських та інших машин через залізничні колії у невстановлених місцях, у переході ву­лиці, дороги у невстановленому місці або на заборонений сиг­нал світлофора тощо.

Для кримінальної відповідальності достатньо загибелі хоча б однієї людини. До інших тяжких наслідків належить заподі­яння потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних уш­коджень, великої матеріальної шкоди. Для встановлення при­чинного зв’язку в суді нерідко призначаються експертизи.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується пси­хічним ставленням особи до вчиненого нею діяння і його наслідків. Порушення може бути як умисним (прямий умисел), так і необережним (злочинна недбалість). Щодо наслідків, то вина до них може бути тільки необережною.

Суб’єктом злочину можуть бути пасажири, пішоходи, вело­сипедисти, погоничі та пастухи худоби, особи, що керують гу­жовим транспортом, які досягли 16-річного віку.

Покарання за злочин: за ст. 291 – штраф до ста неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження

волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до п’яти років.

Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів (ст. 292). Стаття складається з трьох частин. У частині 1 ст. 292 КК дається опис об’єктивних ознак складу злочину. Це пошкодження або руйнування магістраль­них нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов’язаних із ними об’єктів, споруд, засобів автоматики, зв’язку, сигналізації, якщо це призвело до порушен­ня нормальної роботи зазначених трубопроводів або створю­вало небезпеку для життя людей

Предметом злочину є магістральні трубопроводи, відводи від них, інші об’єкти, технологічно пов’язані з трубопроводами, які забезпечують їх нормальне функціонування, а також спору­ди, засоби зв’язку, сигналізації, автоматики тощо.

Не є предметом цього злочину трубопроводи, які не нале­жать до магістральних, а також водопроводи, аміакопроводи, каналізаційні та меліоративні мережі, та ін.

Об’єктивна сторона цього злочину виражається в діях, на­слідках і причинному зв’язку між ними.

Дії особи полягають у пошкодженні або руйнуванні зазначе­них у статті предметів.

Пошкодження – це протиправний вплив на предмет, що ви­водить з ладу окремі ділянки трубопроводу, споруди на них, за­соби зв’язку, сигналізації, які забезпечують нормальне функці­онування магістрального трубопроводу, внаслідок чого вони стають непридатними для експлуатації відповідно до свого цільового призначення.

Руйнування – це протиправний вплив на об’єкт магістраль­ного трубопроводу шляхом порушення його цілісності та структу­ри, внаслідок чого трубопровід стає непридатним для експлуатації. Слід мати на увазі, що трубопровід не може бути зруйнований. Зруйнованими можуть бути лише окремі споруди, агрегати, вуз­ли, які забезпечують нормальне його функціонування.

Наслідком злочину є порушення нормальної роботи трубо­проводу, якщо він або взагалі не здійснює транспортування нафти, газу чи нафтопродуктів, або хоча і працює, але не на проект­ну потужність.

Крім того, у частині 1 ст. 292 КК наслідком вважається і ство­рення загрози для життя людей.

Закінченим цей злочин є з моменту пошкодження або руйну­вання предмета посягання і створення загрози настання тяж­ких наслідків.

Причинний зв’язок повинен бути встановлений між діями особи і порушенням нормальної роботи трубопроводів або ство­ренням загрози для життя людей.

Суб’єктивна сторона цього злочину визнаїчається його об’єк­тивною стороною. Пошкодження або руйнування може бути вчинено як умисно, так і необережно. До наслідків також може бути умисел або необережність.

Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-літнього віку.

У частині 2 ст. 292 КК передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загальнонебезпечним способом. Останній має місце там, де діяння вчинюється шляхом вибуху, підпалу, затоплення тощо, спо­собами, що значно підвищують суспільну небезпечність злочину.

Частина 3 ст. 292 КК встановлює відповідальність за пошко­дження або руйнування трубопроводів, якщо вони спричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки, або вчинені організованою групою.

Більшість зазначених ознак уже розглядалися в §1 цього роз­ділу. Щодо значного забруднення довкілля, то при його визна­ченні слід враховувати розмір збитків, заподіяних довкіллю, а також чи привело забруднення до захворювання людей, до зни­щення тварин чи рослин, на якій площі відбулося забруднення, у тому числі необхідно враховувати збитки, пов’язані з витратами, необхідними для ліквідації наслідків забруднення.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 292 – штраф до ста неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до п’яти років; за ч. 2 ст. 292 – обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 3 ст. 292 – позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

 

< Попередня   Наступна >