103

---

§ 3. Виборче право і система. Референдум

Активне виборче право на виборах до Палати депутатів, об­ласні, провінційні та комунальні ради надається італійським гро­мадянам, що досягли 18-річного віку, не позбавлені цього права за кримінальні чи злочинні провини морального характеру, уста­новлені законом. Мінімальний вік активного виборчого права по виборах до Сенату – 25 років.

Списки виборців складаються в кожному округу і перегляда­ються щорічно в проміжок між груднем і березнем. Закон не пе­редбачає голосування за дорученням чи поштою.

Голосування розглядається як цивільний обов’язок. Абсентеїзм без поважних причин фіксується в судових органах протягом п’яти років, але матеріальних, адміністративних чи карних санкцій відхилення від голосування за собою не тягне.

Нижня палата італійського парламенту – Палата депутатів – включає 630 членів, що обираються на п’ять років.

Віковий ценз пасивного виборчого права для обрання депута­том 25 років, а сенатором – 40. Сенат з 1963 р. включає вдвічі мен­ше число членів, ніж Палата депутатів, – 315, що обираються на п’ять років. Якщо Палата депутатів включає тільки одну катего­рію членів, то Сенат може у своєму складі, крім того, обирати ще дві групи членів: 5 членів, призначуваних Президентом Респуб­ліки за видатні заслуги перед батьківщиною в соціальній, нау­ковій, художній і літературній галузях, і до складу палати по пра­ву входять усі екс-президенти Республіки. Ці дві категорії осіб є членами Сенату довічно.

З 1963 р. після проведення конституційної реформи обидві палати стали мати однаковий термін повноважень, але цей термін не завжди може відповідати тривалості повноважень іншої пала­ти, оскільки Президент Республіки має право дострокового роз­пуску однієї з палат.

<

p style="text-align: justify;">Володіння мандатом в одній палаті несумісне із зайняттям міс­ця в іншій. Якщо особа була відразу обрана в обох палатах, то вона має вибрати одну з них. Члени обох палат не можуть одночасно знаходитись у Конституційному суді, Вищій раді магістратури, Національній раді економіки і праці, не можуть бути керівника­ми, адміністраторами, членами ревізійної комісії підприємств, що належать державі. Не можуть бути обраними до обох палат: мери комун із населенням понад 20 тис. жителів, обласні радники, пред­ставники провінційної адміністрації, префекти, супрефекти, вищі чиновники поліції, вищі офіцери збройних сил, що не знаходять­ся в запасі, судді, а також особи, які за своєю професією мають стосунки з іноземними державами.

З 1993 р. була докорінно змінена виборча система при обранні обох палат парламенту, а також при формуванні муніципальних рад з населенням до 15 тисяч. На ці комуни була поширена мажо­ритарна виборча система, що діяла в дрібних комунах з населен­ням до 5 тисяч.

Після реформи при формуванні Палати депутатів країна по­діляється на 27 виборчих округів; Сенат обирається на базі обла­стей, число округів при формуванні у такий спосіб верхньої пала­ти складає 20. Виборчі округи мають межі областей.

Крім виборів, італійські виборці беруть участь у референду­мах. Конституція 1947 р. передбачає досить значне число різних референдумів на національному і місцевому рівнях.

Конституція закріплює право народної ініціативи (ст. 71), що не закінчується народним голосуванням, а розглядається парламентом.

Референдум передбачений Основним законом країни (статті 132 і 133) на випадок зміни територіальних меж усередині держа­ви. Таке голосування проводиться при злитті існуючих областей і створенні нових областей з числом жителів не менше 1 млн за пропозицією комунальних рад, що представляють не менш як тре­тину зацікавленого населення. Таке саме голосування проводить­ся при відділенні провінцій і комун від однієї області і приєднанні до іншої в межах області. З допомогою референдуму вирішується доля нових комун, можуть змінюватися їхні межі й назви.

Найбільш обмеженим, передбаченим ст. 75 Конституції, є інсти­тут народного вето щодо чинного закону. Сама Конституція нази­ває таке голосування референдумом. Таке голосування може бути проведене за вимогою 500 тис. населення або виборців п’яти об­ласних рад для скасування цілком або частково вже діючого зако­ну. Застосування такого голосування не обмежене часом від дати вступу акта в силу. Проте з-під дії названої норми вилучені закони про податки і бюджет, про амністію та помилування, про повнова­ження на ратифікацію міжнародних договорів.

 

< Попередня   Наступна >