§ 5. Особливості правового режиму державного та комунального майна

Управління державним та комунальним майном. До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно, акції (частки, паї) держави в майні суб’єктів господарювання різних форм власності, а також майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його в господарській діяльності.

Управління об’єктами державної власності відповідно до законодавства здійснюють Кабінет Міністрів і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб’єкти.

Особливістю правового режиму майна державних підприємств є те, що в разі прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним майном, рішення про реорганізацію чи ліквідацію державного підприємства трудовий колектив має право вимагати передачу майна підприємства в оренду або перетворення його в інше підприємство, засноване на колективній власності.

Таке ж право належить йому і в разі визнання державного підприємства банкрутом за умови прийнятття на себе боргів банкрута і згоди на це кредиторів.

Прибуток, що залишається в державного підприємства після виплати податків та інших платежів у бюджет (чистий прибуток) спрямовується в розпорядження трудового колективу підприємства. Частина цього прибутку передається у власність членів трудового колективу в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України. Сума прибутку, що належить члену трудового колективу, створює його вклад. На нього підприємство щорічно виплачує дивіденди (статті 37, 38 Закону Украї

Згідно з Господарським кодексом України (ст. 137) майно, що є в державній власності і закріплене за казенним підприємством, належить йому на праві оперативного управління. Здійснюючи це право, казенне підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном у межах, встановлених законодавством. Розпоряджатися ж майном, що належить до основних фондів, воно має право лише з дозволу органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном. Особливості розпорядження іншим майном казенного підприємства визначаються в його статуті.

Казенне підприємство, відповідає за своїми зобов’язаннями коштами та іншим майном, що є в його розпорядженні, крім основних фондів. При недостатності в казенного підприємства таких коштів та майна відповідальність за його зобов’язаннями несе власник – держава.

Відповідно до Закону України від 26 березня 1993 року "Про власність" право оперативного управління на державне майно мають і державні установи (організації), які перебувають на державному бюджеті (ст. 39).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб’єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням його майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучення в суб’єкта господарювання надлишкового майна, а також майна, що не використовується або використовується ним не за призначенням.

Як суб’єкт господарювання відокремлений підрозділ (структурна одиниця) господарської організації використовує надане йому майно для здійснення господарської діяльності на праві оперативного використання майна. Обсяг майнових правомочностей суб’єкта господарювання в межах права оперативного використання визначається господарською організацією, до складу якої входить зазначений суб’єкт.

Передача об’єктів права державної та комунальної власності. До особливостей правового режиму державного майна слід віднести і порядок передачі його об’єктів у комунальну власність.

Основні умови передачі об’єктів права державної власності в комунальну власність і навпаки передбачені Законом України від 3 березня 1998 року “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”.

Він регулює відносини, пов’язані з передачею об’єктів права державної власності в комунальну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст або в їх спільну власність, а також об’єктів права комунальної власності в державну. Така передача здійснюється безоплатно щодо цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів; нерухомого майна (будівлі, споруди, в тому числі об’єкти незавершеного будівництва); іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств; акцій (часток, паїв), що належать державі або суб’єктам права комунальної власності в майні господарських товариств.

Під передачею цілісних майнових комплексів підприємств розуміють передачу всіх активів і пасивів підприємств, їх лімітів, фондів, планів фінансово-господарської діяльності тощо; об’єкти незавершеного будівництва передаються з проектно-кошторисною документацією.

Об’єкти житлового фонду та соціально-культурного призначення передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об’єкти, в тому числі з основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об’єктів.

До складу комісії входять представники органів, уповноважених управляти державним майном, виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

У разі передачі об’єктів, закріплених за самоврядною організацією, або об’єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію орендованого майна, акцій (часток, паїв), що належать державі або суб’єктам права комунальної власності в майні господарських товариств, до складу комісії з питань передачі об’єктів включаються представники відповідно самоврядної організації або державного органу приватизації.

Передача об’єктів з державної в комунальну власність територіальних громад здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів за наявності згоди відповідних рад, якщо інше не передбачене законом, а в спільну власність територіальних громад зазначених населених пунктів – за наявності згоди районних і обласних рад, якщо інше не передбачене законом.

З комунальної в державну власність передача об’єктів здійснюється за рішенням сільських, селищних, міських рад.

Вона оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. З дати підпису виникає право власності набувача.

Відповідно до Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності", Кабінетом Міністрів постановою від 21 вересня 1998 року затверджено "Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності", яке визначило порядок безоплатної передачі об’єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, об’єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно.

Якщо об’єкт права державної власності передається від одного підприємства іншому, що належить до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, така передача здійснюється на підставі рішення цього органу або самоврядної організації.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів затверджено також Порядок подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної в державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність.

Реєстр об’єктів державної власності, що використовуються у сфері господарювання. З метою забезпечення ефективності управління державним сектором економіки Кабінет Міністрів України постановою від 14 квітня 2004 року запровадив Реєстр об’єктів державної власності, які використовуються у сфері господарської діяльності. Цією постановою затверджено Положення про цей Реєстр. Відповідно до Положення Реєстр об’єктів державної власності, які використовуються у сфері господарської діяльності, впроваджується як автоматизована система збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про державні підприємства, корпоративні права держави, державне майно, передане в оренду, майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації.

Реєстр формується шляхом створення на єдиних методологічних засадах інформаційних систем у Держкомстаті, Мінекономіки, Фонді державного майна, Мінфіні, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державній податковій адміністрації, інших органах, уповноважених управляти державним майном і корпоративними правами держави.

Метою цих інформаційних систем є ведення обліку об’єктів державної власності, створення умов для визначення оптимальних меж державного сектора економіки; створення основи для проведення моніторингу структурних змін в економіці, зумовлених реорганізацією об’єктів державної власності; здійснення контролю за ефективним використанням державного майна та фінансів державних підприємств; забезпечення ефективності управлінських рішень, відкритості та прозорості інформації про державний сектор економіки.

Реєстр складається з баз даних державних підприємств, корпоративних прав держави, державного майна. До бази даних державних підприємств включаються відомості про державні підприємства, в тому числі казенні.

Порядок та критерії внесення до Реєстру даних про філії, представництва, інші відокремлені підрозділи державних підприємств визначаються Мінекономіки і Фондом державного майна України.

До бази даних корпоративних прав держави включаються відомості про господарські товариства, у статутних фондах акції (частки, паї) належать державі, а до бази даних державного майна – відомості про майно, передане в оренду, майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, а також балансоутримувачів зазначеного майна.