27.5. Гарантії забезпечення виконання господарських зобов'язань

Гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання гос­подарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (га­рантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страхо­вою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної в письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сто­рона) не виконає вказане в ньому певне зобов'язання, або наста­нуть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні (ст. 200 ГКУ).

Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претен­зії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

До відносин банківської гарантії застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У ст. 201 ГКУ визначаються загальногосподарські (публічні) гарантії виконання зобов'язань: "З метою нейтралізації несприят­ливих наслідків від економічних злочинів законом може бути передбачено обов'язок комерційних банків, страховиків, акціо­нерних товариств та інших суб'єктів господарювання, які залу­чають кошти або цінні папери громадян і юридичних осіб, пере­давати частину своїх коштів для формування єдиного страхово­го фонду публічної застави".