13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі

Залежно від місця укладання закон розрізняє біржові та позабіржові угоди. Біржовими угодами є дії громадян і організацій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обо­в’язків, які вчинені на біржі в результаті біржових торгів. Уклада­ються ці угоди через посередників – брокерські контори чи бро­керів, а не самими продавцями і покупцями реального товару. Ви­конуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає). Біржова угода має юридичні ознаки звичайної угоди щодо змісту, структури тексту, форми тощо. Щоб відрізнити біржові уго­ди від звичайних, небіржових, законодавець, по-перше, визначає, що діяльність щодо їх укладення називається біржовими опера­ціями; по-друге, встановлює особливі умови, яким має відпові­дати біржова угода. Предметом біржової угоди є так званий біржо­вий товар. Відповідно до ст. 15 Закону України “Про товарну біржу” біржова угода може бути укладена на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущені для обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж.

Вони здійснюють обмін товарів, що характеризуються якіс­ною однорідністю.

Обов’язковою вимогою є те, що біржовий товар не повинен потребувати додаткового узгодження його характеристик. Товар, який подається біржі, має відповідати встановленим стандартам. Якщо він частково втратив споживчі якості, відповідні дані мають бути відомі всім учасникам біржового торгу.

Відмінність між біржовими і небіржовими угодами полягає також у тому, що суб’єктами (учасниками) біржових угод можуть бути лише члени біржі.

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм

–з негайним виконанням. Такі угоди передбачають придбання або відчуження товару шляхом негайного виконання угоди. За та­кою угодою товар має знаходитися на одному з вказаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін виз­начається Правилами біржової торгівлі;

– термінові. Згідно з такими угодами організація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (повне господарське відання) організації-покупця товар, а покупець зо­бов’язується прийняти і оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори по­ставки біржового товару, строки виконання яких визначаються на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржо­ва угода називається угодою на строк, або форвардною угодою.

Видами біржових угод є:

1. Форвардний контракт – стандартний документ, який за­свідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, то­вари або кошти у визначений час та на визначених умовах у май­бутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту. При цьому будь-яка сторона фор­вардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у ви­падках, визначених цивільним законодавством. Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контрак­ту можуть пред’являтися виключно емітенту форвардного кон­тракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (прода­ти) зобов’язання за цим контрактом іншим особам без згоди по­купця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення стро­ку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.

Строк його виконання зазначається у біржовому контракті. Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі. До угод на строк відносяться також біржові угоди з товаром, який знаходиться в дорозі, а також з това­ром з наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк є те, що договори такого роду можна багаторазово пере­продавати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.

2. Ф’ючерсний контракт – контракт, предметом якого є стан­дартний біржовий контракт на стандартизований товар з визначе­ним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладання контракту.

Ф’ючерсний контракт визначається Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” як стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) цінні папери, то­вари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбут­ньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторона­ми контракту.

При цьому будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має пра­во відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Особливості ф’ючерсної угоди полягають у тому, що:

– предметом ф’ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару; – предмет контракту і сам контракт мають бути стандартни­ми (в тому числі щодо кількості та якості товару, способу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф’ючерсів; – біржовий контракт (предмет ф’ючерсу) укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце по­ставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії; – особливістю прав продавця ф’ючерса є можливість зво­ротного його викупу за біржовим курсом (ціною ф’ючерс-ного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквіда­ційного строку. Зі свого боку, покупець має право вільного продажу ф’ючерса за таким самим курсом і до того самого строку. 3. Опціонна угода – стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визна­чених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціона або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Перший продавець опціона (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов’язання щодо продажу цінних паперів (то­варів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціона має право відмовитися у будь-який мо­мент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).

Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов’язань опціонного контракту можуть пред’являтися виключ­но емітенту опціона. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

Стаття 281 Господарського кодексу України визначає обов’яз­ковий зміст правил, коло питань діяльності біржі, на які вони по­ширюються, основні заборони, що мають діяти на товарній біржі. Вони регулюють:

– порядок здійснення біржових операцій;

– порядок ведення біржової торгівлі;

– процедуру біржової третейської комісії з цих питань.

Правила біржової торгівлі визначають:

– строк та місце проведення біржових операцій;

– склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;

– порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;

– порядок надання та розмір плати за користування послу­гами біржі;

– відповідальність учасників та працівників біржі за неви­конання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;

– інші положення, встановлені органами управління біржі.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними збора­ми членів біржі або уповноваженим ними органом.

Закон України “Про товарну біржу” передбачає, що на кожній товарній біржі мають діяти загальні заборони, а саме:

– забороняються купівля і продаж товарів та контрактів з ме­тою впливу на динаміку цін (тобто навмисна їхня скупка) як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб;

– забороняються будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін;

– забороняється поширення неправдивих відомостей, що мо­жуть призвести до штучної зміни кон’юнктури.

Правила біржової торгівлі регулюють процедуру проведення біржових торгів, яка має приблизно такий вигляд:

1. Юридична особа, що бажає купити або продати біржовий товар, подає брокеру заявку за встановленою формою з повною інформацією щодо предмета угоди в строк, встановлений Правила­ ми (як правило, не пізніше ніж за три доби до проведення торгів).

Заявки реєструються і вводяться до банку даних (інформаційної системи) біржі, де вони знаходяться протягом певної кількості торгів, встановленої Правилами.

Наявні товари, що вимагають негайної реалізації (протягом одного біржового дня), виставляються на біржі шляхом безносереднього подання заявки біржовому брокеру у встановлений час. Якщо такі товари не продані протягом дня, вони або знімаються з торгів, або за згодою брокера-продавця вводяться в банк даних.

2. У визначений час (за день до початку торгів) брокери ма­ють одержати інформаційні листи, в яких зазначаються перелік виставлених на торги товарів на цей біржовий день, їх кількість, ціна. Варто відмітити, що перед початком торгів проводиться реєстрація брокерів, що прибули на торги. Після цього вони до­пускаються в торговельний зал біржі.

Торги розпочинаються за встановленим сигналом. Після цього виставлені на торги товари оголошуються на інформацій­ному табло (на деяких біржах голосом). У момент оголошення брокер-продавець і брокер-покупець голосом і спеціальними про­фесійними жестами домовляються щодо укладення майбутньої угоди.

Закінчуються біржові торги згідно із встановленим сиг­налом, після чого укладати біржові угоди не можна.

Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Оформлення і реєстрацію біржових угод усіх видів здійснює реєстраційне бюро (палата) біржі у встановлений Пра­вилами час. Зареєстровані на біржі угоди не підлягають нота­ріальному засвідченню.

За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються (в самих же Правилах) санкції, які застосовуються біржею. Ними можуть бути штрафи у визначених розмірах, хоча може застосо­вуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах.

Правила біржової торгівлі приймаються від імені біржового комітету його відповідальним представником (наприклад, гене­ральним директором біржі).